Звіробій звичайний – Hypericum perforatum

Загальні назви: Звіробій, звіробій звичайний, звіробій продірявлений, трава Святого Івана, звіробій лікарський, St. John's wort, St. John’s wort, Hypericum perforatum, Tipton’s weed, bloodwort, goatweed, rosin rose, chase-devil, міжнародні й латинські синоніми
Латинська назва: Hypericum perforatum
Походження: Африка, Азія, Європа, Південна Америка
Короткий вступ
Звіробій може розмножуватися як насінням, так і вегетативно. Вибір способу залежить від умов середовища й пори року (зимою — вологість, літом — посуха). Рослина витривала до багатьох несприятливих чинників, але має обмеження: не росте вище 1500 м над рівнем моря, не переносить надмірної вологи, температури понад 24°C чи нижче 14°C. Вважається ідеальною для початківців-садівників. Надземна частина — цінна сировина для збору, найкраще збирати звіробій вранці (особливо 24 червня — на Івана Купала за народним календарем).
Звіробій може поводитися як інвазивна рослина: на пасовищах витісняє інші види, і для худоби його надмірне вживання може призвести до підвищеної чутливості до світла, депресії центральної нервової системи, рідко — до викиднів чи загибелі тварин. Незважаючи на це, сам звіробій дуже стійкий і підходить для новачків. Сім'янка здатна залишатися життєздатною у мерзлій землі кілька років, доки не настануть сприятливі умови для пророщення.
Детальний опис
Звіробій звичайний – це одне з найвідоміших природних антидепресантів, яке століттями застосовується для полегшення безсоння та труднощів із засинанням.
Ботанічна інформація
Однорічна трав'яниста рослина, яка досягає максимальної висоти до 1 м (зазвичай близько 25–60 см), має одерев'яніле, прямостояче стебло з гілочками переважно у верхній частині рослини. Кореневище подовжене. Листя чергове, еліптичної форми, жовто-зеленого кольору, кілька сантиметрів довжиною з характерними чорними цяточками — це ефірні комірки, типова ознака цієї рослини. Квіти правильні, п’ятичленні з жовтими пелюстками. Плід — коробочка.
Поширення та походження
Батьківщина рослини — Європа, але на сьогодні вона поширена по цілому світу. У природному середовищі звіробій зустрічається майже скрізь, окрім арктичних районів, переважно від низин до передгір'їв. Росте на сонячних схилах, сухих луках, узбіччях доріг, лісів та полів. Поширена в усій Східній Азії, Малій Азії, переважно на півночі Африки, а також натуралізована в Америці, де легко дичавіє. Висотність, крім гір, практично не обмежує її зростання.
Використання / дозування
Найвідоміший і найпоширеніший ефект звіробою — використання його як рослинного, помірно сильного антидепресанту. Сучасні дослідження підтверджують його стимулюючий вплив проти депресій слабшого ступеню чи легкої тривоги. У народній медицині звіробій застосовується у рецептах і порадах для лікування шкірних екзем, забоїв, переломів, а також при запаленнях. Також йому приписують антибактеріальні властивості щодо шкіряних інфекцій. Рослина має вплив на центральну нервову систему: її рекомендують при стресі, пременструальному синдромі, м'язовому болю, а також інших психічних порушеннях з підвищеною нервозністю та стресовим навантаженням.
Деякі цілителі відзначають її користь при запамороченнях та обговорюють можливість зменшення внутрішньої кровотечі, пов'язаної із ослабленням судинних стінок. Настій квітів у оливковій або соняшниковій олії відомий як звіробійна олія, яка має характерний рубіновий колір і помірний заспокійливий та антидепресивний ефект. Зовнішньо застосовується при опіках, обмороженнях, ранах, геморої (зменшує свербіж та біль), виразках. У Словаччині та частині Центральної Європи її олію також використовують для масажу м'язів при терапії міопатій.
Препарати звіробою і його екстракти широко використовуються в Німеччині для лікування помірних депресій під контролем лікаря, а держава регулює їх виробництво та реалізацію. Активні речовини рослини — гіперицин і псевдогіперицин — є найбільш дослідженими. Аналіз 29 клінічних досліджень показав, що звіробій є ефективнішим за плацебо, має порівняну дію з деякими фармацевтичними антидепресантами, але має менше і слабші побічні ефекти при лікуванні.
Важливими для антидепресивної дії є також гіперфорин, що, за народними спостереженнями, надає протизапальні та антибактеріальні властивості, а також може впливати на алкогольну залежність. Нові дослідження показують потенційну противірусну дію екстракту та вивчається його роль при хворобі Паркінсона.
Звіробій має ряд протипоказань: не рекомендується при низькому тиску, діабеті, алергіях. Тривале застосування може викликати підвищену чутливість до ультрафіолетового випромінювання. Не слід збирати рослини, схожі на звіробій — існують подібні види, які погано переносяться організмом або не мають лікувального ефекту. Завжди рекомендовано збирати звіробій із досвідченим травником. Обережність особливо важлива для осіб, які приймають інші ліки, зокрема гормональні контрацептиви: рекомендується проконсультуватись із лікарем або фармацевтом щодо можливих лікарських взаємодій.
Активні речовини
Звіробій містить багато сполук, але лише деякі з них мають терапевтичний ефект. Найбільшу групу складають флавоноїди, які зміцнюють стінки судин і покращують їхню еластичність: рутин, ізокверцетин, кверцетин, кемпферол тощо. Основними діючими речовинами з антидепресивною дією є гіперицин, псевдогіперицин, гіперфорин, які також спричиняють підвищену фоточутливість. Вони присутні у залозках листя, характерних для виду. Інші складові: таніни, феноли, ненасичені жирні кислоти, флороглюциноли, вітаміни.
Дозування
Рекомендоване дозування звіробою залежить від віку, мети застосування та рекомендацій країни. Наприклад, авторитетна Mayo Clinic (США) радить дорослим з легкою/середньою депресією чи тривогою приймати по 0,9 г 2 рази на день. Українські джерела дозволяють застосовувати до 3 разів на добу. Для приготування чаю достатньо 1 чайної ложки сухої трави на склянку окропу, настоювати 15 хвилин, вживати до 3 разів на добу.
Звіробійну олію можна придбати в аптеці або приготувати вдома: приблизно 150 г свіжої та подрібненої надземної частини залити 0,5 л якісної олії (бажано оливкової), настояти у темному і прохолодному місці кілька днів, провести витримку під сонцем до 6 тижнів. Готова олія набуває насиченого рубінового кольору. Дозування: по 1 чайній ложці 3 рази на день для зовнішнього застосування.
Увага: Звіробій може спричинити підвищену фоточутливість (фотосенсибілізацію).