Жасмин – Жасмин лікарський

Жасмин – Жасмин лікарський

Загальні назви: Жасмин, жасмін лікарський, жасмин білий, жасмин поетичний, літній жасмин, справжній жасмин, Jasminum officinale, Jasmine, Poet's Jasmine, White Jasmine, Jessamine, Summer Jasmine, True Jasmine

Латинська назва: Jasminum officinale

Походження: Африка, Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Для багатого аромату квітів жасмину рослині найкраще обрати тепле, сонячне або напівзатінене місце. Жасмин добре росте і в прохолоді за умови помірної вологості ґрунту й якісного дренажу. Влітку рослину рясно поливають і підживлюють. Оптимальні ґрунти — глинисті, піщані, перегнійні. Кислотність може бути слабокислою, лужною або нейтральною. Влітку жасмин добре почувається при звичайній температурі, взимку оптимально тримати при 8–10°C, але не нижче 6°C.

Розмножують рослину влітку відводками чи стебловими живцями. Пересаджують у березні, молоді сіянці щороку, старші — раз на 2–3 роки. Жасмину особливо сприятливі східні вікна. У промислових масштабах рослину вирощують у високогір’ї, головні області – китайська провінція Фуцзянь, а також Цзянсу, Цзянси, Чжецзян, Хунань та В’єтнам.

Детальний опис

Жасмин – це класичний компонент парфумерії та чаїв, який надає їм свіжий, квітковий аромат.

Ботанічна інформація

Жасмин лікарський (Jasminum officinale) – це жвава, швидкоросла листопадна ліана або кущ із гострими, вузькими листками і зірчастими білими або рожевими квітками, що розпускаються протягом літа з ароматних бутонів. Квіти зібрані у запашні суцвіття та особливо виділяють аромат у сутінках. Жасмин цвіте навесні або на початку літа. Плоди – невеликі чорні ягоди.

Поширення та походження

Жасмин родом із Кавказу та регіонів Центральної Азії: Північного Ірану, Афганістану, Пакистану, Таджикистану, Індії, Непалу та Західного Китаю. У Китаї дуже популярний жасминовий чай. Вважається, що жасмин походить з історичної Персії, і свідченням цього є походження назви, яка бере коріння у перській та арабській мовах. Жасмином ароматизують різні види напоїв: білий, чорний, зелений та улун. Такі чаї славляться приємним солодкуватим смаком і квітковим ароматом.

До Європи жасмин, ймовірно, потрапив через арабо-норманську культуру Сицилії. Уже в XIV столітті його згадує Боккаччо в «Декамероні». Поступово використання жасмину поширилось у Швейцарії у виробництві парфумів, а сьогодні він натуралізований у Франції, Італії, Румунії, на Балканах, в Алжирі, на заході Індії, у В’єтнамі, штаті Флорида і на південному узбережжі Північної Америки.

Використання / дозування

Ефірні олії жасмину широко використовуються в ароматерапії завдяки делікатному та заспокійливому запаху. Його недаремно називають «королем ефірних олій»: аромат жасмину подобається більшості людей. Квіти збирають у вечірні години, адже саме тоді вони найінтенсивніше виділяють аромат. Чистий екстракт належить до найцінніших та найдорожчих олій, але існують й економічніші, менш концентровані варіанти.

В ароматерапії та народній медицині жасминові продукти та ефірна олія застосовуються для зменшення депресії, тривожності, м’язових і судомних спазмів, головного болю, стресу, а також при респіраторних захворюваннях та болю в горлі. У Західній медицині сиропи із вмістом жасмину рекомендовані при кашлі, хоча їхній офіційний статус наразі обмежений. Водні екстракти та настої часто використовують як афродизіак чи для поліпшення легких сексуальних розладів. Жасмин активізує відчуття любові, покращує настрій, підсилює впевненість у собі та стимулює чуттєвість. У Південному Китаї екстракт квітів застосовують проти гепатиту і захворювань печінки.

Зовнішньо жасминова ефірна олія традиційно використовується для зняття чутливості, набряків та шкірних подразнень. У народній медицині жасмин відомий як антисептик, м’який протизапальний засіб. Високий вміст антиоксидантних катехінів демонструє зазначені корисні якості. Жасминовий чай містить залежно від складу значні концентрації антиоксидантних сполук, зокрема катехіни, які сприяють нейтралізації вільних радикалів та підтримують імунітет.

Наукові дослідження in vitro свідчать про антивірусний потенціал концентрованих екстрактів жасмину проти певних штамів вірусів. Такі властивості підтримують традиційне використання жасминового чаю при легких формах гепатиту, запаленні глотки та носоглотки. Існують також дані про вплив водного екстракту свіжих бутонів на фертильність через незначне зниження рівня прогестерону у дослідах на тваринах.

Антиоксиданти жасмину, у поєднанні із фізичною активністю та дієтою, сприяють прискоренню обміну речовин, спалюванню жирів, зниженню ваги та підтримці імунної системи. Народна медицина визнає протизапальну дію екстракту жасмину – зменшення набряків, захист тканин від окислення, полегшення симптомів артриту та болю в суглобах.

У традиційній китайській медицині жасминовий екстракт призначають для підтримки травлення, збереження здорового стану шлунка, профілактики шлунково-кишкових пухлин крізь стимуляцію внутрішньоклітинних ферментів та антиоксидантів. Допоміжне застосування жасмину підтримує регуляцію діабету. Народна медицина трактує жасмин як антибіотик, засіб для схуднення, допоміжний при раку та діабеті. Жасмин не є повноцінною заміною медикаментозної терапії, але може стати корисним доповненням при належному контролі.

Активні речовини

До найцінніших сполук жасмину належать поліфенольні катехіни з вираженим антиоксидантним ефектом. Склад ефірної олії жасмину багатий і містить понад 85–115 різних компонентів, серед основних: бензилацетат, цитронелол, ліналоол, бензиловий спирт, гераніол, гераніаль, цис-жасмон, метилантранілат, похідні індолу, меншою мірою також крезоли, фарнезол, гексеніл-бензоат, евгенол, ізогітол, фітоол, нерол, неролідіол, цезол, бензойна кислота, бензальдегід, терпінеол.

Дозування

Рекомендоване співвідношення води до сушеної трави для приготування чаю з жасмину – 1:50. Або заварюють 1–3 чайні ложки сушених квітів у 300–500 мл води (100°C). Для сумішей із зеленим чаєм оптимальна температура заварювання 75–80°C. Деякі джерела радять спочатку залити суміш до третини посудини, а потім ще 2–3 рази доливати кип’ячену воду, тривалість настоювання – 1–3 хвилини залежно від смакових уподобань. Перед вживанням рекомендується насолодитися ароматом, це підсилює смакові відчуття.