Ваврін – Лавр благородний

Детальний опис

Не спіть на лаврах! Рослина з міфологічною аурою та невід’ємною присутністю на кухні – це справжній ваврін, або лавр благородний.

Ботанічна інформація

Лавр благородний (Laurus nobilis) – це вічнозелений кущ або невелике дерево, що рідко може досягати навіть 18 метрів у висоту. Рослина іноді дводомна, має тільки чоловічі або тільки жіночі квіти на одній особині. Квітки зеленувато-жовті, непомітні, близько 1 см у діаметрі, розташовані біля листків. Листки – шкірясті, ланцетні, довжиною 6–12 см і шириною 2–5 см, з цілим або інколи хвилястим краєм. Плід – невелика, чорна, блискуча кістянка ягідного типу.

Походження та поширення

Сьогодні лавр благородний широко поширений, проте у минулому він був частиною густих лісів, що виростали у регіоні Середземномор’я та Малої Азії у більш вологому кліматі. Зі зменшенням вологості під час плейстоцену великі лаврові ліси зменшувалися, і рослина перетворилася на кущі та невеликі дерева у гірських районах південного Туреччини, північної Сирії, Греції, Італії, південної Іспанії, півночі Португалії, півночі Марокко, на Мадейрі та Канарських островах.

Застосування / дозування

У Стародавній Греції лавровий вінок був символом найвищого суспільного статусу і найбільшою нагородою на Піфійських іграх на честь Аполлона – божества, одним із символів якого є саме лавр. У Римській імперії лавр став знаком перемоги; переможні полководці часто прикрашались лавровими вінками. Латинська назва Laurus стала основою для слів «бакалавр», «лауреат», а також відомих висловів «здобути лаври», «боротися за лаври», «спочити на лаврах». Сьогодні лавр часто вирощують як декоративний кущ або деревце у садах чи на терасах. У Середземномор’ї використовується для топіарного формування, а в Сирії з лаврової олії виготовляють алеппське мило (Aleppo soap, Syrian soap, laurel soap, ghar soap).

Великим попитом лавр благородний користується як ароматна приправа у кулінарії, особливо середземноморській. Сушені листки лавра – це відома спеція «лавровий лист», або «бабровий лист». Їх часто додають цілими до соусів для макаронів, бульйонів, супів, м’ясних і овочевих страв. Мелений лавровий лист можна вільно споживати, додаючи у різноманітні страви та напої (наприклад, у коктейль Bloody Mary). Свою ароматичність листки зберігають понад рік, якщо дотримуватись умов зберігання.

Хімічний склад лаврового листя багатий на ефірні олії (до 1,4%), з переважанням терпенових сполук, серед яких 1,8-цинеол (евкаліптол), альфа-терпініл-ацетат, терпінен-4-ол, метилеугенол, альфа- і бета-пінен, сабінен, ліналоол, гваяніди, левконоїди тощо. Зустрічаються також феноли, органічні кислоти, флавоноїди, сапоніни.

Цілющі властивості: Лавр містить лаурозид B – сполуку, яка експериментально пригнічує ріст клітин меланоми (рак шкіри), викликає їхню апоптозу. Оксид цинку з листя ефективний проти росту клітин раку легень. Екстракти проявляють антибактеріальні властивості проти грампозитивних та грамнегативних бактерій (Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacteriaceae) і мають антивірусну дію. Терпенові та глікозидні сполуки демонструють протизапальні, протипухлинні, антимікробні, противірусні, антиоксидантні, антидіабетичні, противиразкові та антигельмінтні властивості.

Дослідження підтверджують позитивний вплив на серцево-судинну систему, зокрема при хронічній серцевій недостатності та аритміях завдяки інгібуванню Na+/K+ АТФ-ази, а також антиоксидантний ефект, протисудомну, знеболювальну, протизапальну, антимікробну дію. Клінічні й доклінічні випробування доводять, що споживання 1-3 г/добу сушеного або свіжого листя протягом 30 днів позитивно впливає на показники глікемії, рівень «поганого» холестерину (LDL), тригліцеридів, підвищуючи «хороший» (HDL) у пацієнтів із діабетом 2 типу.

Народна медицина: Лавровий лист використовується як протиздуттєвий засіб, для стимуляції жовчовиділення, засіб від лупи, при масажах – ефірні олії з лавра зменшують симптоми артриту, ревматизму, зміцнюють шлунок, використовуються для лікування болю у вухах і при підвищеному артеріальному тиску, як засіб для натирань при захворюваннях суглобів. У народній терапії застосовується при різних формах раку та для стимуляції потовиділення при гарячці. Водний відвар – в’яжучий засіб і використовується для обробки відкритих ран.

Обмеження та безпека: Немає достатніх даних про безпеку використання лаврового листя під час вагітності, грудного вигодовування та у дітей до 3 років. Через вплив на згортання крові лавр рекомендується припинити приймати за 2 тижні до запланованої операції.

Традиційне дозування

Традиційна медицина та кулінарна практика радять використовувати помірну кількість лаврового листя. Для клінічного ефекту в експериментальних дослідженнях використовували 1–3 грами сушеного або свіжого листя на добу впродовж 30 днів.