Валеріана лікарська – Valeriana officinalis

Загальні назви: Валеріана лікарська, валеріана, котяча трава, котячий корінь, лікарська валеріана, Baldrian, All-heal, Valerian, Valeriana officinalis, валеріан корінь, baldrian root, international synonyms, латинські та міжнародні назви

Латинська назва: Valeriana officinalis

Походження: Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Валеріана лікарська зустрічається переважно у вологому середовищі: в лісах, на болотах і луках. У домашніх умовах вирощування валеріани не є складним: основна умова – регулярний полив та підтримка вологості повітря.

Детальний опис

Валеріана лікарська – одна з найвідоміших цілющих трав, яка використовується для заспокоєння нервової системи, поліпшення сну й зняття напруги ще з часів античності.

Ботанічна інформація

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis) – багаторічна рослина, яка досягає близько 1 метра у висоту. Стебло порожнисте з характерними борозенками. Листя супротивне, непарноперисте, ланцетоподібне та вирізьблене по краях. Квітки валеріани пахучі, рожево-білі, зібрані у парасолькоподібні суцвіття. Плід – сім’янка. Кореневище коротке з великою кількістю дрібних корінців.

Поширення та походження

Батьківщина валеріани – Європа та частково Азія. Із цих регіонів рослина поширилася на інші континенти, зокрема до Північної Америки, де її інтродукували як лікарську рослину.

Використання / дозування

Корінь валеріани має унікальний запах, який приваблює котів, тому його використовують у продуктах для домашніх улюбленців. Валеріана відома в терапії ще з середньовіччя: Гіппократ рекомендував її для поліпшення сну. Згідно зі стандартами європейської фітотерапії й на основі клінічних досліджень, препарати валеріани застосовують при безсонні, труднощах із засинанням, нервовому збудженні, стресі й тривожності. В Європі валеріану частіше застосовують для зняття напруження, тремору, тривоги, а в США основний акцент – на поліпшенні сну. Дослідження показали, що екстракти валеріани ефективні навіть при значних порушеннях сну, з результатом, співмірним для доз 400–900 мг екстракту. Вплив на ГАМК-рецептори пояснює її седативний, анальгетичний і протисудомний ефект. Гіпнотичний ефект стає стабільним за умови використання екстрактів регулярно протягом 4 тижнів.

Додаткові властивості: екстракти валеріани здатні полегшувати м’язові спазми, головний біль, депресії, страхи, наслідки нервового виснаження, допомагають при мігренях, дисменореї, епілепсії, при розладах сну у дітей (АДГР/СДУГ), а також для підтримки під час стресу та психоемоційного навантаження. Народна та офіційна медицина підкреслює безпечність валеріани за умови дотримання рекомендованого дозування та відсутності серйозних побічних ефектів. Валеріану часто включають в трав’яні збори для сну, від головного болю, спазмів, симптомів менструації, розладів нервової системи.

Активні речовини: Основна лікарська сировина – корінь і кореневище, які містять алкалоїди (актинидин, валерин, валеріанін), ізовалерамід, гамма-аміномасляну кислоту (ГАМК), ізовалер’янову кислоту та інші речовини з вираженою снодійною дією. До передозування (зазвичай це прийом понад 20 г чистого екстракту) можуть призвести млявість, спазми, головний біль, що зникають протягом 24 годин.

Дозування

Залити 1 чайну ложку кореня валеріани 250 мл окропу, настояти 10 хвилин. У будь-якій формі (чай, настойка, капсули) бажано приймати за 30–60 хвилин до сну для оптимального ефекту. Стандартні дозування екстракту валеріани – 400–900 мг 2 години або за 30 хвилин до сну. Капсули, таблетки або настоянки також допустимі залежно від рекомендацій лікаря.