Цицимек (Ююба) – Зизифус справжній

Загальні назви: Цицимек, ююба, ююба китайська, зизифус, зизифус справжній, цицифус, ююба справжня, китайська фінікова слива, китайський фінік, жожоба, фінік ююба, Jujube, Chinese date, Ziziphus jujuba, ziziphus, jujuba, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Ziziphus jujuba

Походження: Африка, Азія, Європа

Короткий вступ

Цицимек (ююба) зазвичай росте у теплому субтропічному кліматі, проте легко витримує й помірні широти. Найкраще почувається в сонячному місці з частковим захистом від вітру й невимогливий до ґрунтів – сорт із малим вмістом поживних речовин підійде ідеально. Оптимальна температура для росту – біля 25°C, але рослина витримує морози до -20°C. Для клімату України рекомендується висаджувати вже підрощені саджанці з розплідника.

Детальний опис

Цицимек (Ююба) – містичний фрукт, який споконвіку цінується за свої солодкі плоди, багаті на вітаміни й антиоксиданти. Справжня знахідка для здоров’я у вигляді солодкої ласощі!

Ботанічна інформація

Зизифус справжній (Ziziphus jujuba), також відомий як ююба або цицимек, – це низькорослий дерево або кущ із субтропічних регіонів. Зазвичай виростає до 3–4 метрів у висоту, з рідкісними випадками більшого зросту. Його овальні, яскраво-зелені чергові листки часто супроводжуються парою чорних колючок. Плоди – овальні або кулясті кістянки, які при дозріванні забарвлюються у червоний колір.

Походження та поширення

Археологічні свідчення вказують на походження цицимеку з Китаю та Індії, де його культивують вже понад 4000 років. Із часом, завдяки популярності солодких плодів, рослина поширилася по всій Азії, у Середземномор'ї та інших субтропічних регіонах світу. Сьогодні відомо безліч селекційних сортів з різними смаковими й агрономічними якостями.

Використання / дозування

У традиційній китайській медицині використовують як плоди, так і листя й насіння зизифусу. Найбільшу цінність мають плоди: їх вважають потужним детоксикантом, що позитивно діє на печінку та нирки, очищає кров і підтримує здоровий артеріальний тиск. Ююба – потужне джерело антиоксидантів і натуральний легкий проносний засіб, подібний до слив. Плоди вважають справжнім вітамінним скарбом, адже вони містять рекордну кількість вітаміну С (250–600 мг, більше, ніж у цитрусових), а також важливі вітаміни групи B (B1, B2, B6), провітамін А та мінерали: залізо, кальцій, калій, магній, фосфор, натрій, цинк, мідь, марганець і йод. Склад робить ююбу одним із найкомплексніших природних джерел життєво необхідних речовин. Традиційно плоди використовують для лікування запалень горла та для покращення здоров’я печінки і процесу кровотворення. Ююба відомий як адаптоген, сприяє зниженню стресу й покращує сон.

Насіння ююби має тонізуючий і розслаблюючий ефект, позитивно впливає на нервову систему, допомагає при безсонні й підвищеній стресовості. Листя цицимеку традиційно використовують для зниження температури при інфекційних захворюваннях і пом’якшення лихоманки.

Активні речовини

Плоди багаті на вітаміни (особливо C і групи B), каротиноїди та мінерали. Вміст цукрів у плодах може становити чверть від маси, що робить їх природною солодкою закускою. Унікальна сполука зизифи́н із листя тимчасово притуплює смакову чутливість до солодкого.

Традиційне дозування

Плоди ююби часто використовують для підсолоджування трав’яних чаїв, зокрема для очищення та гармонізації організму. Рекомендована разова доза: приблизно 1 грам плодів вживати вранці та ввечері, за 15 хв до їжі чи через годину після. Сушені плоди також можна їсти як солодкі ласощі, але не більше 10 грамів на день, розділяючи цю кількість на 2 прийоми. (1 безкісточковий плід ≈ 3,3 г)