Тремела фуціформна – Розоловка водоростеподібна

Детальний опис

Одна з найулюбленіших їстівних і лікарських грибів у Китаї й Японії, відома ще як «сніжний гриб».

Ботанічна інформація

Тремела фуціформна (Tremella fuciformis) — це гриб, що формує желеподібне, біле й папоротеподібне плодове тіло (басидіокарп). Плодові тіла сягають до 7,5 см завдовжки, складені з тонких гіллястих, завжди прямостоячих аркушів із крихким краєм і текстурою морської водорості.

Гіфи зрощені мікроскопічно, формують щільну желеподібну матрицю. Гаусторії виростають на кінцях гіф, створюючи нитки, що проникають у тканину-господар. Басидії — еліпсоїдні до яйцеподібних, желеподібні, іноді з ніжкою, з вертикальними перегородками до декількох десятків мікрометрів.

Тремела є паразитичною дріжджоподібною істотою, яка існує як слизова плівка, поки не знайде грибного господаря. Потрапивши до нього, ініціює агресивний міцеліальний ріст, необхідний для формування плодового тіла.

Поширення та походження

Тремела фуціформна дуже поширена у тропіках — легко знаходиться на мертвих гілках широколистяних дерев. Взагалі рід тремел розповсюджений у тропіках і субтропіках, проте може зустрічатися і в помірних широтах Азії та Північної Америки.

Дуже добре знана й у Південній та Латинській Америці, країнах Карибського басейну, Субсахарській Африці, частинах Північної Америки, Південній і Південно-Східній Азії, на островах Тихого океану, в Австралії й на Новій Зеландії. Сьогодні тремелу активно вирощують і вона є однією з найулюбленіших грибів у кулінарії та медицині Китаю й Японії.

Використання / дозування

Назва «сніжний гриб» походить від білої забарвленості та зовнішньої схожості із сніжною кулею. Їстівна, у Китаї й Японії вважається делікатесом із надзвичайно цікавою текстурою — водночас ніжна й хрумка.

У китайській кухні її традиційно застосовують для створення солодких страв завдяки желеподібній структурі, нейтральному смаку й лікарському потенціалу. Найчастіше додають у десертні супи «люк мей» у поєднанні з цизиумом, сушеним лонганом і багатьма іншими інгредієнтами. Також додається у напої, морозиво та інші кулінарні вироби. В Японії та Китаї існує безліч способів готування — гриб обсмажують на оливковій олії або вершковому маслі (завчасно ретельно зволоживши/реґідратувавши гриба), додають до омлетів, супів, страв з травами.

Традиційний спосіб приготування десерту: гриб на ніч вимочують у солодкому сиропі, потім відварюють для випаровування зайвої води й додають сироп, мед або фруктовий сироп.

Активні речовини тремели (гетерополісахариди — глюкуроноксиломанани) продемонстрували у лабораторіях протираковий потенціал: вони стимулюють імунну систему до протипухлинної активності (стимуляція імунокомпетентних клітин, підвищення синтезу інтерферону та інтерлейкінів, активація макрофагів та NK-клітин). Має виражену антидіабетичну, протизапальну, гіпохолестеринемічну, антиалергічну і гепатопротекторну дію. Містить багато кальцію та вітаміну D, сприяє нормальному росту й розвитку кісток. Високий вміст харчових волокон сприяє покращенню перистальтики кишківника та зниженню всмоктування жирів.

Згодом численні роботи підтвердили іміностимулюючий і протираковий ефект екстракту тремели. Також застосовується як захист від опромінення, омолоджуючий засіб, для профілактики атеросклерозу, гіпертонії та тромбофлебіту — завдяки покращенню стану дрібних судин та зниженню в’язкості крові. Виявлені властивості підтримки детоксикації печінки, захисту нервових клітин, покращення пам’яті та функцій мозку.

У традиційній східноазіатській медицині тремела з давніх часів використовується для профілактики та терапії туберкульозу, високого тиску, застуд, хронічного бронхіту (особливо у літніх людей). Згідно з китайською медициною, гриб зволожує легені, шлунок та нирки, укріплює кістки, допомагає підтримувати оптимальну масу тіла, глибоко зволожує шкіру. Китайські жінки (у тому числі легендарна Ян Гуйфей) споконвіку використовували тремелу для краси шкіри — зберігати її м'якою, зволоженою та пружною. Полісахариди гриба стали основою для сучасної косметики — вони захищають шкіру, зволожують її та мають протизапальні, протиалергічні властивості. Запобігає периферичній судинній дегенерації, що підтримує кровопостачання всіх шарів шкіри.

У японській традиційній медицині тремела використовується для запобігання атеросклерозу (утворенню бляшок у судинах), знижуючи рівень холестерину в крові.

У косметиці полісахариди тремели відкривають нову еру зволожувачів: вони здатні утримати води у 500 разів більше за власну вагу — більше, ніж гіалуронова кислота чи гліцерин. Доведено, що регулярне застосування екстракту тремели покращує зволоження рогового шару шкіри й підвищує утримання води у дермі.

Активні речовини

Основні діючі речовини — гетерополісахариди (глюкуроноксиломанани), що складаються на 77-84% із полімерних вуглеводів із добавкою білків (1%), ацетильованих груп (3-4%), дрібних кількостей харчових волокон та мікроелементів. У водному розчині мають кисле pH (5,1—5,6), склад включає фруктозу, ксилозу, рибозу, арабінозу, манозу, галактозу, глюкозу й глюкуронову кислоту з альфа- і бета-гілкуванням ланцюгів. Серед мінералів переважають солі заліза, натрію, калію, кальцію. Присутні також вітамін D і селен. За амінокислотним складом: аланін, лейцин, валін, гліцин, серин, аспарагінова кислота, глутамінова кислота, цистеїн, ізолейцин, метіонін та треонін.

Дозування

Перед споживанням гриб рекомендується ретельно промити холодною водою, замочити на 10–15 хвилин, покласти у холодильник. Після відцідження використовувати для смаження, як додаток до яєць, супів чи інших згаданих вище страв. Добова доза для дорослої людини — 1000–2000 мг сухої тремели. Екстракти або настоянки застосовують згідно з інструкцією до конкретного продукту.