Тополя чорна – Populus nigra

Детальний опис

Тополя чорна – цінна рослина з багатою історією застосування, відомою вже з античних часів.

Ботанічна інформація

Крона тополі чорної широка, висока, склепінчаста, у старших дерев може здаватися неправильною. Дерево відноситься до швидкоростучих. Стовбур зазвичай прямий, у старих дерев може викривлятись. Деревина світло-коричнева, груба та доволі легка. Кора від сірувато-білої до коричнево-сірої з тріщинами. Гілки широкі, старші гілочки мають жовтувато-сірий відтінок.
Листки розташовані на довгих черешках, досягають 9 см у довжину, чергові, черешкові, округлі або витягнуті з гострою вершиною, з ніжно зубчасто-пилчастим краєм. Листки голі, зверху світло-зелені, зісподу дещо світліші.
Квіти дводомні: товсті, циліндричні сережки у чоловічих дерев виростають до 5 см у довжину, жіночі сережки – стрункі, зеленуваті з жовтими приймочками. Цвіте тополя з березня по квітень. Плід – товста, загострена, зеленувато-коричнева, гола коробочка. Насіння світло-коричневе, переноситься вітром. Достигає у червні.

Поширення та походження

Тополя чорна походить з річкових долин Центральної та Південної Європи, звідки поширилась у Західну та Центральну Азію, Північну Африку. Ареал простирається від Середземномор'я до Британських островів на півночі й до Казахстану та Китаю на сході. Велика популяція є на Кавказі та Близькому Сході.

Використання / дозування

Тополі часто висаджують у парках, алеях, як декоративні дерева та вітрозахисні смуги. Це одні з найпоширеніших листяних дерев. Особливу цінність мають різні частини дерева, з яких виробляють екстракти для фармацевтичної промисловості.

Назва роду Populus походить від латинського слова «люди», адже тополі у стародавні часи часто саджали у місцях громадських зборів. Відомо, що вже у 1597 році в Європі бруньки тополі описували як інгредієнт для лікувальних протизапальних мазей.

Народна медицина
У традиційній фітотерапії кора тополі цінувалася за в’яжучі, протизапальні, антиревматичні й антисептичні властивості. Бруньки тополі широко вживають у вигляді настоянки, відвару, порошку або мазі. Настоянка рекомендується при астмі, хворобах дихальних шляхів (бронхіт, кашель, запалення трахеї, ларингіт, болі в горлі, ангіни, подагрі, кровотечах з легень), а мазі – при дерматологічних проблемах (виразки, поверхневі ураження шкіри, сонячні опіки, укуси комах, забої, геморой, анальні тріщини, ревматоїдні запалення).

Гепатопротекторні властивості
Дослідження показують, що етанольний екстракт бруньок захищає печінку від токсичних ушкоджень (досліди in vivo на тваринах).

Антиоксидантна дія
Водний та етанольний екстракти бруньок тополі чорної проявляють високу антиоксидантну активність, порівнювану з вітаміном C. Це пов’язано з великим вмістом поліфенолів та флавоноїдів.

Протизапальні властивості
Бруньки містять багато флавоноїдів (кверцетин, піноцембрин), а також фенольних кислот. Дослідження in vitro показують модулювання запальних відповідей, зниження рівнів запальних цитокінів (IL-6, IL-10, TNF-α), а окремі компоненти (піноцембрин) проявляють захисну дію при запаленні і відновленні тканин.

Антибактеріальна та протигрибкова дія
Фенольні сполуки тополі ефективні проти грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Enterococcus faecalis), а також мають антимікробний і протигрибковий потенціал (Candida, Aspergillus). Встановлено антимікробну активність проти формування біоплівок.

Антидіабетичні властивості
Екстракт бруньок підвищує чутливість до інсуліну в експериментальних моделях і знижує маркери цукрового діабету. Компоненти піноцембрин і галангін збільшують споживання глюкози клітинами і покращують резистентність до інсуліну.

Протипухлинна дія
Дослідження показують, що флавоноїди тополі (особливо піноцембрин, піностробін) пригнічують ріст різних ракових клітин, індукують апоптоз і проявляють широкий спектр біологічних ефектів.

Обмеження у застосуванні
Завдяки вмісту саліцилатів, тополю слід з обережністю приймати разом із нестероїдними протизапальними засобами та антикоагулянтами – це може збільшити ризик кровотечі чи токсичного ураження нирок і шлунково-кишкового тракту.

Основні діючі речовини

У складі тополі чорної та бруньок основними діючими речовинами є фенольні сполуки (феноли, фенольні кислоти, фенілпропаноїди, різні флавоноїди) та терпенові сполуки. Особливе значення мають флавони (апігенін, хризин, піностробін, піноцембрин, галангін), флаванони, сапоніни, антоціани, хінони, різні ефірні олії. Серед фенольних кислот важливі кавова, кумарова, корична, ферулова та їх похідні. Виявлено понад 48 есенціальних олій (кадінен, цинеол, куркумен, бізаболен, фарнезол, гумулен, ацетофенон тощо).

Традиційне дозування

1 чайну ложку висушених бруньок тополі залити 200 мл холодної води, довести до кипіння й варити на невеликому вогні 10 хвилин. Процідити й охолодити до приємної температури. Приймати 2 рази на день. Також з бруньок виготовляють настоянки.