Тахуарі – Табебуя зубчастолиста

Тахуарі – Табебуя зубчастолиста

Загальні назви: Тахуарі, тахуари, жовте лапачо, жовта табебуя, Жовтий іпе, Жовтий пау д'арко, Pau d’Arco Amarillo, Pau d’Arco Amarelo, Yellow Lapacho, Yellow Poui, Yellow Ipe, іпов-амарелло, Pau D’arco, Pau D'Arco, Yellow Lapacho, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Tabebuia serratifolia

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

Інформації щодо вирощування тахуарі досить мало. Основна рекомендація — попередньо замочити насіння у теплій воді, а потім висадити у пухкий, проникний або кімнатний субстрат. Рекомендується дотримуватися режиму поливу та витратити час на вивчення джерел, оскільки поради часто різняться. Відомо, що тахуарі переносить широкий спектр типів ґрунтів, однак для оптимального розвитку йому потрібно тепле місце без ризику замерзання. Рослина витримує періоди посухи, але краще росте на багатих, добре дренованих ґрунтах. Тахуарі зустрічається на глинистих, піщаних ґрунтах із різним рівнем pH. До базового догляду належать регулярне формування крони та збирання кори. Цей вид дуже стійкий до грибкових захворювань і шкідників, не потребує багато уваги. В багатьох країнах тахуарі культивують через цінну деревину з прекрасними будівельними характеристиками.

Детальний опис

Тахуарі – легендарне дерево з магічними властивостями з глибин південноамериканських тропіків.

Ботанічна інформація

Тахуарі, або Табебуя зубчастолиста (Tabebuia serratifolia), — це масивне дерево родом із Південної Америки. Воно досягає висоти до 35 метрів (максимально зафіксовані дерева – 46 м), а обхват стовбура — близько 3 метрів. Дереву може бути до 700 років, але європейські науковці дізнались про нього лише на початку XIX століття. Кора сіро-коричнева, груба, тріщинувата та суха зовні, а всередині – м’яка, світло-жовта й солодкувата на смак.

Деревина дуже тверда й стійка, завдяки чому її використовували для будівництва човнів, луків, зброї та списів. Листя — еліптичне, скручене у різних напрямках, глянцеве, з коричневим відтінком. Квіти – великі, дзвоновидної форми, золотистого кольору (іноді можуть бути білі чи фіолетові), а плоди — видовжені, 15–60 см. Насіння сіро-коричневе, крилате. У фітотерапії використовують кору, листя і квіти тахуарі.

Поширення та походження

Табебуя зубчастолиста родом із дощових лісів Південної Америки — переважно з передгір'їв Амазонії в Перу (на висоті близько 800 м над рівнем моря), а також росте у Латинській Америці, Бразилії, Болівії, Французькій Гвіані, Парагваї й північній Аргентині. Сьогодні вона відома у світі завдяки своїм природним лікувальним властивостям, хоча місцеві народи вже століттями цінують ці якості, а західний світ дізнався про дерево лише приблизно сто років тому.

Використання / дозування

Біоактивні речовини тахуарі широко досліджують з огляду на їхній позитивний вплив при діабеті. Клінічні дослідження засвідчують, що ці речовини знижують рівень цукру в крові та підвищують чутливість тканин до інсуліну, а також позитивно впливають на інші показники, які супроводжують діабет. Є потенціал для використання тахуарі у профілактиці цукрового діабету (необхідні додаткові дослідження). Також активні сполуки тахуарі показують цікаві результати у нормалізації артеріального тиску та можуть допомагати знижувати його, особливо в комбінації з антигіпертензивними препаратами.

Речовини тахуарі мають унікальний імуномодулюючий потенціал, включаючи підтримку реґенеративних механізмів під час онкологічних процесів (особливо при метастазах). Доведено, що тахуарі може бути корисним додатковим фітопрепаратом у протираковій терапії, специфічний ефект залежить від захворювання, супутніх недуг та конкретного пацієнта. Відомо також, що тахуарі може зменшувати побічні ефекти хіміотерапії та променевої терапії.

Загалом екстракт тахуарі (або чай з кори) стимулює всі компоненти імунної системи. Він рекомендується в народній медицині при дріжджових та грибкових інфекціях як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Допомагає усувати патогени, підтримує імунітет комплексно. Місцеві жителі традиційно використовують настій із тахуарі як натуральний широкоспектральний антибіотик і антимікотик.

Зовнішньо та внутрішньо засоби з тахуарі застосовують при гарячці, лихоманці, застудах. Препарат сприяє зниженню температури, мобілізує імунну відповідь, пригнічує осередок інфекції й допомагає зменшувати запалення на багатьох рівнях. Показаний для підтримки організму при дихальних захворюваннях — тахуарі зменшує інфекції та допомагає при різних видах кашлю (приглушує сухий кашель, сприяє відходженню мокротиння при вологому кашлі).

Також використовують при захворюваннях травної та видільної систем. Доведено, що сполуки тахуарі активізують регенерацію печінки, допомагають при вірусних гепатитах і підтримують детоксикацію (зв’язують токсини та важкі метали в крові). Ці ж речовини підтримують розчинення жовчних каменів, допомагають при проблемах із жовчовивідними шляхами, сприяють нормалізації травлення і прискоренню метаболічних процесів, зменшують запалення при гастритах та виразках. Також тахуарі допомагає зменшувати сечову кислоту і підтримує лікування артриту та запалення суглобів.

У народній медицині є рекомендації застосовувати тахуарі для жіночого здоров’я й легких менструальних болів, для поліпшення кровотворення (стимуляція як білих, так і червоних кров’яних клітин), при анемії, для поліпшення кровообігу і підтримки функції серцевого м’яза. Сприяє здоров’ю шкіри, зменшує чутливість шкірного бар’єру при екземі або дерматозах.

Для центральної нервової системи доведено, що тахуарі допомагає при безсонні, страху, тривожності, має заспокійливий ефект, а в поєднанні з психологічною підтримкою зменшує стрес і поліпшує сон.

Рекомендований курс фітотерапії — не більше 3 місяців, після чого варто зробити перерву на 1 місяць, потім курс можна повторити. У випадку використання для підтримки онкотерапії допускається поєднання з вількакорою (кішачий кіготь). Важливо: тахуарі не є тим самим, що лапачо, хоча обидва походять від дерева табебуя. Лапачо готують з кори різних видів, а тахуарі — лише з внутрішньої, м’якої кори конкретного виду Tabebuia serratifolia.

Активні речовини

До основних біологічно активних складових належать нафталінохінонові похідні з переважанням альфа-лапахону та дегідроізолапахону, похідного лапахолу, катехіни, флавоноїди (флавони, флавоноли, флаванони), сапоніни. Важливі також органічні кислоти: трігідроксибензойна, вератрова, ванілінова, а також бета-ситостерол, бета-каротин, вітамін C, нікотинова кислота, тіамін, рибофлавін і низка мінеральних речовин (хром, марганець, фосфор, магній, залізо, цинк, кремній, калій, олово, кальцій). Особливо важливим є лапахол із потенційною протипухлинною та протизапальною, антибактеріальною дією.

Дозування

Зазвичай застосовується 1 столова ложка кори (близько 2-3 г) на 1 літр холодної води: кип’ятити 20-30 хвилин або, за іншими джерелами, тримати після закипання на малому вогні ще 20 хвилин. Потім процідити й пити тричі на день по склянці (200 мл) під час або після їди. Не перевищуйте дозування. Не рекомендується для вагітних, годуючих жінок і дітей. При комбінуванні з іншими рослинами готуйте напій згідно з інструкціями до всіх складників суміші.