Суниця – Фрагарія

Детальний опис

Суниця — одна з найулюбленіших ягід у світі.

Ботанічна інформація

Суниця (Fragaria) — це багаторічна трав'яниста рослина висотою 5–20 см з трійчастими або п'ятичастими черговими листками. Рослина має простий або розгалужений підземний корінь, завдяки якому може розмножуватися вегетативно. Квітки суниці п’ятипелюсткові, актиноморфні, двостатеві, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. Пелюстки зазвичай білі чи злегка жовтуваті, довші за чашолистки. Цвітіння триває з травня майже все літо, а ягоди достигають поступово. За ботанічною класифікацією, справжнім плодом є дрібні горішки на поверхні ложа, а суничина ягода — це не справжній, а складний плід, вирощений на м’ясистому квітколожі.

Поширення та походження

Суниця найпоширеніша в помірних і субтропічних регіонах Північної півкулі, хоча сьогодні вирощується і в Південній півкулі, зокрема в Південній Америці. В природі суниця найчастіше зустрічається на сонячних відкритих місцинах — у лісах, на луках, полянах та узліссях.

Використання / дозування

Археологічні свідчення вказують, що суницю споживали ще в кам’яну добу. Збереглися згадки про її використання в античному Римі, однак популярність серед ширшого населення ягода здобула лише в пізньому середньовіччі, коли поширилася вирощування завдяки ченцям у монастирських садах. До того часу ягоди були переважно ласощами для аристократії.
Сучасні садові сорти суниці отримані шляхом схрещування кількох видів, привезених до Європи у XVII столітті переважно з Америки. Основи виведення сучасної суниці належать садівнику Антуану Дюшену, який експериментував із селекцією різних видів. На теренах України масове вирощування суниці припадає на XIX століття.
Суницю споживають свіжою, використовують у випічці, десертах, компотах, вареннях, для приготування соку, йогуртів чи у поєднанні зі збитими вершками. Ягоди часто використовують як прикрасу, а суничний аромат популярний у жувальних гумках, цукерках, шоколаді, у виробах для гігієни та косметиці.
На відміну від більшості інших ягід, суниця містить мало вуглеводів, а ще — має здатність стимулювати синтез тестостерону, впливати на якість сперми, посилювати циркуляцію крові в дрібних судинах, включно зі статевими органами. У народній традиції суницю вважали природним афродизіаком.
Пілотні дослідження та клінічні спостереження вказують на широку користь для організму: деякі речовини, що містяться у суниці (у більших концентраціях), допомагають при симптомах застуди, підвищеній температурі, зменшують нічну пітливість. Біологічно активні сполуки прискорюють обмін речовин, сприяють виведенню токсинів та запобігають утворенню сечових і жовчних каменів. Також активні сполуки підтримують серцево-судинну систему, мають легкий сечогінний, протизапальний та антисептичний вплив.
Кислота еллагова, яка міститься у плодах суниці, активно вивчається як потенційний лікувальний засіб для боротьби з онкологічними захворюваннями; діє як цитостатик, запобігає росту ракових клітин. Органічні кислоти, що містяться в ягодах, гальмують розвиток діареї та сприяють стабілізації кишкової перистальтики.
В давніх традиціях суницю застосовували для стимуляції метаболізму, підтримки серцевої діяльності, поліпшення вигляду та стану шкіри. Сучасні дослідження підтверджують, що суниця здатна підвищувати рівень корисного холестерину, знижувати кров’яний тиск, а деякі речовини — навіть зменшувати тривожність та підтримувати здорову вагу.
Дослідження доводять користь ягоди як джерела вітаміну С для профілактики чи гальмування вікових змін сітківки ока, попередження катаракти, зміцнення рогівки й захисту очей від UV-випромінювання.
Крім того, регулярне споживання суниці забезпечує надходження антиоксидантів, що захищають організм від вільних радикалів, зменшують запальні процеси, зміцнюють імунну систему.
Вітамін С у складі ягід сприяє утворенню колагену, а отже — підтримує еластичність, молодість і красу шкіри. Еллагова кислота запобігає руйнуванню колагену та розвитку зморшок під дією ультрафіолету.
Дослідження науковців зі США та Південної Кореї підтверджують потужні протизапальні властивості ягід.
Харчові волокна у плодах суниці покращують роботу кишечника, зменшують прояви закрепу, дивертикуліту, знижують рівень глюкози у крові. Завдяки цьому ягоди корисні для хворих на цукровий діабет.
Фолат у складі суниці чинить особливе значення для жінок, які готуються до вагітності та в перші тижні її перебігу: він сприяє правильному формуванню нервової трубки й зменшує ризик вроджених вад розвитку.
У народній медицині ягоди суниці рекомендовані як доповнення до терапії діабету 2-го типу, при анемії, ревматизмі, очищенні крові, кишкових та ниркових каменях. Суниці зі сметаною вважаються зміцнюючим засобом для серця й нервової системи, а також цінним джерелом вітаміну С. В європейській народній традиції ягоди радили при затримці сечі, для покращення травлення, зниження кислотності шлунку й ослабленні больових відчуттів під час менструації.
Оскільки суниця містить велику кількість вітаміну C і поліфенолів, ягоди сприяють профілактиці захворювань шкіри, зубів, кісток, суглобів і судин.
Обмеження
Варто пам’ятати про можливу алергію на суниці, яка найчастіше проявляється в дитячому віці (осипання, прояви на шкірі, рідко — анафілактична реакція).
Активні речовини
Ягоди суниці — джерело вітаміну C (40–95 мг/100 г), а також вітамінів A, E, D, групи B, бетакаротину, органічних кислот (лимонна, саліцилова, щавлева, яблучна, еллагова), клітковини, мінералів (цинк, калій, магній, залізо, сірка, кальцій, бор, фтор, кобальт, молібден), невеликої кількості білків, жирів і жирних кислот.
Традиційне дозування
Немає строгих приписів щодо дозування — за відсутності алергії ягоди можна споживати у помірній кількості відповідно до апетиту. В народній практиці рекомендують їсти ягоди або листя суниці натщесерце зранку чи ввечері, регулярно.