Спаржа коцинхінська – Asparagus cochinchinensis

Загальні назви: Спаржа коцинхінська, спаржа східна, Тянь Мень Дун, Tian Men Dong, Asparagus cochinchinensis, спаржа китайська, коцинхінський спаржевник, китайський спаржевик, китайський дикий спаржевик, японська спаржа, східноазійська спаржа, Cochinchinese Asparagus, Chinese wild asparagus, Latin: Asparagus cochinchinensis

Латинська назва: Asparagus cochinchinensis

Походження: Азія

Короткий вступ

Спаржа коцинхінська чудово пристосовується до легких, середньотяжких і важких глинистих ґрунтів, але краще росте на сухих, добре дренованих ділянках. Реакція ґрунту не є визначальною – рослина витримує як кислі, так і лужні ґрунти. Здатна рости у напівтіні й на сонячних місцях, часто трапляється навіть біля морського узбережжя. Для садового вирощування рекомендується легкий, гумусний або піщаний ґрунт на сонячному місці. За окремими джерелами, рослина переносить зниження температури до -15°C. Розмножується переважно насінням, яке варто замочити у гарячій воді на 12 годин і висіяти навесні. Насіння найкраще використовувати свіже – з осені попереднього року. Пророщування триває 3–6 тижнів при температурі 25°C, після чого проростки пересаджують у окремі горщики. Першу зиму саджанці бажано вирощувати в приміщенні, а наступного року пересаджувати у відкритий ґрунт наприкінці весни або на початку літа.

Детальний опис

Спаржа коцинхінська – тисячоліттями улюблена рослина східної медицини з численними сучасними та традиційними способами використання.

Ботанічна інформація

Спаржа коцинхінська (Asparagus cochinchinensis) – багаторічна трав'яниста рослина, що виростає до 1,5 м заввишки. Період цвітіння триває з березня до червня, а насіння дозріває на початку осені (переважно у вересні). Квіти рослини дводомні – тобто на кущі розвиваються або жіночі, або чоловічі квітки, а для плодоношення необхідна присутність рослин обох статей. Запилення здійснюється комахами, найчастіше бджолами. Для медичних і кулінарних цілей використовують як корені, так і надземні частини. Кореневище має довжину близько 5 см і діаметр до 2 см. Його очищують від гірких волокон, ядро варять і вживають у їжу. Зустрічаються рецепти, де ядра кореня консервують у цукрі або споживають як солодкість. Деякі джерела допускають їстівність плодів, але інші рекомендують не вживати ягоди спаржі.

Поширення та походження

Ареал природного зростання спаржі коцинхінської – Східна й Південно-Східна Азія, зокрема Китай, Японія та Корея. В Україні у дикій флорі зустрічається переважно спаржа лікарська. Її знаходять на теплих сухих схилах та галявинах; вид також широко вирощується як культурна рослина.

Використання / дозування

У традиційній китайській медицині спаржа коцинхінська, відома під назвою Тянь Мень Дун (Tian Men Dong), використовується століттями – насамперед при гострих простудних захворюваннях, сухому кашлі та супутніх станах. Офіційна медицина Китаю рекомендує застосовувати цю рослину особливо у фазі гострої застуди – спаржа ефективно зволожує легені, полегшує відкашлювання й розрідження мокротиння, усуває сухість у роті й допомагає знизити жар або температуру. У випадку гострих вірусних інфекцій спаржу коцинхінську призначають на початку хвороби (3–5 днів) для скорочення тривалості проявів та послаблення їхньої інтенсивності. Згідно зі східною медициною, спаржа коцинхінська полегшує тепло в грудній порожнині, підтримує і зволожує шлунковий інь, виводить «жар» зі шлунка. Додатково рослина сприяє нормалізації травлення, бореться з закрепом, покращує пасаж кишечника. При хронічному кашлі її призначають для гармонізації дисбалансу інь у легенях і нирках – оптимальна дія можлива в мона-режимі або у поєднанні з іншими спеціалізованими рослинами. Завдяки цим властивостям спаржу коцинхінську використовують під час гострої і субгострої лихоманки, запаморочення, шуму у вухах, болю у колінах, попереку, а також при захворюваннях нирок.
Відомо, що спаржа активує парасимпатичну нервову систему, покращує травлення, заспокоює шлунок і стимулює слиновиділення. Має м’яку тонізуючу дію, підтримує нервову систему і сприяє гармонізації психоемоційного стану. Часто використовується у композиційних зборах при розладах сну і підвищеній збудливості. Одною з основних діючих речовин є β-ситостерол, що демонструє перспективні результати при аденомі простати й порушеннях чоловічої фертильності. Для терапевтичного ефекту при статевій слабкості доцільний регулярний і тривалий курс.

Крім того, рослина містить велику кількість флавоноїдів (рутин, кверцетин), що мають потужні антиоксидантні властивості й підтримують судинну систему, допомагаючи при варикозному розширенні вен, геморої, глибокому венозному запаленні. Інша цінна складова – інулін, який допомагає регулювати рівень холестерину і підходить людям із схильністю до закрепів, проте потребує обережності у разі схильності до діареї. Оскільки спаржа підвищує діурез, її не рекомендують при проявах проносу.

Нещодавні дослідження свідчать, що певні активні речовини спаржі коцинхінської здатні пригнічувати патогенні бактерії завдяки руйнуванню їхніх клітинних структур. Вивчається потенціал цих речовин у зменшенні запальних реакцій у суглобах, можливе застосування як додаткового засобу при лікуванні артриту й інших не дегенеративних суглобових хвороб – з помітним загоювальним ефектом. Витяжка з кореня демонструє антисептичну, відхаркувальну, жарознижувальну та тонізуючу дію.

Діючі речовини

Терапевтично важливими є різні частини рослини, що містять аспарагін, β-ситостерол, флавоноїди (рутин, кверцетин), інулін та інші корисні сполуки.

Дозування

Дві повні чайні ложки подрібненого сухого кореня (приблизно 6 г) заливають 200 мл холодної води, доводять до кипіння і варять 30 хвилин – приймати відвар 1 раз на добу.
Корінь можна додавати у свіжому вигляді до страв або застосовувати порошкоподібний екстракт: 2 повні чайні ложки (4–6 г) розмішати у 150–200 мл холодної води, довести до кипіння й варити 20 хвилин, потім вживати як відвар.