Шиїтаке – Хуже́вник їстівний

Детальний опис

Традиційний азійський гриб із вираженим імуномодулюючим ефектом.

Ботанічна інформація

Хуже́вник їстівний (Lentinula edodes), більш відомий як Шиїтаке, належить до шапинкових грибів, роду базидіоміцетів. Характеризується широким спектром кольорів: від бурштинового до темно-коричневого. Плодові тіла мають шапинку діаметром 5–12 см, світло-коричневу, інколи з темно-червоною ноткою, із типовим завернутим краєм. Поверхня шапинки луската або розтріскана, в результаті варіння шиїтаке виділяє приємний часниковий аромат та ефірні олії. М'якоть біла та пружна, ніжка довжиною 2–5 см, покрита дрібними лусочками. Смак багатий, ніжно-землистий.

Поширення та походження

Природне місце зростання шиїтаке – вологі та теплі глибокі ліси Південно-Східної Азії. Масове виробництво цього гриба сконцентроване в Китаї (світовий лідер) та Японії. ЮНЕСКО фіксувало у 2000 році обсяг світового виробництва шиїтаке понад 1,5 мільйона тонн (без урахування домашніх господарств). Близько 80% урожаю сушать для подальшого експорту. Зараз шиїтаке входить до трійки найпопулярніших культурних грибів світу після гливи та печериці.

Використання / дозування

У різних культурах світу шиїтаке високо цінують у народній медицині за потужний імуномодулюючий вплив. У східноазійській традиції гриб використовують для активації імунної системи при вірусних та бактеріальних захворюваннях, регуляції підвищеного холестерину та артеріального тиску, профілактики атеросклерозу, очищення кишечника, зміцнення організму при osteопорозі, ревматизмі, інтоксикаціях і для підтримки сил при проходженні хіміотерапії.

Згідно з традиційною китайською медициною, шиїтаке володіє збалансованою дією (нейтральна температура, солодкий смак), сприяє підтримці шлунка, селезінки та легень. Використовується для ослабленої імунної системи, хронічної втоми, втрати апетиту, нудоти та розладів травлення, зменшує набряклість і слиз), покращує стан при частих застудах, задишці, кашлі та стимулює обмін речовин.

Вміст біологічно-активних речовин міцелію шиїтаке має підтверджену антибактеріальну дію (Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Bacillus subtilis, Streptococcus pyogenes), у тому числі – пригнічення Mycobacterium tuberculosis (в експериментах з концентрованим розчином лентинану). Доведено також протикарієсний ефект (проти Streptococcus mutans – збудника карієсу), що дає підстави використовувати шиїтаке як профілактику захворювань ротової порожнини.

У дослідженнях було показано, що активні речовини шиїтаке (лентинан) підсилюють імунітет у людей похилого віку та мають профілактичний ефект при виснаженні або перевантаженні. Дія грибних полісахаридів порівнюється з інтерфероном; шиїтаке рекомендується при ослабленому імунітеті, аутоімунних чи хронічних захворюваннях, алергіях, повторних застудах.

Відзначено, що шиїтаке збільшує кількість інтерферону альфа при впливі вірусу грипу типу А, а в експериментах з мишами та людьми підтверджено противірусну дію (проти герпесу, паротиту, кору, вірусних гепатитів). Деякі дослідження показали потенціал активних речовин шиїтаке у пригніченні ВІЛ (потрібні додаткові спостереження).

Лентинан та інші компоненти шиїтаке мають імуномодулюючий і протипухлинний потенціал (стимуляція Т―хелперів і натуральних кілерів). Особливо перспективний ефект зафіксовано для новоутворень сполучної, кровотворної, лімфатичної тканин, пухлин шлунка, товстої кишки, прямої кишки, як при пероральному застосуванні, так і у вигляді екстрактів.

Для серцево-судинної системи шиїтаке цінується за здатність знижувати рівень холестерину в крові (еритаденін), в експериментах споживання 9–90 г свіжих або варених грибів позитивно впливало на жировий обмін. Водний екстракт гриба сприяє зниженню високого тиску (ймовірно, завдяки тироназину).

Оскільки діючі речовини шиїтаке посилюють антикоагуляційну дію, необхідно обов'язково порадитися з лікарем при прийомі антикоагулянтів чи антиагрегантів. Дослідження свідчать про ефективність порошку шиїтаке у пацієнтів із хронічною анемією, а також при жовчнокам'яній хворобі та виразках (у поєднанні з іншими лікарськими грибами).

Додатково відзначено покращення стану при екземі, акне, бронхіті, подагрі, мігрені, закрепах, стресі, зниженні лібідо, захворюваннях суглобів, синдромі хронічної втоми та вплив на центральну нервову систему. Присутність біоактивних речовин впливає на утворення катехоламінів, гістаміну, серотоніну.

Шиїтаке – природне джерело мінералів і вітамінів: вітаміни групи B (насамперед B2, B1), вітамін C, D2 (ергостерол); з макроелементів – кальцій, фосфор, калій, залізо, цинк. Амінокислотний склад представлений як мінімум 10 видами, особливо лізин та аргінін. Найцікавіші імуномодулюючі властивості проявляють полісахариди – лентинан та глікопротеїн LEM.

Дозування

Гриби шиїтаке широко використовують у кулінарії – як звичайні сушені або свіжі гриби, для збагачення раціону цінними біологічно активними речовинами.

У медичних цілях застосовують капсули з екстрактом (500 мг) – при захворюваннях рекомендують по 3–4 капсули на день до поліпшення стану, для профілактики – 1–2 капсули щодня протягом 2–3 місяців (5 днів прийому, 2 дні – перерва). Капсули приймають натще, запиваючи щонайменше 200 мл води. Для дітей до 3 років, вагітних і жінок, що годують груддю – не рекомендовано через недостатність досліджень. Обережність при застосуванні антикоагулянтів.

Свіжі/сушені гриби вживають у смаженому, печеному, грильованому, вареному чи копченому вигляді. При гострих станах – 10 г 2 рази на добу за 30 хв до їжі, для профілактики – 4–6 г 1–2 рази на день.