Шишак борідчастий – Скутелярія борідчаста

Детальний опис

Шишак борідчастий – давня лікарська рослина з особливим застосуванням у терапії різних типів онкологічних захворювань.

Ботанічна інформація

Шишак борідчастий (Scutellaria barbata) – багаторічна трав’яниста рослина, яка зазвичай досягає 35 см у висоту, іноді може виростати й понад 50 см. Стебло гладеньке або волокнисте, дуже тонке, квадратне в поперечному розрізі, темно-фіолетового чи буро-зеленого кольору. Корінці – тонкі та ніжні. Листя супротивне, з коротким черешком, з зубчастими краями, здебільшого мечоподібно-ланцетне (інколи трикутне), приблизною довжиною до 3 см і шириною 0,5–1 см. При основі листя сіро-зелене, верхні листки – темно-зелені.

Квіти двостатеві, ростуть по всій осі на маленьких квітконіжках, мають дрібні, голі або злегка опушені пелюстки, цвітуть із квітня по липень. Пелюстки світло-блакитні, рожеві або з фіолетовим відтінком, до 1 см завдовжки. Плід овальний, без запаху, трохи гіркуватий, світло-коричневого кольору, з’являється з кінця липня до початку вересня.

Поширення та походження

Батьківщиною шишака борідчастого є Південно-Східний Китай, де він використовувався протягом багатьох поколінь для лікування різноманітних недуг. Згодом застосування цієї рослини поширилось у народній медицині Кореї та частково у В’єтнамі. На сьогодні вирощується у Китаї, Японії й Кореї. В природних умовах найбільше полюбляє вологі місця – болота, береги річок і струмків, а в агрокультурі часто трапляється на рисових полях.

Використання / дозування

Шишак борідчастий є популярною рослиною у традиційній китайській медицині, де використовується як складова сумішей або самостійно з метою очищення організму, регенерації слизових оболонок внутрішніх органів, зняття набряків (особливо на ногах). Згідно з традиційною китайською медициною, ця рослина має гострий, гіркий смак і природну прохолодність, впливає на меридіани легень, печінки та нирок. Основні призначення: очищення від жару, боротьба з отруєннями, ліквідація застою крові, підтримка дренажу рідини. Основні показання: гарячкові інфекції, отруєння зміїною отрутою, травматичні пошкодження, набряки й запалення печінки із можливою жовтяницею.

Сучасні дослідження фокусуються на біологічних властивостях та активних складових шишака борідчастого, які здатні гальмувати ріст пухлин та метастазування. Важливі речовини – це, зокрема, феофорбід (досліджений для фотодинамічної терапії раку), специфічні дитерпеноїди (вивчені щодо здатності знищувати пухлинні клітини) та характерні полісахариди (перевірені на контроль неконтрольованого росту клітин і гальмування розвитку судинної мережі пухлини).

У традиційній медицині Китаю і Кореї цю рослину застосовують для загального очищення і детоксикації організму, як діуретик, при бактеріальних інфекціях, для регенерації слизової оболонки рота та горла, лікування мигдаликів, різних типів гепатитів і певних форм онкології та для усунення набряків. Нетрадиційні лікувальники спираються на результати окремих досліджень, які показують користь при регулярному застосуванні концентратів шишака борідчастого для пацієнток із раком молочної залози.

З 2002 року особливий інтерес викликає скутелярин – флавоноїдна сполука, яка міститься у шишаку борідчастому (й інших видах роду Scutellaria). Доведено, що скутелярин проявляє сильну антиоксидантну активність, підвищує природну антиоксидантну здатність клітин, а також захищає клітини від окисного стресу. Скутелярин, ймовірно, захищає мозкові оболонки синапсів за рахунок інгібування запальних процесів у мікроглії (нейропротекторна дія), взаємодіє з серотоніновими рецепторами, захищає нейрони та клітини серця від ішемії, блокує фіброзні механізми тканини міокарда, може викликати гіпертонію у мозкових артеріях під час розширення, а також захищає мозкові клітини від бета-амілоїду. У народній фітотерапії шишак борідчастий використовують для зняття запалень та травм.

Останні дослідження підтверджують, що скутелярин може діяти як антидот при отруєннях селеном у дорослих. Є дані про його захисні властивості від гострого ушкодження легень, помірне зниження гіперхолестеринемії, спричиненої жирною дієтою. Є й дані про інгібування певних ізоензимів цитохрому P450, тому застосування бажано погоджувати із лікарем щодо можливих лікарських взаємодій.

Дослідження показують, що скутелярин також інгібує протеасому (фермент, відповідальний за розщеплення білків), індукує контрольовану загибель клітин через специфічні сигнальні шляхи, зупиняє проліферацію (поділ) пухлинних клітин (підтверджено кількома дослідженнями).

Загалом кількість досліджень, які підтверджують протираковий ефект концентрованих діючих речовин шишака борідчастого в лабораторних умовах, складає близько десяти. Близько п’яти експериментів на тваринних моделях стосувалися лише флавоноїдів з надземної частини цієї рослини. Активні речовини (зокрема скутелярин, полісахариди й ін.) довели свою безпечність і потенційну корисність у боротьбі проти раку молочної залози (дві роботи), ефективність через запуск апоптозу та модуляцію ангіогенезу пухлин при раку товстої кишки (чотири лабораторні дослідження), а також активність полісахаридів і скутебарбатину А у боротьбі проти раку легень (дві лабораторні роботи).

У різних дозах та комбінаціях активних речовин є численні результати щодо зниження життєздатності клітин раку печінки, про додатковий ефект флавоноїдів у поєднанні з цисплатином проти клітин раку яєчників і багато робіт щодо комплексного впливу всіх компонентів шишака борідчастого на онкологічні захворювання, імунітет, окисні процеси тощо.

Згідно з традиційною китайською медициною, звичайна терапевтична доза для дорослого – від 15 до 30 г сухої рослини або 30–60 г свіжого матеріалу у вигляді настою. Настій підходить для вживання внутрішньо та зовнішньо. У цьому діапазоні проведені кілька клінічних досліджень з наступними результатами: у групі 182 пацієнтів із середньою тяжкістю виразок шлунка (з ризиком переродження у рак шлунка) призначали комбіноване лікування стандартних засобів та екстракту шишака борідчастого протягом 1 місяця до 10 років. 46 випадків завершилися повним одужанням, 52 – значним покращенням, 45 – із помітним ефектом, у 39 випадках не відбулося змін. Чим довшою була терапія – тим кращий результат спостерігався.

У випадках раку печінки й стравоходу у китайських лікарнях застосовували не лише одну рослину, а комплексні суміші залежно від стану пацієнта. Загальний відсоток успішного лікування за цими джерелами – 60–62%, при цьому лікування проводили вже на розвинутій стадії. Рослина вважається безпечною у використанні, особливо у досвідченого фітотерапевта. За будь-яких питань варто звертатися до спеціаліста традиційної китайської медицини або лікаря з досвідом у рослинній терапії. Не рекомендується при захворюваннях крові та у вагітних жінок.

Активні речовини

Наземна частина шишака борідчастого містить велику кількість активних речовин, серед яких переважають флавоноїди, дитерпени й полісахариди. Відомі речовини: скутелярин (scutellarin), катальпол, лімонен, бета-каріофілен, бета-кадінен, (+)-альфа-терпінеол, апігенін і його похідні (наприклад, апігенін-5-O-бета-глюкопіраноза), кумаринова кислота, лютеолін, а також 4-гідроксивогонин.

Дозування

Звичайна доза для дорослих – 3 г сухої трави шишака борідчастого (це одна столова ложка з верхом), залити 200 мл холодної води, кип’ятити 15 хвилин. За потреби долити воду до початкового об’єму. Приймають 1 раз на день, зранку, натщесерце, за 30 хвилин до їжі. При тяжких станах рекомендується індивідуальний підбір дози у межах 9–30 г, а при онкології (чи для підтримки стандартної терапії) – до 60 г на добу. Домашню настоянку приймають по 2–5 мл 1 раз на день.