Сезам індійський – Сезамум індікум

Загальні назви: Сезам, кунжут, насіння кунжуту, кунжутне насіння, кунжут індійський, кунжутове насіння, сезам індійський, Sesame indica, Sesame, Sesamum indicum, Sesamum orientale var. mulayanum, Зхи Ма, Ху Ма, Сімсим, Уфута, Ахонхолі, Вангала, Гома, Тіл, Бенісід, Джімгелім, Беннсид, Гінджеллі, Гергелім, Чамккає, Beniseed, Benneseed, Gimgelim, Gingelly, Gergelim, Chamkkae, Zhi Ma, Simsim, Hu Ma, Ufuta, Wangila, Ajonjolí, Goma, Til, міжнародні та англійські, латинські синоніми.

Латинська назва: Sesamum indicum

Походження: Африка, Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Сезам індійський цінують здавна за його невибагливість до клімату: ця культура росте навіть там, де інші рослини не виживають, і не потребує особливого догляду. Сезам чудово почувається як у сухому, так і в мусонному кліматі. У багатьох країнах Африки його звуть «рослиною, що вижила». Сезам легко пристосовується до різних типів ґрунтів і не вибагливий до вологості. Найбільшими виробниками сезаму у світі є Індія, Китай, Ефіопія та М'янма, а головними експортерами продуктів із сезаму – Японія, Китай, США, Канада, Туреччина та Франція.

Детальний опис

Сезам індійський – одна з найдавніших культурних рослин, знана завдяки своїм корисним властивостям для здоров'я.

Ботанічна інформація

Сезам індійський (Sesamum indicum) – однорічна дводольна трав'яниста рослина, що може досягати висоти до 2 м (зазвичай 50–100 см). Листя супротивне, сидяче, довжиною 4–14 см і шириною до 5 см, ланцетне, з цілокраїм краєм. Квітки трубчасті, довжиною 3–5 см, забарвлення – жовте, біле, синє або фіолетове, з чотирма лопатями.

Плоди представлені стручками довжиною 2–8 см, які у поперечному розрізі прямокутні, з вираженими борознами й трикутними виступами. При дозріванні коробочки розкриваються, вивільняючи насіння. Насіння сезаму дрібне, легке (20–40 мг одне насіння), овальне та трохи сплюснуте, розміром 3–4 мм у довжину й 2 мм у ширину. Забарвлення і форма залежать від сорту рослини.

Поширення та походження

Сезам – одна з найстаріших культур, які обробляє людство. Археологічні сліди сезаму датовано ще 3500–3050 роком до н.е. Є згадки про його використання в Месопотамії та на Індійському субконтиненті близько 2000 року до н.е. В Єгипті сезам був відомий ще за часів Птолемеїв. Надалі культури сезаму поширились через Сирію до Туреччини. Дикорослі види поширені у субсахарській Африці та Індії, але наразі він повсюдно вирощується по всьому тропічному поясу заради їстівного насіння.

Використання / дозування

Насіння сезаму практично без запаху, але має характерний горіховий смак. Воно широко використовується в кулінарії для приготування пасти (тахіні) або отримання олії. Насіння додають до солодкої та солоної випічки – хліба, булочок, круасанів, посипають печиво, цукерки на зразок баклави або халви.

У кухнях різних країн світу насіння сезаму використовується у страві суші (Японія), як посипка для салатів та десертів, у солодощах гомасіо (Японія), дим сам (Китай), bánh rán (В'єтнам), пасті тахіні та хумусі (Близький Схід), а також у закусках і соусах моле та адобо (Мексика). У Карибському регіоні з насіння готують солодкі кульки з цукром, а на Сицилії створюють печиво giuggiuleni та інші ласощі.

Сезам має високу природну цінність завдяки сполукам сезамін та сезамолін, які сприяють зниженню холестерину та тиску, підтримують здоров'я серцево-судинної системи, мають протизапальні й антиоксидантні властивості. Лабораторні й клінічні дослідження підтверджують користь насіння сезаму при діабеті, гіпертензії, підвищеному холестерині, захворюваннях суглобів і навіть в якості профілактики та допоміжної терапії при певних онкопатологіях.

Сезамова олія та насіння використовуються зовнішньо для загоєння ран, опіків, поліпшення стану шкіри, як емолент і демульцент. Високий рівень цинку й міді сприяє пружності й загоєнню шкіри, зміцненню кісток та сполучної тканини.

Деякі народні рецепти радять уживати сезам для зміцнення імунітету, профілактики анемії, остеопорозу, лікування артриту, а також з метою підтримки краси волосся, нігтів і шкіри. У традиційній індійській медицині сезам рекомендується при безплідді, для підтримки чоловічого здоров'я, нормалізації процесів травлення й як допоміжний засіб при хворобах шлунку та шкіри.

Сезамова олія популярна для догляду за ротовою порожниною й профілактики утворення зубного нальоту, завдяки чому підтримує здоров'я ясен і зубів. Дослідження підтверджують її ефективність у зниженні кількості патогенних бактерій у ротовій порожнині.

Дозування

Офіційно рекомендоване дозування сезамового насіння не встановлено. Для профілактики та оздоровлення традиційно використовують невеликі порції протягом дня, наприклад, 1–2 столові ложки насіння як присипку чи інгредієнт страв. Олія застосовується як у харчуванні, так і зовнішньо для догляду за шкірою та масажу.