Римовник лимонний – Плектрантус амбууїнський

Загальні назви: Римовник лимонний, кімнатний римовник, товстолистий чебрець, плектрантус амбууїнський, м'ята індійська, м'ята мексиканська, мексиканський чебрець, іспанський чебрець, кубинське орегано, кубинське оґреґано, Indian mint, Mexican mint, Mexican thyme, Spanish thyme, Cuban oregano, Silver spurflower, Plectranthus amboinicus, Plectranthus aromaticus Roxb., Coleus aromaticus Benth., Coleus amboinicus Lour.

Латинська назва: Plectranthus amboinicus

Походження: Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Римовник – невибаглива в догляді рослина, яка добре пристосовується до кімнатних умов. Взимку його вирощують як звичайну кімнатну рослину, а влітку можна розміщувати на балконі чи терасі. Любить достатньо світла й помірний полив. Не переносить застою води та морозного повітря. Навесні рекомендують пересаджувати, підживлювати та регулярно прищипувати пагони. Розмножується живцюванням у пісчаному субстраті або посівом насіння. Найкраще почувається у напівтіні чи на прохолодному, південному підвіконні. Ідеальні денні температури – 22–28°C, але витримує короткочасне похолодання до 10°C.

Детальний опис

Римовник лимонний – популярна кімнатна рослина з лікувальним ароматом, відома своїми цілющими властивостями та свіжим запахом, що підбадьорює.

Ботанічна інформація

Римовник належить до напівкущів родини Ясноткові. Досягає висоти до 1 м і відрізняється широкою кроною. Листки овальні, опушені, довжиною 5–10 см і завширшки 3–5 см, мають м'які зубчики по краю, найароматніші під час подрібнення. Покриті ясно-зеленими ворсинками, що надають рослині сріблястого відтінку. Квітки розташовані на кінцях пагонів, зазвичай блідо-блакитно-білі.

Поширення та походження

Батьківщина рослини – східне узбережжя Африки. Зараз її можна зустріти по всій Африці, в Азії, Південній Америці, на Карибах і на островах Тихого океану.

Використання / дозування

Згідно з вимогами законодавства ЄС, інформація щодо медичних ефектів римовника обмежена. Відомості на цю тему варто шукати у науковій літературі або відкритих джерелах.

Кулінарне застосування

Римовник лимонний – універсальна пряність: його свіже листя вживають у їжу, щоб надати стравам оригінального смаку. За профілем смаку нагадує орегано з виразними м'ятно-пряними нотками. Чудово поєднується з травами на кшталт шавлії; всюди, де доречна шавлія, підходить і римовник. Він дуже ароматний та додає стравам апетитності.

Народна медицина

У народній медицині використовують для загоєння незначних ран, як протизапальний та протигрибковий засіб, а також при опіках, укусах комах і шкірних алергіях. У країнах Близького Сходу римовник застосовують при попрілостях (у тому числі в дітей), для лікування висипань і як місцевий антисептик. В Індії та Африці рослину використовують при розладах травлення, диспепсії, діареї, а також як кармінативний засіб.

У Австралії римовник цінять як природний репелент: ароматна рослина відлякує шкідливих комах.

Відзначають широке використання при розладах травлення, шкірних захворюваннях, респіраторних інфекціях, застудах, як допоміжний засіб при ГРВІ та хворобах горла. У деяких країнах використовують для полегшення перебігу лихоманки та головного болю. У Бразилії особливо популярний для зовнішнього застосування, а в Індії й Амазонії – як засіб при сечових інфекціях.

В африканських країнах застосовується для зняття запалення та як допоміжний засіб при укусах отруйних змій. В Індії та Карибському регіоні цю рослину використовують при хронічному кашлі, астмі та бронхіті; екстракт римовника проявляє помірну бронхолітичну дію і активність проти Mycobacterium tuberculosis у дослідженнях на тваринах.

Існує і народний спосіб приготування сиропу з римовника: подрібнені листки змішують із цукром і невеликою кількістю води – таку суміш дають дітям по 3 рази на день для полегшення кашлю.

Активні речовини

Листя римовника містить комплекс біологічно активних речовин – таніни, поліфенольні кислоти, терпеноїди, флавоноїди, різні органічні кислоти та вітаміни (C, A, E). Ефірна олія рослини багата речовинами, типовими для пряних трав кухні: лімонен, селінен, іонон, гумулен, борнеол, камфен, бета-феландрен, туйон, ліналоол, мирцен, тимол і ментол.