Ройбуш – Аспалатус лінійний

Загальні назви: Ройбуш, ройбос, червоний чай, аспалатус лінійний, масайський чай, африканський кущовий чай, Aspalathus linearis, rooibos, red bush, африканський чай, національний південноафриканський напій, чай ройбуш, rooibos tea, інтернаціональні та латинські синоніми

Латинська назва: Aspalanthus linearis

Походження: Африка

Короткий вступ

Ройбуш зростає на обмежених територіях хребта Седерберг у провінції Західний Кейп, Південна Африка. Хоча рослина не знаходиться під загрозою зникнення, її популяції місцями скорочуються, а кількість рослин зменшується через низку факторів. Світовий попит на ройбуш зростає, і тому плантації культури поступово розширюються міжнародно. Водночас на його розвиток негативно впливає випас худоби, наявність бур'янів, зміни клімату та неконтрольоване збирання дикорослого ройбушу, які ускладнюють підтримку класичної рослини здоровою. Висадка розсади зазвичай починається наприкінці лютого - на початку березня, а збирання врожаю проводиться приблизно через пів року. Збирають переважно листочки, які спочатку подрібнюють у мішках, а потім дають їм окислюватися, щоб отримати класичний червоно-коричневий колір. Також виготовляється зелений (неокислений) ройбуш. У природі ройбуш зустрічається від Ванрінсдорпа на півночі до мису Кейп і затоки Беттіс Бей на півдні. Клімат в ареалі характеризується прохолодною вологою зимою та теплим сухим літом із річною кількістю опадів близько 300–350 мм. Ройбуш вирощують із чітко визначених сортів у горах Седерберг, переважно на піщаних ґрунтах поблизу річок. Для оптимального росту рослині потрібно багато сонця, частковий затінок, помірна вологість ґрунту та висока вологість повітря. Ройбуш чутливий до умов вирощування. Традиційний збір включав підйоми горами для зрізання ніжних, голчастих листків дикорослого ройбушу, які згодом скручували в купи листя й транспортували у мішках на ослах для подальшої підготовки і сушіння на сонці вручну.

Детальний опис

Ройбуш – унікальний трав'яний чай без кофеїну, якому віддають перевагу люди, що прагнуть підтримувати здоровий спосіб життя.

Ботанічна інформація

Ройбуш, або Аспалатус лінійний (Aspalathus linearis), належить до вічнозелених багаторічних кущів, які можуть сягати 2 метрів заввишки. Молоді рослини мають тонкі, часто червонуваті гілочки з ніжними голкоподібними перистими листочками довжиною від 15 до 60 мм і товщиною близько 1 мм. Листочки зібрані в пучки й не мають черешків. Період цвітіння триває з травня до липня, квіти жовтуватого відтінку. Плід – невеличкий біб, що нагадує гарпун, містить одне або два насіння. У лікувальних цілях використовують також стебла рослини.

Поширення та походження

У XVI–XVII століттях мандрівники та ботаніки, що досліджували район Седерберг на південному заході Південної Африки, звертали увагу на «корисну рослину», яку місцеві мешканці вирощували заради її цілющих властивостей. У 1772 році шведський біолог Карл Тунберг відзначив, що корінне населення готує чай із рослини, схожої на ройбуш. Для голландських поселенців ройбуш слугував доступною альтернативою чорному чаю, що був дорогим та залежав від європейських поставок.

У 1904 році Бенджамін Гінсберг зацікавився цією дикою рослиною й провів серію експериментів, унаслідок чого вдалося створити сучасну культурну форму лікувального ройбушу. Він запозичив китайський спосіб ферментації тонкого чаю, розміщуючи ройбуш у бочки у вологих умовах, імітуючи ферментацію в бамбукових кошиках. Разом із доктором ле Фрасом Нотьєром вони розпочали культивування рослини на місцевих плантаціях, що призвело до розвитку великого комерційного виробництва ройбушу. Розвиток ферми Клайн Кліфгейс спричинив зростання вартості насіння і частин ройбушу, зробивши його однією з найдорожчих культур на ринку. Згодом популярність ройбушу різко виросла, і зараз така продукція цінується не лише в регіоні, але й у всьому світі. Виробники зберігають традиційні технології переробки та створюють нові комбінації смаків.

Використання / дозування

У Південній Африці ройбуш традиційно п’ють із молоком і цукром, хоча у світі його вживають найчастіше чистим або з лимоном. Напій має насичений червоно-коричневий колір, через що його ще називають «червоний чай». Аромат – солодкуватий, горіховий. Сучасна популярність ройбушу пов’язана із високим вмістом антиоксидантів і відсутністю кофеїну, що особливо цінують прихильники здорового способу життя.

Фітотерапевти, що спеціалізуються на екзотичних рослинах, рекомендують ройбуш як засіб для зниження нервового напруження, боротьби зі стресом, алергіями та розладами травлення. В традиційній південноафриканській медицині ройбуш використовують для полегшення колік у дітей, алергій та проблем з диханням (бронхіальна астма).

Лабораторні дослідження довели, що речовини ройбушу гальмують дію ксантиноксидази – ферменту, відповідального за утворення сечової кислоти. Таким чином, ройбуш потенційно допомагає у лікуванні подагри. З’ясовано, що сильна концентрована настоянка ройбушу дає близько половини ефекту низьких доз алопуринолу – препарату для зниження рівня сечової кислоти.

Серед флавоноїдів у ройбуші є кверцетин і лютеолін, які у лабораторних умовах демонструють здатність пригнічувати ракові клітини й покращувати гнучкість та якість стінок судин. Ці компоненти використовують для полегшення стану при тромботичних процесах у венах, варикозі та геморої. Однак, на відміну від зеленої теї, ройбуш не містить епігалокатехінів.

Специфічний полісахарид, виділений з ройбушу, показав значну активність у дослідженнях щодо пригнічення активності ВІЛ через блокування зв’язку між вірусом та Т-лімфоцитами. Ройбуш також цінується за високий вміст фтору для профілактики карієсу. Таніновмісні речовини діють як в’яжучі засоби та можуть застосовуватися при проносах. У косметології ройбуш рекомендують для уповільнення старіння шкіри. Збірники лікарських засобів традиційно згадують ройбуш як ефективний при травних розладах, спазмах, нудоті, виразках, закрепах, печії.

Цілющі речовини ройбушу допомагають знизити рівень холестерину у поєднанні з терапією, фтор і мінерали зміцнюють кістки. Зовнішньо ройбуш застосовують для регулярного ополіскування чи компресів при проблемах шкіри, таких як екзема та дерматити.

Діючі речовини

У ройбуші містяться вітамін С, флавоноїди, таніни (різновид дубильних речовин), полісахариди, альфа-гідроксикислоти, а також мінерали: кальцій, мідь, залізо, калій, цинк, марганець, фториди. Не містить цукру та кофеїну, тому ідеально підходить як напій без кофеїну для вагітних, жінок, що годують груддю, і дітей.

Дозування

Ройбуш можна пити упродовж дня без обмежень. Травники відзначають, що регулярне вживання напою – тричі на добу – допомагає попередити легкі розлади та підвищити загальний стан здоров’я. Чай готується з 10 г сухого ройбушу, який заливають 500 мл води температурою 90–100 °C.