Родіола рожева – Rhodiola rosea

Детальний опис

Родіола рожева – відома цілюща рослина з вираженими тонізуючими та антидепресантними властивостями, традиційно застосовується у Скандинавії та Північній Азії для підтримки життєвого тонусу.

Ботанічна інформація

Родіола рожева – багаторічна трав'яниста рослина, з кореня якої може виростати кілька стебел заввишки від 5 до близько 35 см. Родіола віддає перевагу високогір’ю та зростає на висоті понад 2000 метрів над рівнем моря. Це єдиний унікальний природний адаптоген, що зростає у дикій природі на території України.

Походження та поширення

Увесь рід Товстолистові (Crassulaceae) зустрічається в прохолодних куточках планети. Серед місць зростання – арктичні регіони, гори Центральної Азії, північно-східна частина Північної Америки, високогір'я Європи (Альпи, Піренеї, Карпати, Скандинавія, Британія). Рослина також поширена у невеликих кількостях по всій земній кулі. В Україні Родіола рожева є рідкісною та охороняється законом.

Використання / дозування

Родіола рожева позитивно впливає на настрій та ясність свідомості. Клінічні дослідження підтверджують користь для зменшення депресії, покращення фізичного й психічного стану, а також зменшення втоми при чотиритижневому курсі застосування. Інші науки підтверджують здатність родіоли знижувати рівень стресу, впливати на апетит, фізичну активність, масу тіла та гормональний цикл. Рослина демонструє помітні косметичні переваги – підвищує міцність і пружність шкіри.

При споживанні 340–680 мг екстракту родіоли на день серед людей 18–70 років спостерігалося зниження депресії без побічних ефектів. Ефект родіоли прирівнюється у дослідженнях до ІМАО-А антидепресантів (інгібітори моноамінооксидази) з меншою кількістю ризиків у порівнянні з лікарськими засобами.

Виражена адаптогенна дія родіоли може конкурувати із класичним женьшенем, хоч вона не містить кофеїну. Родіола покращує пам’ять, підвищує розумову та фізичну бадьорість за рахунок підняття рівня дофаміну, стимулює імунітет та регулює рівень глюкози у крові.

Рекомендована при інтенсивних фізичних та психічних навантаженнях (спорт, стрес, недостатність енергії). Сьогодні її використовують у професійному спорті, зокрема у видах на витривалість і силових дисциплінах. Надземну частину рослини в деяких країнах додають у салати (зокрема в Азії).

У народній медицині застосовується при різних станах – від втоми й депресії до профілактики імунодефіцитів і навіть онкозахворювань. Рекомендована при застуді, грипі, мігрені. У Росії та Скандинавії родіолу традиційно використовують для адаптації до стресу та суворого клімату.

Не рекомендовано застосовувати під час вагітності та годування груддю.

Діючі речовини

У корені родіоли знайдено близько 140 біологічно активних сполук. Рослина містить фенольні сполуки, розавін, розин, розарин, органічні кислоти, терпеноїди, фенольні кислоти, флавоноїди, антраценові похідні та алкалоїди. Склад і концентрація компонентів відрізняється залежно від підвиду та ареалу. Болгарські та російські різновиди додатково містять гераніол і міртенол.

Родіолізид і тирозол – сполуки, які обумовлюють специфічну терапевтичну дію, що проявляється лише у поєднанні з іншими речовинами. Розавіни (розавін, розарин, розин) підсилюють і доповнюють дію основних сполук. Встановлено антиоксидантний ефект проантоціанідинів, кверцетину, галоїдної кислоти, кемпферолу, якісно посилюють загальний вплив рослини.

Традиційне дозування

Використовується корінь рослини.

Можна готувати відвар або вживати мелену сировину, змішуючи з рідиною. Дозування підбирають індивідуально залежно від стану організму. Починати слід із невеликих порцій, поступово збільшуючи до досягнення бажаного ефекту.

Настоянку готують з 50 г порошку сухого кореня, заливають 1 літром 60% спирту, настоюють 10–14 днів. Приймати по 20–30 крапель вранці й удень протягом 1 місяця.