Рехманія клейка – Rehmannia glutinosa

Загальні назви: Рехманія, рехманія клейка, рехманія китайська, ді хуан, ді-хуан, глютинозна рехманія, глютинус рехманія, ган ді хуан, Кан-джіо, хуайцін ді хуан, діхуан, джуку-джіо, хачимі-джіо-ган, го-шаджинкі-ган, Rehmanniae, китайська наперстянка, Chinese Foxglove, Rehmannia glutinosa, Digitalis glutinosa, Rehmania chinensis, Go-shajinki-gan, To-Byun, Sook-Ji-Whang, Chinese RR, Di Huang, Kan-Jio, Juku-Jio, Jio, Sho-Jio, Saeng-Ji-Whang, Gun-Ji-Whang, Remannia, Rheumannia, міжнародні та латинські синоніми.

Латинська назва: Rehmannia glutinosa

Походження: Азія

Короткий вступ

Рехманія клейка легко вирощується на своєму природному ареалі. В умовах помірного клімату України рослина добре приживається та здатна витримувати незначні зимові морози. Перші (успішні) спроби вирощування рехманії в Україні датуються кінцем XX століття. Рослина адаптивна до типу ґрунтів за наявності відповідних умов: важливо уникати перезволожених та надто багатих поживними речовинами ґрунтів. Розмножується насінням або живцюванням соковитого кореня. Збір кореню ускладнюється його крихкістю та глибиною залягання. Висушування проводять у добре провітрюваних приміщеннях при температурі понад 40°C.

Детальний опис

Рехманія клейка – натуральний тонік для продовження молодості, лікування захворювань кісток, крові, судин та багатьох інших станів!

Ботанічна інформація

Рехманія клейка (Rehmannia glutinosa) – це багаторічна трав'яниста рослина, що сягає до 30 см заввишки. Стебло рослини червонувато-рожеве, густо опушене. Корінь товстий, м'ясистий, довжиною до 6 см, є найбільш цінною лікарською частиною, яку використовують у традиційній китайській медицині та аюрведі, як у свіжому, так і в сушеному вигляді. Листки зелені, еліптичні або овальні, 2–13 см завдовжки, з зубчастими краями, на нижньому боці світліші, біля основи з червонуватим відтінком, розташовані прикореневою розеткою. Квітки пазушні, жовто-пурпурові, з’являються з квітня по липень. Плід — коробочка з великою кількістю дрібного насіння.

Поширення та походження

Рехманія має походження з Китаю — провінції Хенань, Шаньдун, Шаньсі, Хебей, Ляонін, Цзінань, Хубей, Сичуань та з територій Центральної Азії, зокрема Монголії. Сьогодні найбільше культивується у зазначених регіонах, зростає як у дикій природі, так і на плантаціях до висоти 1100 метрів над рівнем моря, часто неподалік моря. У Центральній Європі рослина трапляється переважно у приватних колекціях й може перезимовувати при м’яких зимах.

Використання / дозування

Рехманія є базовим компонентом багатьох рецептів традиційної китайської медицини та аюрведи: використовується як самостійно, так і в поєднанні з женьшенем, корицею або астрагалом (особливо в зборах для підтримки дихання). У Китаї рехманію вживають понад дві тисячі років, починаючи з часів династії Хань (200 р. до н.е.). Її традиційно призначають для продовження молодості і поліпшення якості життя завдяки комплексному позитивному впливу на організм.

У сучасних рекомендаціях рехманія часто використовується поряд із гормональними препаратами чи хіміотерапією для зменшення шкоди від побічних ефектів, сприяє відновленню м'яких тканин і зміцнює процеси загоєння. Лабораторні дослідження показали нейропротекторну дію діючих речовин рехманії (особливо каталполу і пуерарину), пригнічення запальних факторів (IL-1β, IL-6, TNF-α) і можливу ефективність у підтримці організму при ішемічних станах та судинних захворюваннях.

Завдяки впливу на судинну систему корінь рехманії офіційно рекомендується для збереження здоров'я та функції судин, а також можливого регулювання артеріального тиску. Дослідження на тваринах підтверджують вплив на антикоагуляцію, покращення показників крові, зростання кількості еритроцитів, імуномодулюючі властивості (підвищення активності лімфоцитів і макрофагів).

Рехманія також вивчається щодо антипухлинного ефекту (активація гена p53, пригнічення росту пухлинних клітин) та позитивного впливу при остеопорозі (активація функцій нирок, печінки, підвищення мінеральної щільності кісток). Клінічні випробування показали підвищення оксигенації крові у пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень у поєднанні з іншими китайськими травами.

У народній практиці найчастіше вживають корінь рехманії. Згідно з традиційною медициною, він призначається при запорах (легкий послаблюючий ефект), анемії, урологічних проблемах, випадінні волосся, безплідді, сенільності, запамороченнях, грибкових інфекціях, розладах менструального циклу. Корінь захищає печінку, зміцнює кістки та очищає організм. У аюрведі рекомендується при аналогічних показах, а також як кровоочисний засіб та діуретик.

Рехманія містить понад 140 біологічно активних речовин: глікозиди (каталпол, рехманіозиди), рослинні стероїди (бета-ситостерол, кампестерол, стигмастерол), амінокислоти (особливо аргінін), полісахариди (стікйоза), олігосахариди, іридоїди, фенольні глікозиди, флавоноїди, органічні (бензойна, каприлова, пальмітинова тощо) та мінеральні речовини (залізо, цинк, хром, марганець).

Дозування

Традиційно настій чи відвар готують із 5–10 г сушеного або свіжого кореня, який варять у 500 мл води близько 10 хвилин. Відвар уживають двічі на добу, найкраще натщесерце. Можна приготувати настоянку: 50–70 г подрібненого кореня наполягати у 1000 мл 40% спирту протягом 2–3 місяців, після чого проціджують і приймають по 1 столовій ложці 1–2 рази на добу натщесерце. Прийом для дітей, вагітних, людей із діабетом чи імуносупресією варто погоджувати з лікарем.

Рехманія здебільшого безпечна та добре переноситься, проте перед використанням при особливих станах (вагітність, діти, діабет, трансплантація органів) обов’язково рекомендована консультація з лікарем.