Пижмо естрагонове – Artemisia dracunculus

Пижмо естрагонове – Artemisia dracunculus

Загальні назви: Пижмо естрагонове, естрагон, тархун, естрагонова полинь, полин естрагон, драконяча трава, французький естрагон, російський естрагон, Artemisia dracunculus, полин естрагоновий, тarragon, dragon herb, French tarragon, Russian tarragon, dragoncillo, estragón, estragão, long hao, tárkony üröm, vaistinis kietis, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Artemisia dracunculus

Походження: Азія, Європа, Північна Америка

Короткий вступ

Рослина трапляється на сухих луках, берегах водойм, узліссях, лісових та чагарникових околицях, навіть у напівпустелях. Часто зустрічається вздовж доріг.

В умовах України пижмо естрагонове чутливе до сильних морозів, тому надійніше на зиму пересаджувати його в горщик та зберігати у прохолодному приміщенні із мінімальним поливом.

Естрагону для гарного росту потрібне тепле захищене місце з достатком світла. Ґрунт бажаний пухкий, легкий, дренований і гумусований. Збір здійснюють до 3 разів на сезон: зрізають надземну частину на висоті 20–30 см, сушать у пучках.

Висівають естрагон у квітні. Можна вирощувати у відкритому ґрунті, в горщику, на балконі чи терасі або в саду.

Детальний опис

З давніх часів відома ароматна пряна трава, яка використовується у народній медицині, кулінарії, косметології та демонструє цікаві наукові властивості.

Ботанічна інформація

Пижмо естрагонове або естрагон – багаторічна ароматна трава з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, гіллясте, ребристе, голе, виростає до 150 см заввишки. Листки м’ясисті, сидячі, цільні, ланцетоподібні, чергові, завдовжки 2–10 см, завширшки 0,2–1 см, цільнокраї або слабо зубчасті й трохи блискучі.

Суцвіття латеральне, довжиною 15–45 см. Квіти двостатеві, світло-жовті, трубчасті, до 14 у суцвітті. Плід – циліндрична сім’янка завдовжки близько 1 мм.

Поширення та походження

Artemisia dracunculus походить із регіонів Сибіру та сучасної Монголії. У природі поширена від Центральної Азії до Далекого Сходу, зустрічається у країнах Середземномор'я, Східній Європі, Північній Америці – від Аляски до північної Мексики. Полюбляє лужні луки, березові ліси, місцевість біля річок, гірські схили, степи.

Використання / дозування

Назва Artemisia пов’язується з грецькою богинею Артемідою. Видова назва dracunculus у перекладі з латинської означає «дракончик, змій», ймовірно, через вузькі листки, схожі на язик змії.

Естрагон згадується у травниках ще з XVI століття: про нього писали, що це рослина з гострим смаком, зігріваючою дією, пробуджує апетит і зовнішньо застосовується при болю. Прикладають свіже подрібнене листя з медом, а також використовують для поліпшення травлення, позбавлення від слизу з голови, стимуляції жовчі та сечогінної дії. Використовується як пряність до салатів, м’яса, риби.

У XVIII–XIX століттях естрагон переважно застосовували як приправу, що підтверджують фармакопеї того часу.

У кулінарії застосовуються сушене листя і надземна частина естрагону. Зелень додають до м’яса, риби, соусів, страв із рисом, маринадів, при консервуванні овочів. Естрагон – улюблена пряність французької кухні, входить до складу діжонської гірчиці, вершкових соусів, майонезу, часто його використовують у вірменській, іранській, кавказькій кухнях та як ароматизатор напоїв (зокрема для популярного напою «тархун»). Уживається і для ароматизації оцтів, масла, до страв із птиці, яєць, овочевих салатів.

Наукові дослідження показали перспективність водно-спиртових екстрактів естрагону як природного консервувального засобу завдяки антимікробній дії.

У народній медицині застосовується як антипаразитарний, жовчогінний, сечогінний, апетитостимулюючий і спазмолітичний засіб. Використовується для підвищення апетиту, поліпшення травлення, при спазмах й болях у шлунку, при безсонні, подагрі, запаленнях ясен, слинотечі, стоматитах, подразненні, алергічних висипах, гастриті, дерматитах. У традиційній медицині Індії використовується як тонік, імуномодулятор, регулятор менструального циклу, антиепілептик, засіб від гельмінтів і гарячки. Зовнішньо прикладають пасту з листя до ран.

Сучасна наука підтвердила антибактеріальні, протигрибкові, антиоксидантні, імуномодулюючі, гепатопротекторні, гіпоглікемічні властивості естрагону, а також позитивний вплив на щитоподібну залозу, антидепресивний, анальгетичний та протизапальний ефекти.

Діючі речовини

Основними речовинами, що містяться в олії Artemisia dracunculus, є фенілпропаноїди – естрагол, метилевгенол, елеміцин, транс-анетол, а також терпени й терпенові сполуки (альфа-терпінен, лимонен, альфа-пінен, бета-пінен, борнілацетат, анетол, феландрен, артемідин, капілен, альфа-терпінолен, алло-оцимен, бета-оцимен тощо), а ще ізобутамід та цис-пелліторин, які надають гостроти смаку.

Рослина містить значну кількість кумаринів (герніарин, кумарин, скополетин, скопарон, дракумерин, есуклетин, ескулин, капілларин), загалом понад 1%, а також флавоноїди – кверцетин, кемпферол, лютеолін, ізорамнетин, нарингін, анагенін, пінокембрин тощо. Серед фенольних кислот – хлорогенова, кавова, ванілінова. Присутні алкаміди, поліацилени, таніни, вітамін C, жирні кислоти, стероли, йодовмісні сполуки, пероксидаза.

Дозування

У клінічних дослідженнях дози екстракту варіюють від 5 до 400 мг/кг маси тіла, однак це експериментальні дані з ін’єкцій. У народній практиці разова максимальна доза естрагону не перевищує 1 г, добова – не більше 3 г трави, і рослина рекомендується лише для короткочасного чи епізодичного застосування. Не рекомендується вживати вагітним і жінкам, що годують грудьми.