Правенка латинчаста – Андрографіс латинчастий

Детальний опис

Правенка латинчаста – скромна, але унікальна лікарська рослина, що цінується за свої багатофункціональні властивості.

Ботанічна інформація

Правенка латинчаста (Andrographis paniculata) – багаторічна рослина, яка виростає заввишки від 30 до 110 см. Стебло тонке, темно-зелене, має квадратний переріз із поздовжніми борозенками. Листки ланцетні, до 8 см у довжину та 2,5 см у ширину. Квітки дрібні, рожево-білі, зібрані в густі волоті й китиці, цвітуть із вересня по грудень. Плід – коробочка довжиною до 2 см і кілька міліметрів завширшки, містить численні жовто-бурі, шорсткі та голі насінини.

Поширення та походження

Правенка походить із Індії та Шрі-Ланки, де здавна є невід’ємною частиною місцевої народної медицини. Поширена в тропічних регіонах Азії на рівнинах і висотах до 500 м. Росте на лугах, пагорбах, уздовж берегів, а також на оброблюваних ділянках – біля доріг, ферм. Сьогодні рослина культивується в південній і південно-східній Азії: північна Індія, Ява, Малайзія, Індонезія, а також у США. Зустрічається на Філіппінах, у Гонконзі, Таїланді, Брунеї, Сінгапурі й інших країнах регіону.

Використання / дозування

Andrographis paniculata використовується століттями в Індії, Китаї, Таїланді та багатьох інших азійських країнах, входить до аюрведичних традиційних систем лікування. Її згадано у Фармакопеї Китайської Народної Республіки (1992 рік), а також активно застосовують у скандинавських країнах як імуномодулюючий засіб (у поєднанні з Eleutherococcus). Препарати на її основі поширені в США.

Народна медицина: Традиційно застосовується при лікуванні діареї, гарячки та простудних захворювань, пов’язаних із вірусними й бактеріальними інфекціями. Використовується для зняття симптомів жовтяниці, як тонізуючий і антиоксидантний засіб для печінки і серцево-судинної системи, для покращення сексуальної функції, а також як природний контрацептив. Народна медицина ряду країн застосовує правенку як протизапальний і антибактеріальний засіб.

У аюрведичній медицині рослина відома як профілактичний та допоміжний засіб при онкологічних захворюваннях, хоча наукових доказів ефективності поки що немає. Традиційно її ще використовують у лікуванні жовтяниці, печінкових проблем та гарячки як протизапальний і імуностимулюючий засіб.

Протизапальна та імуномодулююча дія: Дослідження довели виражений протизапальний ефект правенки у пре-клінічних випробуваннях. Як андрографолід, так і екстракти рослини стимулювали імунну відповідь у тваринних моделях. Дані свідчать про імуностимулюючий ефект.

Огляд чотирьох клінічних досліджень показав, що Andrographis paniculata самостійно або в комбінації допомагає зменшувати тяжкість та симптоми інфекцій верхніх дихальних шляхів. Дані інших досліджень підтверджують ці результати у випадках респіраторних інфекцій.

У менших клінічних дослідженнях по виразковому коліту встановлено, що екстракт правенки порівняно ефективний із месалазином. Дози становили 1200–1800 мг екстракту на добу (3 прийоми). У пацієнтів із ревматоїдним артритом 30 мг андрографоліду 3 рази на день протягом 14 тижнів призводили до покращення симптомів, набряків та чутливості суглобів. Дослідження на пацієнтах із розсіяним склерозом (170 мг двічі на день) відзначили зниження втоми.

Антимікробна дія: Екстракти рослини та похідні андрографоліду проявили помірну активність in vitro, потенційно можуть виступати ліками проти ВІЛ-інфекції. У клінічних випробуваннях екстракт вивчали для лікування респіраторних інфекцій і при ВІЛ-інфекції (як імуностимулятор). Екстракт правенки блокував виділення ентеротоксину Escherichia coli в моделях діареї у тварин. Однак дані щодо впливу на вірусну реплікацію у ВІЛ-позитивних людей не підтвердили ефективності через 6 тижнів, попри збільшення CD4-клітин. Дослідження екстракту (200 мг/добу 5 днів) при нетяжких інфекціях верхніх дихальних шляхів продемонстрували перевагу над плацебо.

У 2018 році опубліковано метааналіз 33 клінічних досліджень (7175 пацієнтів) – більшість із них відзначили полегшення кашлю і болю в горлі, скорочення симптомів гострих респіраторних інфекцій порівняно з плацебо. Відзначено значуще скорочення тривалості кашлю, болю в горлі, втрати працездатності. Серйозних побічних реакцій не зафіксовано, помірні стосувалися шлунково-кишкового тракту.

COVID-19: Під час пандемії COVID-19 у Таїланді дозволили застосування екстракту правенки на ранніх стадіях хвороби. Міністерство охорони здоров’я країни повідомило, що рослинний екстракт здатен пригнічувати вірус і знижувати запалення. Традиційно рослину активно використовують у Індії та Китаї для лікування застуди і грипу. Метааналіз 2017 року показав її можливу ефективність при гострих респіраторних інфекціях з гарним профілем безпеки.

Протираковий потенціал: У in vitro і in vivo дослідженнях на клітинах раку людини виявлено перспективний протипухлинний ефект правенки. За ефективну дію відповідають андрографолід і інші споріднені речовини. Описано пригнічення клітин простати, молочної залози, шийки матки, товстого кишківника, меланоми, лімфолейкозу.

Інші властивості: Правенка демонструє гепатопротекторний ефект в експериментах in vivo. Існують дані про зниження цукру крові у тварин із експериментальним діабетом, що підтримує традиційне використання рослини при цукровому діабеті. Одне з клінічних досліджень у пацієнтів із помірною гіпертригліцеридемією (N=60) показало, що 120 мг андрографоліду на добу покращували рівень тригліцеридів у сироватці крові.

Безпечність: Незважаючи на рідкісність побічних ефектів, вагітним і жінкам-годувальницям засіб застосовувати не рекомендується через потенційний ризик переривання вагітності. У клінічних дослідженнях при вживанні екстракту 10 мг/кг повідомляли про головний біль, втому, висип, гіркий/металевий присмак, діарею, свербіж і зниження лібідо.

Діючі речовини

Для отримання фармакологічно активних екстрактів використовують усі частини рослини. Основна діюча речовина – андрографолід (екстрагується з листя), за хімічною природою біциклічний дитерпеноїдний лактон. До інших важливих сполук належать: 14-дезоксі-11-дегідроандрографолід, 14-дезоксі-11-оксоандрографолід, 5-гідрокси-7,8,2',3'-тетраметоксифлавон, неоандрографолід, панікулід-А, В і С, а в корені – паніколін.

Дозування

Одну чайну ложку сухої трави залити 250 мл окропу, накрити кришкою і настояти до прийнятної температури. Приймати 2 рази на добу.