Пасучака – Герань Дієльса

Загальні назви: Пасучака, дика герань, герань, кам'янистий корінь, корінь-галун, шоколадна квітка, дика пеларгонія, alum root (алюміновий корінь), cranesbill (журавлиний дзьоб), wild geranium (дика герань), dovefoot, tormentil, storksbill, wild cranesbill, old maid, shameface, chocolate flower, латинські та англомовні синоніми

Латинська назва: Geranium dielsianum

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

Це багаторічна рослина з високою морозостійкістю, як і більшість представників роду Герань. Її цінують не лише через красу квітів та листя, а й за витривалість. Найкраще пасучака почувається на ділянках із поєднанням прямого сонячного світла та часткового затінення. Віддає перевагу добре дренованим, вологим грунтам, багатим на гумус. Витримує зиму та навіть сильні вітри.
Пасучака має унікальний спосіб розповсюдження насіння. Її плід нагадує «дзьоб», який при достиганні відкривається й викидає насіння на відстань. Кожна коробочка має п’ять камер із одним насіниною у кожній, утворюючи характерний «дзьоб» у центрі рослини. Звідси й народна назва "журавлиний дзьоб" (cranesbill), що походить від форми плоду у споріднених видів. У деяких гераней цей дзьоб дуже видовжений і дійсно нагадує дзьоб журавля.

Детальний опис

Пасучака – південноамериканська трава, здавна відома як природний антибіотик.

Ботанічна інформація

Пасучака або Герань Дієльса (Geranium dielsianum) – мініатюрна багаторічна трава, що трапляється виключно у високогірних Андах Південної Америки (на висотах понад 3000 м н.р.м.). Вона ендемічна, тобто росте лише на одному географічному терені, й досягає віку багатьох років. Середня висота рослини – близько 35 см. Листя роздільне, глибоко вирізане, темно-зеленого кольору, квіти переважно фіолетові або оранжеві.

Походження та поширення

Батьківщина пасучаки – Південна Америка, зокрема північні Анди (провінції Кахамарка, П’юра, Аябека та Чота). Квітки вражають різнобарв’ям – від рожевих до червоно-помаранчевих. Трапляється на висотах 3000–3500 м н.р.м.

Використання / дозування

Пасучака заслужила популярність завдяки вмісту речовин, які знижують підвищений рівень глюкози у плазмі крові, тому часто використовується як фітотерапія на додачу до традиційної терапії діабету. Активні речовини підтримують функцію підшлункової залози та захищають її клітини. Не замінює інсулін чи інші лікарські засоби!

Рослина також сприяє зміцненню імунної системи, діє помірно антиоксидантно, очищує кров і має протизапальний ефект (переважно щодо захворювань шкіри).

У народній медицині пасучака відома як м’який натуральний антибіотик широкого спектру – пригнічує ріст і розмноження бактерій, має протигрибкову активність і в’яжучу дію. Рекомендована при деяких типах діареї у дорослих (залежно від причини).

Традиційно відвар із кореня використовували для лікування дизентерії, сильної менструації, внутрішніх кровотеч, шлункових катарів та виразок (пов’язаних із кровотечею), при кровоточивості ясен, зовнішньо – для обробки опіків, погано загоюваних ран, бородавок і набряків пальців.

Сучасне використання ширше – рекомендується як допоміжний засіб при геморої, малярії, холері, хворобі Крона, туберкульозі. Відваром полощуть рот при болях у яснах, зубах, горлі та гортані.

Діючі речовини

Для лікування використовують саме висушений корінь, який містить найбільше корисних компонентів. Збирають його напередодні цвітіння. Основні активні речовини: дубильні речовини (таніни), крохмаль, полісахариди, пектин і галова кислота.

Дозування

1 столову ложку сушеного кореня залити 1 л води, проварити на малому вогні близько 15 хвилин, процідити. Приймати по 1 склянці відвару 3 рази на день.

Інший спосіб: 5–10 г кореня проварити у 1 л води до випаровування половини об’єму, тоді пити по 100 мл кожні 2 години.

Або 2 г сировини залити 700 мл води, кип’ятити 5 хвилин, пити по 3 рази на день. Подрібнений корінь (5–10 г) залити 2 склянками води, кип’ятити 10–15 хвилин, пити по 3 склянки впродовж дня.

Відвар придатний для полоскання (до 4 разів на день), зовнішнього використання (до 6 разів на день). Тривалість курсу – не більше 5 тижнів. Не рекомендовано вагітним, жінкам, що годують, і дітям до 3 років через недостатню кількість даних.