Муня-муня – Мінтостахіс шорсткий

Загальні назви: Муня-муня, муна муна, мінтостахіс, мінтхостахіс, minthostachys, Andean mint, андійська м'ята, інка-м'ята, інкська м'ята, індіанська м'ята, перуанська м'ята, Minthostachys setosa, Munya-munya, Muna muna, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Minthostachys setosa

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

Муня-муня – це гірська трава, яка росте на висоті близько 3000 метрів над рівнем моря. Зустрічається на сухих, кам'янистих схилах Анд, уздовж скелястих утворень від північної Венесуели та інших країн до Аргентини. Ряд виробників спеціалізується на вирощуванні цієї рослини; на території України її культивування неможливе.

Детальний опис

Муня-муня – популярна трава в Південній Америці, відома як природний антибіотик місцевої народної медицини.

Ботанічна інформація

Муня-муня, або Мінтостахіс шорсткий (Minthostachys setosa), – багаторічна трава, що досягає до 2 метрів у висоту та за зовнішністю і розгалуженням більше подібна до куща. Листя яйцеподібно-овальне, еліптичне, ніжне, гладке або злегка опушене. Стебло також має легке опушення. Дрібні білі квіти зібрані у численні густі суцвіття, мають виражений ефірний та ароматичний запах.

Поширення та походження

Природний ареал муня-муня простягається від північного Еквадору, Венесуели через Болівію до центральної Аргентини в Південній Америці.

Використання / дозування

Муня-муня має багаті традиції використання і цінується у народній медицині за потужний комплекс біологічно активних речовин, які після екстракції застосовуються і в сучасній фармакології. Головним чином це ефірна олія (ментон, тимол, карвакрон та інші). Ці подібні за структурою сполуки використовують як ароматизатори та ефективні добавки при проблемах з травленням та диханням.

У південних районах Перу муня-муня традиційно захищає харчові продукти від дрібних шкідників, переважно комах. Саме тому її широко культивують в Аргентині й Перу. Науковці намагаються штучно вирощувати Minthostachys, забезпечуючи оптимальні умови, аби зберегти дикорослі види або селекціонувати комерційні сорти.

У традиційній медицині застосовується при застудах, запаленні бронхів та інфекціях дихальних шляхів, бронхітах і астмі. Народне використання охоплює також запалення придаткових пазух. У дієтотерапії траву дають при шлункових розладах, зокрема коліках, закрепах і здутті – ефірні олії допомагають розчиняти газові бульбашки та пом’якшують спазми гладкої мускулатури кишечника. Ті самі компоненти ефективні при респіраторних захворюваннях, тому рекомендовано доповнювати лікування грипу та застуд (часто в комбінації з віра-віра та вількакорою).

Для компресів народні цілителі рекомендують екстракт при болючих запаленнях суглобів. Муня-муня також цінується для очищення організму й використовується у Перу як анальгетик, особливо при менструальних болях. У поєднанні з шавлією муня-муня — перший вибір при паразитарних захворюваннях травного тракту завдяки інсектицидній і ларвіцидній дії. У Перу муня-муня визнається природним антибіотиком.

Активні речовини

Муня-муня містить велику кількість біологічно активних сполук: ефірна олія представлена ментолом та його ефірами, ментоном, ізоментоном, пульегоном, каріофіленом, лімоненом, тимолом; також містяться флавони, терпени (гераніол, цинеол, ліналоол), спирти, дубильні речовини, кальцій, фосфор, вітамін В1.

Дозування

Використовуйте 1 столову ложку чистої трави без домішок на 1 літр холодної води, кип'ятіть протягом близько 5 хвилин. Процідіть і пийте по 1 склянці (200 мл) 3 рази на день. Не рекомендується для дітей до 3 років, вагітних і жінок, що годують, через відсутність достатньої інформації. Також не рекомендується для людей з діабетом.