Мучениця їстівна – Пасифлора інкарната

Загальні назви: Мучениця їстівна, мучениця інкарната, пасифлора їстівна, справжня пасифлора, пасифлора інкарната, пасифлора пурпурова, мука горлянкова, дивок, майпоп (maypop), wild apricot, purple passionflower, true passionflower, Passiflora incarnata, міжнародні, англомовні та латинські синоніми

Латинська назва: Passiflora incarnata

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Перевага мучениці у тому, що її можна вирощувати просто неба навіть в умовах України. Вона чудово росте на балконі, а на зиму її можна переставити у будинок у світле місце (витримує короткочасне зниження температури до 7°C). Розмножується насінням або живцями. Чутлива до типових шкідників кімнатних рослин, тому слід забезпечувати належний догляд. Є численні види мучениці, які можна вирощувати у кімнатах, на підвіконні, у теплиці чи зимовому саду або просто на відкритому повітрі. Початківцям радять мученицю блакитну як невибагливу у догляді.

Детальний опис

Рослинний антидепресант і природний седатив.

Ботанічна інформація

Мучениця їстівна (Passiflora incarnata) — швидкоросла ліана-багаторічник, яка у наших умовах сягає 15–40 см висоти. Стебла мучениці гладенькі чи злегка опушені, довгі, лазячі, з численними додатковими вусиками. Листя чергове, велике, долонеподібне, найчастіше трилопатеве (іноді п’ятилопатеве), 6–15 см довжиною, із характерними залозами біля основи й на черешку. Квітки сизо-білі з фіолетовими відтінками, складаються з п’яти пелюсток. Плоди — м’ясисті, відомі як майпоп (maypop): жовто-оранжеві (незрілі — зелені), розміром із куряче яйце, дуже соковиті й приваблюють як диких тварин, так і комах. Рослина запилюється комахами, переважно джмелями та бджолами. Квітне у липні, кожна квітка — лише один день, після запилення плоди дозрівають 10–12 тижнів. Може плодоносити двічі на рік.

Поширення та походження

Мучениця росте на луках, схилах, узліссях, біля річок, пасовищ, доріг і залізниць, переважно у місцях із рясним сонячним світлом; затінені ділянки не підходять. Батьківщина рослини — Південна, Центральна та Північна Америка, де її поколіннями використовували у традиційній медицині. В епоху колонізації поширилась по всьому світу.

Використання / дозування

З лікарською метою використовують усю надземну частину рослини, як свіжу, так і сушену. Найбільш традиційне застосування мучениці — усунення нервового напруження та безсоння. Ряд клінічних досліджень підтверджує розслабляючу дію та підтримку спокою й гарного сну. Доведено, що регулярне вживання чаю з мучениці покращує якість сну, сприяє швидшому засинанню й стійкості до стресу. Екстракти допомагають і при фізичній, і при психо-емоційній напрузі.

Згідно зі спостереженнями, етаноловий екстракт мучениці демонструє анксіолітичний (протитривожний) і антистресовий ефекти. Рослина впливає на центральну нервову систему, діючи як м’який природний седатив. З компонентів мучениці виокремили бензофлавон, який взаємодіє з бензодіазепіновими рецепторами мозку, потенційно зменшуючи прояви синдрому відміни у разі відмови від бензодіазепінів, тетрагідроканабінолу, алкоголю, морфіну, нікотину тощо.

Також речовини мучениці мають виражений протикашльовий ефект, допомагають послабити сухий і подразливий кашель, володіють антиастматичною та спазмолітичною дією. У народній медицині трава використовується для полегшення засинання, при геморої, головному болю (мігрені), астмі, менструальних болях, подразненнях, страху. Традиційно застосовується і при невропатичних болях, зубному болю, делірії, істерії, для відмови від куріння (завдяки легкій ейфоризуючій дії), при діареї, судомах та маніях.

Плоди мучениці додають до джемів і фруктових сумішей, у кулінарії використовують як замінник маракуї (Passiflora edulis). У світі популярні також жувальні гумки з витяжкою мучениці. Активні речовини — бензофлавон, карболінові алкалоїди (гарманол, гармін, пасифлорин), флавоноїди (сапонарин, вітексин, орієнтин, ізо-орієнтин), слабо представлені ефірні олії та стероли, пектоли, глікозиди та інше.

Дозування

Зазвичай використовують 2–5 г сухої трави на 0,5 л окропу, настоюють 10–15 хвилин, вживають 3 рази на добу, останню порцію — перед сном. Також застосовують рідкий екстракт (45% спирту, співвідношення 1:1) — по 3 рази на добу, або сухий екстракт — по 0,02–0,1 г тричі на день. Кількість суміші важливо відрегулювати індивідуально.