Морва біла – Морус альба

Детальний опис

Морва біла – традиційна китайська лікарська рослина, відома своїм сприятливим впливом на зниження артеріального тиску, рівня ліпідів, цукру в крові та з потенційними протираковими властивостями.

Ботанічна інформація

Морва біла (Morus alba) – коротковічне, проте швидкоросле дерево малого або середнього розміру, яке може досягати 20 м заввишки. Гілки морви тонкі, крихкі й гладенькі, молоді пагони – темніші, ближче до вершини більш опущені. Листя блискуче, гладке, серцеподібне або овальне, яскраво-зелене, пальчасто-лопатеве, заокруглене або лопатеве, із зубчастим краєм. Листя може досягати 20 см у довжину і 6 см у ширину. Черешки до 2 см, густо опушені з виїмкою зверху. Квітки дрібні, білі, з’являються наприкінці літа; рослина самозапильна. Плоди зібрані в супліддя довжиною 15–25 мм, зовнішнім виглядом схожі на ягоди ожини, але видовженіші, під час дозрівання змінюють колір із зеленого до темно-фіолетового або майже чорного.

Походження та поширення

Морва біла походить із Китаю, проте зараз поширена практично у всьому світі. В особливо великій кількості вона вирощується в Індії, Афганістані та інших країнах як основний корм для гусені шовкопряда, що виробляє шовк. Лише в останні десятиліття культивується у щільно заселених районах Північної Америки, де здичавіла й стала інвазійною рослиною. Протягом століть морва висаджувалася й у Середземномор’ї, у південній і центральній Європі. Існують навіть виведені холодостійкі сорти, що витримують незначні морози.

Використання / дозування

Спочатку морва біла вирощувалася як кормова база для шовкопряда. Збирання листя стало традиційним і в Європі; у Франції ця традиція досі цінується. Під час Другої світової війни морву масово вирощували навіть у шкільних садах (особливо в Німеччині) для збору листя. Щоб підвищити врожайність, дерева регулярно обрізають для кращого галуження.

Завдяки приємним кисло-солодким плодам рослину вирощують уздовж доріг, у парках і на присадибних ділянках. Найдавніші письмові згадки про культивацію морви у Європі датуються XVI століттям, а на території сучасної України її масово вирощували починаючи з XVII століття для потреб шовківництва. Промисловість шовківництва сягала високого рівня, але припинила своє існування у 1960-х роках.

Листя морви широко використовують як корм для тварин у посушливих регіонах, де бракує зеленої рослинності. Ягоди морви цінуються за смак та споживаються у свіжому, сушеному або вареному вигляді, також їх ферментують для отримання вина.

У традиційній китайській медицині плоди морви застосовують для профілактики передчасного посивіння волосся (через стрес, тривогу, страх), для тонізації крові, зміцнення енергії, полегшення закрепів і при віковому діабеті. Кору морви традиційно використовують для лікування кашлю, задишки, набряків, підтримки сечовидільної та детоксикаційної функцій. В народній медицині морва застосовується також для полегшення лихоманки, гарячки, головного болю, сухості або почервоніння очей.

В азійській народній медицині коріння морви застосовується для отримання антибактеріального екстракту, яким очищають організм від токсинів та отруєнь. Екстракт містить речовину куванон, яка має антибактеріальне і протимікробне значення, особливо проти Streptococcus mutans (бактерія, що викликає карієс). Дослідження порівнювали дію цієї речовини з хлоргексидином та ванкоміцином і отримали гарні результати.

Подібний екстракт проявив адаптогенну дію на тваринних моделях, тобто допомагає організму краще справлятися зі стресом. Плоди морви заряджають енергією, допомагають при виснаженні, втомі та тривалих хворобах.

В традиційній фітотерапії знахідками є формула Санг Шу Ген (корінь бялої морви), яка має солодкий смак, прохолодну природу, підтримує енергетику печінки, знижує біль, артеріальний тиск, заспокоює при епілепсії, допомагає при грибкових ураженнях ротової порожнини, полегшує запалення очей та м’язовий біль.

Сучасні дослідження вивчають можливості морви впливати на зниження рівня холестерину і захист нервових волокон при стресах. Отримані результати говорять про виражену антиоксидантну та нейропротекторну дію. Лабораторні дослідження показали, що такі речовини, як албанол А, моріцин М, степогенін, мулберозид А, позитивно впливають на зниження глюкози в крові та уповільнення прогресування лейкемії.

Екстракт листя морви допомагає гармонізувати функцію судинної системи при діабеті та знижує фактори ризику розвитку ускладнень. Інші дослідження підтверджують антигіпертензивний, цукрознижувальний і ліпідознижувальний ефекти.

За рахунок багатого вмісту соку й нектару морва є цінною та смачною ягодою для дітей і дорослих будь-якого віку й має значне оздоровче значення.

Діючі речовини

Морва містить широкий спектр біологічно активних речовин: резвератрол (антиоксидант, антибактеріальна дія, можлива протиракова активність), моріцин М, степогенін, мулберозид, албанол А, а також флавоноїдні і глікозидні сполуки.

Дозування

У традиційній китайській медицині для приготування відвару рекомендовано використовувати 15–30 г сухої сировини. Відвар застосовують зовнішньо для обмивань, компресів та полоскань. Свіжі ягоди морви можна вживати в їжу в довільній кількості.