Молода пшениця

Загальні назви: пшениця, молода пшениця, звичайна пшениця, Triticum aestivum, wheatgrass, wheat grass, common wheat, bread wheat, wheat, англійські та латинські синоніми

Латинська назва: Triticum aestivum (vulgare)

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

В Україні пшениця — дуже поширена зернова культура. Для вирощування молодої пшениці вдома зазвичай пророщують зерна: спершу їх ретельно промивають, замочують на кілька годин у кип’яченій й охолодженій воді, далі поміщають у не металеві ємності й ставлять у світле місце. Зерна необхідно кілька разів на день промивати свіжою водою. Уже за декілька днів вони починають проростати — паростки можна відразу вживати у їжу або висіяти в ємності для отримання зеленої маси. Молоді рослини багаті цінними біологічно активними речовинами.

Детальний опис

Одна з основних зернових культур світу, яку вживають для підтримки при хронічній втомі, депресії та недостатності енергії.

Ботанічна інформація

Пшениця (Triticum aestivum) — однорічна або дворічна трава, яка може виростати до 150 см. Надземна частина складається з порожнистого стебла з вузлами. Від стебла відходять листки з довгими язичками та вушками. Суцвіття формує складний несправжній колос із кількома колосками. Колоскова луска яйцеподібна, плівка без остюків. Молоді рослини мають насичено-зелений колір; морфологія може варіюватися залежно від виду пшениці.

Походження та розповсюдження

Імовірною батьківщиною пшениці вважають територію Близького Сходу, звідки її поширення відбулося по всьому світі. Дослідження геному вказують на походження з диких злаків Східного Середземномор’я (або Північної Африки), які потрапили до Європи приблизно у неоліті. В Північну Америку пшеницю завезли іспанські місіонери у XVI столітті під час освоєння континенту.

Використання / дозування

Молоду пшеницю використовують у фітотерапії подібно до молодого ячменю. За складом біологічно активних речовин обидві рослини близькі, проте відрізняються смаком: це питання індивідуального вибору. Вважається, що молода пшениця більш активно стимулює метаболізм, тому краще підходить для дієтичних програм і схуднення; вона також має вищу енергетичну цінність, корисна при хронічній втомі і депресивних станах. Деякі користувачі відзначають поліпшення самопочуття вже через 10 днів регулярного вживання.

Активні речовини молодої пшениці діють як антиоксиданти, підтримують основні фізіологічні функції організму; продукт виявляє алкалізуючий ефект, тобто допомагає нейтралізувати надлишкові кислоти в організмі, що може позитивно впливати на підтримку гомеостазу, уповільнювати старіння та зменшувати ризики пухлин.

Деякі сполуки сприяють запобіганню всмоктуванню токсинів з їжі, зв’язуючи їх та допомагаючи виводити з організму, у тому числі важкі метали, — отже, молода пшениця діє як детоксикант. Це справжня «ензимна бомба» для організму.

Активні речовини

У 100 г пшеничного борошна міститься приблизно 12 г білка, 2 г жиру, 70 г полісахаридів (переважно крохмаль). Серед мінералів особливо важливі кальцій, фосфор, залізо, магній, а також вітаміни B1, B2, B6. Молода пшениця, як і всяка зростаюча зелень, містить значно більше й ширший спектр біологічно активних речовин, включно з бета-каротином, вітамінами A, B1, B2, B5, B6, C, E, K, 16 амінокислотами, а також цинком, калієм, хлорофілом і ферментами, що позитивно впливають на травлення.

Традиційне дозування

Рекомендується 2 рази на добу приймати по одній чайній ложці порошку, розчиняючи у воді, соку чи іншому напої. Найефективніше приймати за 30 хвилин до їжі або не раніше ніж через 2 години після. Порошок варто змішувати з щонайменше подвійною кількістю рідини до утворення однорідної суспензії. Якщо приймаєте лікарські засоби, інтервал між ними й молодою пшеницею повинен бути не менше години.