Меліса лікарська – Melissa officinalis

Детальний опис

Меліса лікарська – заспокійлива та пом’якшувальна трава з античною історією.

Ботанічна інформація

Меліса лікарська – багаторічна рослина з прямостоячими, гіллястими стеблами висотою до 1 метра, які виходять із лускатого кореневища. Листки у неї супротивні, довгочерешкові, яйцеподібні або овальні з зубчастим краєм. Квітки мають блідо-рожево-блакитний або жовтувато-білий віночок і зібрані у помилкові кільця. Плід – горішок. Усі частини рослини мають характерний лимонний аромат завдяки вмісту ефірної олії.

Походження та поширення

Батьківщина меліси – Середземномор’я, Іран і Центральна Азія, однак сьогодні її вирощують і знаходять у дикій природі майже по всьому світу – від Північної Америки до Австралії. Найбільшими виробниками меліси є Угорщина та країни Східної Європи.

Використання / дозування

Меліса здавна відома як лікарська, медоносна та декоративна рослина. Її вирощують для залучення бджіл – звідси й латинська назва melissa (бджола). Вживається як декоративна рослина, як інгредієнт парфумерії і косметики. У кулінарії її додають до м’яса, салатів, морозива, лікерів, жуйки, меду та десертів, у фармацевтиці – до зубних паст та інших засобів гігієни.

У традиційній європейській медицині меліса відома як «еліксир життя» і входила до складу славнозвісних «кармелітських крапель», поєднуючи седативний і спазмолітичний вплив для поліпшення діяльності травної системи. Її заспокійливі, антистресові й антидепресивні властивості відзначав ще Парацельс. В минулому її давали дітям та літнім людям при нервозності, безсонні, розладах психіки і труднощах із засинанням.

Сучасні дослідження підтверджують, що меліса знижує тривожність, нервову напругу, має анксіолітичний і антидепресивний ефект. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) затвердило використання меліси для заспокоєння та при безсонні. Кілька клінічних досліджень показали покращення якості сну, зниження симптомів тривоги і нервовості як у дорослих, так і у дітей, а також у пацієнтів з легкими формами деменції та хвороби Альцгеймера при регулярному застосуванні. Меліса зменшує збудливість, покращує поведінкові показники при деменціях при зовнішньому застосуванні на шкірі обличчя або рук.

Активні речовини меліси проявляють спазмолітичну та протибольову дію при кишкових болях, здутті, інфекціях, а також при менструальних і головних болях, мігрені, коліках у немовлят, ревматичних болях, м’язових судомах. Меліса може полегшити неприємні симптоми рефлюксу, гастриту, нудоти, блювоти. У народній медицині її дають у разі нервового серцебиття, неврозу серця, для нормалізації роботи травлення, зменшення спазмів і при відсутності апетиту в дітей. Зовнішньо її застосовують для натирання при болях голови, мігренях, герпесі, ревматоїдному артриті, синцях, набряках, шкірних запаленнях.

До складу листя і трави меліси входить ефірна олія (≈0,15%), зокрема цітраль, цитронелал, лутеолін, апігенін, гераніол і їх глікозиди; поліфеноли, тритерпени, до 4% дубильних речовин. Антиоксидантна активність зумовлена поліфенольними сполуками. Є дані щодо кардіопротекторної дії меліси – екстракт листя меліси у невеликих дозах захищає тканини серця за ішемії, знижує частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск, покращує показники ЕКГ.

У респіраторній системі ефірна олія меліси діє м’яко антибактеріально, підтримує функцію епітелію бронхів, сприяє розширенню дихальних шляхів і полегшує кашель. Ці властивості дають підстави рекомендувати мелісу для підтримки нормальної роботи дихальної системи.

Дозування

Меліса лікарська застосовується у вигляді чаю зі свіжого або сушеного листя чи надземної частини рослини, як настойка (1:5 на 45% етанолі), сироп, рідкий екстракт. Рідкий екстракт – 2–4 мл 3 рази на добу, настойка – 2–6 мл 3 рази на добу. При порушеннях сну рекомендовано не перевищувати курс 2 тижні поспіль.

Дорослі і діти від 12 років можуть вживати 1,5–4,5 г меліси 3 рази на день як чай; тривалість настоювання становить близько 10 хвилин. Можна використовувати як самостійну рослину або в комбінації з майораном, валеріаною, анжелікою, материнкою та іншими травами.