Лимонник – Цитрус лимон

Загальні назви: Лимон, лимонник, лимонне дерево, цитрус лимон, Citrus limon, citron, citrón, лимонне дерево, citronnier, лимоне, limón, rough lemon, sweet lemon, Meyer lemon, Perrine lemon, Ponderosa lemon, міжнародні, англійські, латинські та інші поширені синоніми

Латинська назва: Citrus limonum (limon)

Походження: Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Лимони для оптимального росту потребують температуру не нижче 7°C, тому в умовах помірного клімату їх не рекомендується вирощувати цілий рік просто неба. В Україні лимонник успішно культивують у теплицях або як кімнатну рослину (наскільки дозволяють умови в будинку). Для зимівлі бажано забезпечувати прохолодне (5–15°C) та світле місце. Раннє цвітіння часто спостерігається у щеплених та живцьованих рослин. Для кращого розгалуження рекомендується регулярне обрізування. Цитрусові цвітуть декілька разів на рік і нерівномірно, тож на одному деревці одночасно можуть бути й квіти, й недозрілі, й зрілі плоди. Світова продукція лимонів налічує понад 16 мільйонів тонн (дані 2014 року). Найбільші виробники: Індія, Мексика, Китай, Кіпр, Ліван, Туреччина, Греція, Італія, Іспанія, Австралія, Філіппіни, а також країни Південної Америки (Аргентина, Бразилія, Гватемала та інші). Лимонник потребує родючих, легких піщаних ґрунтів із хорошою проникністю та pH 5,5–6,5.

Детальний опис

Не дарма кажуть: «кислий, як лимон». Яскрава кислинка й освіжаючий аромат зробили лимон одним із найпопулярніших плодів у світі.

Ботанічна інформація

Лимон — це плід лимонника (лат. Citrus limon). Плід відноситься до гесперидії яйцеподібної форми, має яскраво виражений кислий смак, коливається у кольорі від темно- й світло-зеленого до характерно жовтого, а розміром нагадує куряче яйце (3–6 см). Лимонник — невелике вічнозелене дерево заввишки 3–6 метрів з нерівномірно зростаючими гілками й гострими шипами на кінцях. Листя чергове, еліптично-серцеподібне, довжиною 5–8 см, блискуче, зубчасте по краю, із загостреною верхівкою. Бруньки червонуваті, квіти білі з рожевим відтінком, близько 2 см у діаметрі.

Поширення та походження

Лимонник походить із субтропічних регіонів Південно-Східної Азії — переважно з територій сучасної північно-західної Індії. Зараз лимон культивується у промислових масштабах в Індії, Китаї, багатьох країнах Південно-Східної і Південної Азії, Мексиці, країнах Південної Америки й Європи, особливо у Середземномор’ї (насамперед Італія). Вважається, що лимонник був завезений до Європи приблизно у II столітті нашої ери з районів сучасного Іраку, Сирії та Єгипту. Масово його почали вирощувати в Каліфорнії та на Флориді наприкінці XVIII століття. В українських умовах лимонник вирощується у теплиці або вдома (на підвіконні), якщо створити відповідний мікроклімат.

Використання / дозування

З історичних часів лимонник був основним природним джерелом лимонної кислоти. Сьогодні лимон широко використовується в кулінарії та як натуральний засіб для чищення. Насичений цитрусовий аромат — ключ до його популярності у випічці (коржики, кекси, печиво, суфле, цукерки), готуванні напоїв (лимонад), а також у рецептах для риби, птиці, телятини, шинки. Лимонна цедра й сік додають смаку та аромату до хліба, булочок, консервів і навіть фармацевтичних препаратів.

Щодо господарського застосування, лимон здавна використовували для дезінфекції й миття. В комбінації із сіллю та питною содою лимон легко очищає мідний посуд і пластикові контейнери, знежирює, усуває запахи, вибілює плями. Сік лимона служить натуральним дезінфектором і полірувальним засобом для деревини, інсектицидом.

Біологічні сполуки лимону цінуються у фітотерапії. Ефірна олія може полегшувати проносні стани, знижувати прояви виразкових процесів і запалення кишечника, регулювати кислотність шлунка. Лимон у проміжках між прийомами їжі з достатньою кількістю води зменшує здуття живота, почуття переповненості і може полегшувати стан при нудоті чи блюванні.

Завдяки високому вмісту вітаміну С лимон радять при хворобах печінки та жовтяниці — у багатьох країнах навіть у високих дозах. Вітамін C і кофеїн разом допомагають при гострих нападах болю і запобігають хронічним головним болям, включаючи мігрень. Схожий ефект спостерігали при регулярному вживанні чаю, какао, кави. Також біологічно активні речовини позитивно впливають на сон і сприяють розслабленню нервової системи.

Вітамін C та лімонен мають допоміжний вплив при ревматизмі, подагрі, артриті, підвищеному рівні сечової кислоти, дегенеративних захворюваннях опорно-рухової системи. Ефірна олія, отримана з майже всіх частин лимонника, також покращує стан при запальних і не запальних хворобах опорно-рухового апарату. Олії лимону активно застосовують у ароматерапії для заспокоєння й релаксації.

Народна медицина

У народній практиці сік і цедру лимона приймають для освіження, підвищення енергії, покращення настрою, стимуляції творчості, особливо у періоди спаду натхнення. Лимон рекомендують при апатії, початкових етапах депресії, втомі, а також при небажанні працювати. Лимонник цінується як антисептик, має сечогінну, потогінну дію, зменшує здуття живота, регулює високий тиск, зменшує судоми та температуру тіла.

Активні речовини

Плоди лимону надзвичайно багаті на аскорбінову кислоту (вітамін C), лимонну кислоту (3–8 г/100 г), кавову, яблучну кислоти, а також містять близько 85% води. Це формує яскраво кислий смак та низьке pH соку. Значущі біоактивні сполуки: флавоноїди (гесередозид, лімоцитрин), ефірні олії (ізопулеґол, берґамотен, альфа-пінен, альфа-терпінен, терпіноіл, камфен, альфа-туйєн, бізолобен, феландрен, цитраль, цитронелал, лімонен, сабінен), кумарини, каротиноїди, слизові речовини, оксалати, кофеїн, провітаміни A і B, вуглеводи, пектин, а також мінерали (кальцій, калій, фосфор, цинк, залізо, магній).

Дозування

Цедру лимона застосовують у вигляді порошку як добавку до солодкої і солоної випічки або до різних приготовлених страв. Сама цедра в дозі 2–12 г може відварюватися протягом 5–10 хвилин разом з іншими частинами лимонника чи з цукром; такий відвар вживають по 300–500 мл за раз, розподіляючи на 2–3 прийоми впродовж дня. Відвар цедри також можна наносити зовнішньо на уражені ділянки шкіри 2–3 рази на день. Цедру лимона можна коротко проварювати у молоці.