Лукума – Паутерія лукума

Загальні назви: Лукума, лукума-дерево, Lukuma, Lucuma, Лучума, Лукомо, Лусума, Теїсса, яйцеплідник, Eggfruit, Кеністел, Canistel, Pouteria lucuma, Pouteria campechiana, інші міжнародні й латинські синоніми

Латинська назва: Pouteria lucuma

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

Лукума активно вирощується в тропічних і субтропічних регіонах. Переважно росте у Південній Америці та південних частинах Північної Америки. Завдяки температурним особливостям частіше вважається субтропічною рослиною, хоча походить із тропічних зон. Розмножується насінням. Найкраще росте на відкритому сонці, але здатна адаптуватися і до посухи. Успішно вирощена на передгір’ях Каліфорнії, хоча спроби вирощувати лукуму у Флориді не були успішними. Окрім Перу та Еквадору, вирощується і в Болівії, Коста-Риці, Лаосі та В’єтнамі. Оптимальна висота зростання — 1000–2400 м над рівнем моря. Період збору врожаю в Перу — з жовтня по березень, у Чилі — з червня по листопад.

Детальний опис

Лукума — історичне «золото інків» з численними цілющими властивостями.

Ботанічна інформація

Лукума — це середньорозмірне дерево, яке зазвичай виростає до 7–10 метрів, але при сприятливих умовах може досягати 15 метрів у висоту.

Плід лукуми має дуже суху м’якоть з характерним смаком, що нагадує кленовий сироп і солодку картоплю. Форма плода — кругла або овальна, колір зелений. М’якоть світло-жовта, волокниста, з м’якими жилками тканини.

Поширення та походження

Лукума родом із долин Анд у Південній Америці, охоплюючи сучасні Чилі, Еквадор та Перу. Знайдено декоративні зображення лукуми на кераміці та древніх предметах у похованнях та ритуальних місцях корінних народів. Наприклад, народ моче був настільки натхненний природою навколо, що плід лукуми став частиною їхньої культури та мистецтва.

Європейці вперше побачили і високо оцінили лукуму в регіоні Чинчасую, що належав до Імперії Інків, у 1531 році.

Використання / дозування

Лукуму знали як так зване «золото інків», оскільки її цінували нарівні із золотом. Дослідження показали, що вміщені в лукумі речовини мають значні протизапальні властивості для зцілення ран та регенерації тканин. Вони також допомагають уповільнювати передчасне старіння. Жирні кислоти, що містяться у лукумі, прекрасно підходять для шкіряного застосування — підтримки бар’єрної функції та регенерації епітелію.

Літературні джерела відзначають здатність лукуми прискорювати загоєння легких і середніх шкірних ушкоджень і регенерацію пошкоджених тканин. Інша важлива властивість — антигіперглікемічний та антигіпертензивний ефекти, тобто зниження рівня цукру в крові й артеріального тиску. Відзначається помірний вплив лукуми на зниження тиску.

Лукума рекомендована як здоровий натуральний підсолоджувач з високим умістом клітковини. Її смак нагадує ваніль із відтінком кленового сиропу, тому її ідеально додавати в домашні десерти, торти, морозиво, фруктові коктейлі, компоти, каші та злакові суміші. Вона підходить не лише спортсменам, а й людям із дієтичними потребами — особливо діабетикам. Лукума — дуже поживна та смачна їжа, яку можна їсти без обмежень (зокрема дітям і літнім людям). Не містить цукру та штучних добавок.

Сама по собі лукума в порошку важко розчиняється у воді чи молоці через високий вміст нерозчинної клітковини. Рекомендується спочатку подрібнювати або змішувати з іншими інгредієнтами, або ж використовувати шейкер разом з іншими компонентами.

Активні речовини

Плоди лукуми дуже поживні, багаті бета-каротином, вітаміном B3 (ніацин), іншими вітамінами групи B, вуглеводами, клітковиною, калієм, залізом, кальцієм та фосфором. Значний вміст також мають жирні кислоти: лінолева, олеїнова, пальмітинова, стеаринова та ліноленова. Ці речовини сприяють міграції та активності клітин імунної системи та фібробластів, що позитивно впливає на протизапальні властивості лукуми.

Традиційне дозування

В потрібній кількості порошок лукуми кладуть в посудину, заливають подвійною кількістю води та ретельно перемішують до утворення густої пасти. Її можна розбавити за смаком другою рідиною. Воду доцільно додавати поступово, щоб уникнути грудок. Один із рецептів: 4 столові ложки порошку лукуми залити теплим рослинним або коров’ячим молоком, перемішати і дати настоятися. Через 5 хвилин додати скибочки свіжих фруктів (банани, полуниця, яблуко), за бажанням підсолодити. Суміш можна додавати до злаків, йогуртів тощо.