Лопух великий – Арктіум ляппа

Загальні назви: лопух, лопух великий, ляпуха, лепяк, лопатень, лепило, бабен корінь, бараняк, лопушник, ріп'янник, бабин корінь, арктіум, їстівний лопух, гобо, greater burdock, edible burdock, Арктіум ляппа, Arctium lappa, burdock, beggar's buttons, бабий гнів

Латинська назва: Arctium lappa

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Лопух великий надає перевагу обробленим, свіжим ґрунтам, багатим на поживні речовини й гумус, його краще висаджувати на відкритих сонячних ділянках. Рослина чутлива до наявності азотних добрив, тож це слід враховувати для отримання якісного врожаю кореня. Вирощують лопух із насіння, яке висівають посеред літа. Збирання врожаю рекомендовано через 3–4 місяці після сівби, тобто наприкінці осені, коли корені стають волокнистими. Для збору використовують лише однорічні корені лопуха великого. Викопують їх восени (жовтень–листопад) або рано навесні (березень). Корені дорослих рослин не застосовують у терапевтичних цілях через їхню дерев'янистість та порожнистість. Відрізнити однорічну рослину можна за відсутністю стебла та наявністю кількох листків. Корені довгі, крихкі, після викопування їх миють, нарізають шматками до 15 см і сушать у тіні при температурі до 40°C. Добре висушені корені темні, усередині жовтувато-сірі, мають гіркуватий смак, без запаху. Зберігати бажано у сухому й провітрюваному місці.

Детальний опис

Лопух великий – відомий лікарський засіб в Європі та популярний продукт японської і китайської кухні.

Ботанічна інформація

Лопух великий (Arctium lappa) – дворічна трав'яниста рослина, яка може сягати 2,7 м заввишки. Корінь веретеноподібний, сіро-коричневий зовні та білий всередині, заглиблюється до 80 см. Стебло міцне, жолобчасте, з червонуватим відтінком, формується на другий рік розвитку. Листя велике, серцеподібне, з довгим черешком; прикореневі листки досягають 50 см завдовжки і 40 см завширшки. Листки на стеблі дрібніші й розташовані почергово. Нижня частина листя – з білим поволокнистим опушенням.

Квітки трубчасті, пурпурово-червоні або рожеві, зібрані у кошики діаметром 3–3,5 см, квітнуть з липня до вересня. Покривало складається з прилистків. Плід – чорна, частково сплющена, трохи зморшкувата сім’янка з коротким пухом, покрита колючками з гачками, якими переноситься на шерсті тварин і одязі людей.

Поширення та походження

Лопух великий походить із помірної зони Євразії: від Скандинавії й Середземномор’я до Британських островів, через всю територію сучасної Росії, Близький Схід, Китай, Японію та Індію. Завдяки людині лопух натуралізувався й в Австралії, Новій Зеландії, Африці й Північній Америці, де росте в природі від низин до передгір’їв. Він широко поширений як бур’ян біля доріг, полів, смітників, віддає перевагу сухим, вапняковим ґрунтам, багатим на азот. В Японії лопух (гобо) спеціально вирощують як овоч.

Використання / дозування

У кулінарії корінь лопуха широко використовують у Китаї (ніубан), Японії (гобо, асі гобо), наприклад, у популярній страві кінпіра гобо (корінь лопуха з морквою під соєвим соусом та іншими інгредієнтами) чи як інгредієнт для суші з маринованим коренем. В Європі корінь вживався у середньовіччі як овоч, а нині – здебільшого у Великій Британії – для виготовлення трав’яного напою «dandelion & burdock».

У народній медицині висушений корінь лопуха застосовують як сечогінний і потогінний засіб, для очищення крові, при артеріальній гіпертензії, набряках. Згадується його застосування для профілактики онкологічних захворювань. Екстракти лопуха входять до складу косметичних шампунів і засобів для догляду за волоссям для стимуляції їх росту, зменшення жирності й як антиперспіранти.

Фольклорна та традиційна медицина рекомендують корінь для покращення обміну речовин, при подагрі, діабеті, гастриті, виразках шлунка, артритах. Вважається, що рослина діє антибіотично, сприяє виведенню каменів із нирок, лікуванню хвороб шкіри, дерматитів, ревматизму, малярії, геморою, болю в шлунку й метеоризму. Зовнішньо настій кореня застосовують при саднах, легких ранах, екземах.

Насіння лопуха входить до формул для стимулювання росту волосся. Лопухова олія використовується як антиперспірант і засіб для зниження секреції шкірного сала. У традиційній китайській медицині (напр., ніубанцзи) лопух радять для підтримки імунітету й при застудах. Чай із кореня п’ють при висипах та інших шкірних проявів, як сечогінний при хворобах нирок.

Різноманітні екстракти частин лопуха вивчали у клінічних дослідженнях. Зазначено, що складові лопуха підтримують здоров’я шкіри, хрящів, дихальних шляхів і імунної системи, також сприяють комфорту травної системи та нормалізації рівня глюкози в крові.

Активні речовини

Корінь лопуха містить значну кількість водорозчинної клітковини (зокрема, інулін), мінерали (кальцій, залізо, натрій), амінокислоти, білки, поліфеноли (захищають від окислення), стеаринову, пальмітинову кислоти, дубильні речовини, жири, сульфати, ефірну олію, вітамін C й мало моносахаридів. Однорічний корінь також містить слизисті речовини, поліацетилени, гіркі гуаяніоли, сірчані сполуки, а насіння – арктін, арктигенін, специфічні лігнани.

Дозування

Добре висушений корінь лопуха крихкий, злегка солодкуватий, із землистим присмаком, що зменшується при нарізанні й замочуванні у воді. Цей корінь додають у японські супи, рисові страви. Чай готується з 2 ч. л. подрібненого кореня на 500 мл гарячої води. Корінь заливають, трохи проварюють або настоюють на ніч, потім підігрівають і п’ють протягом доби. Для очищуючого чаю при шкірних захворюваннях змішують по 10 г кореня лопуха, фіалки триколірної, листя грецького горіха, квіток бузини чорної, листя ожини і заливають 250 мл окропу, настоюють 20 хвилин, потім проціджують.

Відвар для ванн, компресів, промивань готують з 1 ст. л. кореня на 500 мл води, кип’ятять і настоюють, застосовують локально або розводять для купелі чи миття волосся.

Тонік для шкіри голови готують із 25 г сушеного кореня лопуха, подрібнюють, заливають 500 мл спирту, настоюють тиждень. Для ефективності можна додати кропиву чи настурцію. Використовують для масажу шкіри голови щоранку й увечері.