Кустовниця китайська – Lycium chinense

Кустовниця китайська – Lycium chinense

Загальні назви: Кустовниця китайська, Годжі, годжі, ягоди годжі, вовча ягода, Люціум, Lycium chinense, Lycium chinensis, Chinese wolfberry, Goji, Goji berry, wolfberry, international, латинські та англійські синоніми

Латинська назва: Lycium chinense

Походження: Азія

Короткий вступ

Кустовниця китайська — рослина родом із Китаю, яку можна вирощувати і в нашому кліматі. Вона морозостійка і добре переносить наші зими. Завдяки все зростаючій популярності цієї дивовижної рослини дедалі більше людей прагнуть вирощувати кустовницю у себе в саду.
На українському ринку доступні саджанці, але виростити кустовницю нескладно навіть з маленьких білих насінинок, прихованих у червоних плодах. Рослина невибаглива до ґрунтів, однак краще себе почуває на легких, піщаних. Менш підходять важкі та кислі ґрунти. Віддає перевагу теплим, сонячним місцям. Висаджуйте кустовницю з відстанню в 2–2,5 метри. Найкраще це робити у квітні чи травні, удобривши ґрунт компостом для живлення рослин. У посушливий період, особливо перший рік, забезпечте достатній полив.
У перший рік залиште тільки один головний пагін; на другий рік його вкорочують приблизно до 0,5 метра для стимуляції росту скелетних гілок. З роками формуйте кущ обрізкою, забезпечуючи проникнення світла для дозрівання плодів. Обрізайте подібно до агрусу. Плодоносить кустовниця вже на 2–3-й рік, утворюючи помаранчево-червоні ягоди. У наших умовах можна отримати і власний врожай, хоча він зазвичай не дуже великий.

Детальний опис

Кустовниця – «ягоди довголіття», які вважають одним із найцінніших плодів у світі.

Ботанічна інформація

Кустовниця китайська — морозостійкий, листопадний, колючий кущ, заввишки до 2,5 метра. Входить до родини пасльонових (Solanaceae). На звисаючих гілках розташовані дрібні листки. Квіти двостатеві, зіркоподібні, невеликі, біло-фіолетові, цвітуть з червня по серпень. Уже на другий-третій рік з’являються помаранчево-червоні ягоди, які зовні нагадують шипшину, мають солодкий, приємний смак. Кустовницю рекомендують висаджувати на сонячних та теплих ділянках — тоді ягоди краще достигають. Збирають поступово тільки повністю стиглі плоди, які надзвичайно багаті на поживні речовини та вітаміни з чудовою засвоюваністю.

Походження та поширення

Походить із передгір'я Гімалаїв – провінцій Нінся, Шеньсі та Ганьсу на півдні Китаю, а також Тибету та Маньчжурії. Вірогідно, саме слово «годжі» має походження з місцевості Гоял, де кустовниця росла найчисельніше. Згодом рослина поширилась по всій Азії. Всесвітньо відома зона вирощування — провінція Нінся, де росте найякісніша кустовниця.
Крім Китаю, який залишається провідним виробником, кустовницю культивують у Японії, Кореї, Індії, Індонезії, країнах Середньої та Малої Азії. Останніми роками з’являється дедалі більше спроб вирощувати рослину в країнах Південної Європи, однак великого комерційного поширення там ще не набула. В Європі більш знаною залишається близька родичка — кустовниця чужа (Lycium barbarum), яка дико росте вздовж залізниць чи у живоплотах. Рік у рік зростає попит на ягоди кустовниці китайської, а ціни на них стабільно підвищуються.

Використання / дозування

У регіонах традиційного споживання ягоди кустовниці пов'язують із високою тривалістю життя. У китайській медицині її вважають джерелом життєвих сил, довголіття й засобом зміцнення імунітету. Існують легенди про віковічних довгожителів, що споживали ці ягоди, хоча ці цифри, скоріш за все, перебільшені. Однак сучасні дослідження підтверджують, що кустовниця має тонізуючий, зміцнюючий вплив на організм.
Перші згадки про вживання відносяться ще до періоду імператора Шень-нун (2737–2697 до н.е.), коли корінь рослини вже належав до «виняткових дерев» у медицині. За династії Мін ягоди призначали при шкірних захворюваннях і ревматизмі. Знаменитий лікар Лі Шичжен (1518–1593) згадував виняткову тривалість життя жителів села Нань-цю, пояснюючи її регулярним вживанням настоянки з кустовниці китайської.
Тонізуючу дію рослини радять використовувати у періоди захворюваності чи ослаблення імунітету — особливо для літніх людей, спортсменів та тих, хто має великі фізичні чи розумові навантаження.
Кустовниця допомагає знижувати кров'яний тиск, рівень холестерину і цукру в крові. Відомі також властивості поліпшувати зір: поліпшення нічного бачення, зменшення симптомів курячої сліпоти, позитивна дія при кон’юнктивітах. При регулярному споживанні ягоди сприяють загальному зміцненню зору.
Ягоди насичені антиоксидантами, що знижують пошкодження клітин вільними радикалами — їх накопичення є однією з причин старіння. При постійному вживанні сповільнює старіння шкіри й внутрішніх органів. Сприяє утворенню еритроцитів і лейкоцитів — рекомендується при недокрів’ї, а також для імунної підтримки. Є позитивний вплив на алергічні стани. Через багатий вміст поживних речовин зміцнює сухожилля, нігті та волосся.
У Китаї відомий і позитивний вплив на плідність, звідси прізвисько «подружнє вино». Підтримується сечостатева система та регенерація клітин печінки. Регулярний прийом поліпшує функції печінки і нирок. За даними, у 80% людей регулярне споживання ягід сприяє лужненню і очищенню крові.
Ви можете вживати ягоди кустовниці як загальнозміцнюючий засіб, для поповнення запасів вітамінів та мінералів, чи просто як смачну і корисну добавку до їжі.

Активні речовини

Кустовниця — цінне джерело поживних речовин, особливо з високою біодоступністю.
Ягоди містять 18 амінокислот із 20 відомих у природі. Надзвичайно багаті каротиноїдами (у тому числі бета-каротином, якого більше, ніж у моркві). Серед вітамінів — комплекс групи B (B1, B2, B3, B6), вітаміни C і E. Ліціум-полісахариди відповідають за антиоксидантний та імунностимулюючий ефекти. Виявлений також полісахарид, що стимулює вироблення гормону росту. Бетаїн – важлива сполука, яка допомагає утримувати воду в клітинах, захищаючи від зневоднення; підтримує активність ферментів для розщеплення білків і доброго травлення.

Ягоди містять 21 мікроелемент — зокрема залізо (близько 11 мг/100 г), кальцій, цинк, мідь, селен, фосфор і германій. Додатково містять ліноєву кислоту (впливає на рівень холестерину), а також пальмітинову й міристинову кислоти, бета-ситостерол, сесквітерпеноїди та тетратерпеноїди.

Дозування

Ягоди найкраще вживати свіжими, але їх часто додають у йогурти, салати, випічку, мюслі. У Китаї їх споживають не тільки свіжими та сушеними, а й маринованими або у складі м’ясних страв та супів. Поширені також чай з ягід і листя, а також вино з кустовниці. В Україні найчастіше доступна сушена ягода чи сік.
Рекомендована доза: жменя ягід на день (20–50 г). Цю кількість розподіляють на три прийоми. Універсальна доза — жменя для кожного члена родини (для дитини – дитяча жменя).

Увага: надмірне вживання може спричинити послаблюючий ефект. Організм намагається видалити надлишок вітамінів і мінералів природним шляхом. При появі проносу зробіть перерву або зменшіть дозу.