Кумару — Силово́нь звичайний

Загальні назви: Кумару, тонка-боби, тонка, кумару-боби, силовонь звичайний, Кумару, Tonka beans, Tonkin beans, Tonquin beans, Cumaru, Dutch Tonka, Torquin, Almendrillo negro, Brazilian Teak, Fève tonka, Haba tonka, Cimaru, Choiba, Sarrapia, Gaiac, Guayac, Karapa Bossi, Tongo tongo, всі міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Dipteryx odorata

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

Вирощування:

Сьогодні силовонь звичайний культивується для комерційних потреб, насамперед у Венесуелі та Нігерії. Кумару добре росте на бідних, добре дренованих ґрунтах із рН 5,5–6,5. Один дорослий екземпляр дає 0,5–1 кг бобів, за сприятливих умов — до 25 кг раз на 2–3 роки. Найкращого росту дерево досягає на родючих ґрунтах, багатих гумусом. Оптимальна температура для зростання — 22–30 °C (допустимі до 34 °C), річна норма опадів 2 000–2 500 мм, віддає перевагу відкритим і напівзатіненим ділянкам. Стиглі плоди збирають у червні-липні, а опалі — з січня по березень. Головні виробники — Венесуела, Бразилія, Колумбія. Найбільший імпортер — США, насамперед для потреб тютюнової промисловості.

Детальний опис

Ароматні боби зі специфічними властивостями

Ботанічна інформація

Силовонь звичайний — це велике, вічнозелене дерево з округлою кроною, що сягає 25–30 метрів у висоту, з діаметром стовбура до 1 метра (деякі джерела вказують окремі дерева до 50 метрів). Стовбур може бути до 20 метрів без гілок, кора гладка, сірувата, деревина червоного кольору. Листя шкірясте, темно-зелене, ланцетоподібне, росте пучками по 3–6 штук. Квітки рожеві, з’являються з березня по травень. Кожний плід містить одне насіння, дозрівання відбувається з червня по липень.

Боби мають гладку, зморшкувату поверхню, зверху темні, а всередині коричневі. Їм притаманний яскраво виражений деревний, солодкуватий аромат, зумовлений високим вмістом кумаринів.

Походження та розповсюдження

Батьківщина рослини — Центральна та північна частина Південної Америки, де силовонь росте природно. Задля комерційного вирощування культуру поширювали також до Африки.

Використання / дозування

Силовонь звичайний має вагоме економічне значення для місцевого населення. М’якоть бобів уживається сирою, а насіння рекомендується відварювати. Кумару широко використовують у парфумерії, як ароматизатор та у харчовій промисловості, особливо у французькій кулінарії для приготування соусів і десертів. В історії боби слугували як замінник ванілі (ця практика тепер обмежена); екстракти досі застосовуються у сучасній парфумерії, наприклад, Yves Rocher. Деревина силовоні цінується завдяки своїй насиченій кольоровій гамі, довговічності та стійкості до вогню, особливо у США для підлогових покриттів.

Використання тонка-бобів регламентується FDA, адже деякі препарати для розрідження крові (наприклад, варфарин) є похідними кумаринів, хоча сам кумарин не чинить антикоагулянтної дії.

Народна медицина

Кору дерева використовують як в’яжучий засіб і для зниження температури. Відвар з бобів у поєднанні з іншими місцевими травами застосовується для зміцнення організму дітей. Завдяки кумаринам боби використовують як антиастматичний, протитуберкульозний, протисудомний засіб, як кардіотонік і еменагог. Народна медицина рекомендує силу звичайну при кашлі, проносі, шистосомозі, а відвар насіння — як засіб від застуди. Зовнішньо — для натирання при укусах змій, синцях, або ревматизмі (відвар з насіння з ромом). Олію із насіння дають при шлунковому болю, для лікування болячок у ротовій порожнині, афт, стимуляції росту волосся та при дизентерії. Холодний настій насіння використовують для промивання болючого вуха, подразненого або запаленого горла.

Дослідження на тваринах

В експериментах із тваринами ізоліквіритигенін, виділений із силовоні, збільшував активність хінонредуктази у клітинах Hepa1c1c7 і пригнічував утворення препухлинних уражень у піддослідних тварин після введення певних канцерогенів. Подібну дію мали також інші сполуки екстракту: метоксиаурон, сульфуретин і баланофонін. Однак клінічних досліджень на людях наразі не проводилося, і ці властивості не доведено для людини.

Передозування

При вживанні надмірної кількості кумаринів може виникнути кровотеча, ураження печінки або параліч серцево-судинної системи (у тварин — при дозі 350 мг/кг маси тіла).

Діючі речовини

Основу хімічного складу тонка-бобів становлять кумарини (1–3% у середньому, зрідка до 10%), через що рослину в народі називають «кумару». Кумарини обумовлюють характерний аромат і гіркуватий смак насіння, використовуються у парфумерії та ароматизації. В екстрактах з бобів також знайдено дитерпени (дифтєринова кислота), ізофлавонолігани (5-метоксиксантоцерцин А, ізоліквіритигенін, дигідроксиметоксіаурон, сульфуретин, баланофонін), бутін, еріодиктіол, гідроксихромон, дигідроксиди-метоксіізофлавон, ларіцирезінол тощо. Кора містить ізофлавони й умбеліферон, а у листі виявлені саліцилова, гідроксикумаринова, кумаринова та ферулова кислоти.

Дозування

Дозування силовоні для лікування має визначатися з урахуванням віку, стану здоров’я та супутньої терапії. Офіційних стандартів не встановлено, народна медицина не подає точні дози. За рекомендацією Європейського агентства з безпеки харчових продуктів, допустима доза кумарину — до 0,1 мг/кг маси тіла на добу. У кулінарії через виразний аромат боби тонка додають у незначних кількостях.