Кров дракона – Даемоноропс драко

Кров дракона – Даемоноропс драко

Загальні назви: Кров дракона, даемоноропс, драконова кров, кров дракона пальмова, кров дракона Daemonorops, кров дракона Daemonorops draco, кров дракона індонезійська, Dragon’s Blood, Daemonorops draco, Palm Dragon’s Blood, драконова смола, міжнародні та латинські синоніми.

Латинська назва: Daemonorops draco

Походження: Африка, Азія, Європа, Південна Америка

Короткий вступ

Даемоноропс драко потребує вологого клімату та багатого на гумус ґрунту в низинних тропічних районах. Це життєздатна й енергійно зростаюча рослина. Лише один дорослий екземпляр пальми може дати до 50 кг цінної смоли. Схильний до гарного росту при притіненні коренів та відкритому доступі до світла над кроною.

Детальний опис

Кров дракона – загадкова червона смола, яка здавна знаходить застосування як у народній фітотерапії, так і в сучасній медицині.

Ботанічна інформація

Даемоноропс драко (Daemonorops draco) – це середньоросла пальма, яка досягає 10–20 метрів у висоту. Товщина стовбура рідко перевищує 30 см, кора гладка й плямиста. При надрізах із кори та плодів витікає славнозвісна червона смола, що й отримала назву «кров дракона». Листя велике, світло-зелене, серцеподібне, а квіти дрібні, зеленувато-білі, розташовані на довгих черешках.

Походження та поширення

Рід Daemonorops природно зростає в Південно-Східній Азії – на Канарських островах, в Індонезії, на островах Молукка. Його також вирощують у Китаї, Тайвані та Малайзії. У літературі часто згадується як «Індонезійська кров дракона» (Indonesian Dragon’s Blood). Плантації Daemonorops розвиваються, і нині цей вид – основне джерело смоли на світовому ринку.

Використання / дозування

Смолу крові дракона отримують також з інших родів: Calamus, Pterocarpus, Dracaena, а в меншій мірі Croton, проте основна частина на ринку – це Daemonorops draco. Смолу збирають, надрізаючи неспілі плоди рослини.

Перші згадки щодо використання крові дракона датуються античністю. Давньогрецький лікар Діоскорид, римляни та арабські лікарі описували її як фарбник, лікарський засіб при респіраторних і шлунково-кишкових недугах, а також як ритуальний інгредієнт. У середньовіччі нею фарбували меблі, лаки для музичних інструментів, вона входила навіть до складу дорогих зубних паст. У Китаї застосовувалася для ритуалів, у Європі – як пігмент і для виробництва лаків.

Історично смола також використовувалась як фіміам для «вигнання негативної енергії», для створення містичної, сенсуальної атмосфери, очищення простору. В африкано-американській містичній традиції вуду застосовується для захисту від темної магії.

Смолу з інших рослин (Dracaena draco з Канарських островів, Dracaena sp. з острова Сокотра) видобувають схожим методом – зі стовбура та гілок. Усі ці різновиди крові дракона використовуються подібно в традиційній медицині різних країн.

У 1980-х роках в смолі були ідентифіковані активні сполуки, зокрема тапсин, що сприяє заживленню ран. Протозантоціаніди, диметилцедрусин, тапсин забезпечують протизапальний, антимікробний, антивірусний та імуностимулюючий ефекти. Експериментально встановлено потужну здатність смоли прискорювати регенерацію тканин, діяти синергічно.

Сучасні дослідження підтверджують антибактеріальні, антинеопластичні (протиракові), антиоксидантні, протигрибкові, протизапальні, противірусні властивості. Вона пригнічує розвиток багатьох патологій, включаючи ракові пухлини, інфекції, запалення шлунково-кишкового тракту, прискорює одужання при хронічних та гострих діареях. FDA зареєструвала її як засіб для лікування неінфекційних діарей у пацієнтів із ВІЛ/СНІДом на антиретровірусній терапії.

У народній та традиційній медицині смолу застосовують для зупинки кровотеч, місцевого лікування поранень, опіків, укусів комах, для дезінфекції ран. Вживання всередину рекомендоване при проносах, гельмінтозах і як імуномодулятор. Місцево використовують при позбавленні від герпесу, полегшенні менструальних та зубних болів. Згідно народних підходів, позитивно впливає на роботу печінки, підшлункової залози, дихальних шляхів.

Активні речовини

Найбільш вивчені компоненти смоли крові дракона – алкалоїди (тапсин, бетаїн), дитерпени, пігменти, ефірні олії (евгенол, борнеол, камфен, лімонен, мірцен, феноли), фітостероли (ситостерол, ситостенон), проантоціаніди (солютаридин, альфа-калакорин), таніни, ненасичені жирні кислоти, проціанідини, про-дельфінідини, флавоноїди (епікатехіни, катехіни, епігалокатехіни) із потужною біологічною активністю.

Дозування

Для зовнішньої обробки ран, тріщин, укусів комах та опіків смолу наносять безпосередньо на пошкоджену ділянку. Можна додатково обробити рану антисептиком перед застосуванням для підвищення ефективності. Для внутрішнього прийому зазвичай використовують по 5–10 крапель розведеного розчину крові дракона 1–3 рази на день згідно з народними рекомендаціями.