Козлець перетинчастий – Астрагалус мембранацеус

Козлець перетинчастий – Астрагалус мембранацеус

Загальні назви: Козлець перетинчастий, астрагалус, астрагал, жовтий козлець, Хуань ці, Хуанг ци, Huang qi, Astragalus membranaceus, жовтий лідер, membranous milkvetch, астрагус, Huangqi, традиційні, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Astragalus membranaceus

Походження: Африка, Азія, Європа, Північна Америка

Короткий вступ

Перед посівом рекомендується замочити насіння на 24 години у воді. Росте на сонячному місці в нейтральному або слаболужному ґрунті з гарним дренажем.

Детальний опис

Козлець перетинчастий (Астрагалус мембранацеус) – це потужний імуномодулятор, що підтримує життєву силу, відновлює енергію та підвищує стійкість до фізичного й емоційного стресу. Використання екстракту астрагалу в лікувальних цілях відоме понад 4000 років.

Ботанічна інформація

Козлець – це однорічна чи багаторічна трав’яниста рослина, напівкущ або кущ. Вкрита звичайними чи роздвоєними волосками. На краях прилистків або листків можуть бути захисні чи ароматичні залози. Листки непарноперисті або парноперисті, розташовані вздовж пагонів по 12–16 парах. Черешки у кущових видів зберігаються й перетворюються на колючки. Прилистки – зелені, вільні або зростаються навколо стебла, створюючи піхву. Суцвіття – китиця з кількома квітками, поширені жовті, білі, сині, фіолетові або двобарвні. Чашечка – дзвоноподібна із п’ятьма зубцями. Плоди – різноманітні, стручки тонкі, видовжені, шкірясті чи тверді, рідко горіхоподібні, іноді здуті. Можуть бути розкривні або нерозкривні, містять бобоподібне насіння.

Поширення та походження

Рід козлець – один з найбільших у світі, має понад 3000 видів. Найбільше представлений у межах Північної півкулі. Приблизно шоста частина видів росте у Північній Америці (зазвичай, це багаторічники чи напівкущі); інші зустрічаються в Європі, Азії та Африці, де переважають кущові форми. Козлеці – степові рослини, стійкі до посушливих та напівпустельних умов, світлолюбні й переважно ростуть на проникних ґрунтах. Азійські види здебільшого мають колючки та різні модифікації листя, що адаптує їх до клімату.

В Україні поширено 7 видів роду козлець, з яких найпоширеніший – козлець солодколистий, що трапляється в низинах і передгір’ях. У Європі зустрічається близько 140 видів, найбільше зосереджені в сухих середземноморських регіонах та в Росії.

Використання / дозування

Сучасні дослідження підтверджують здатність екстракту кореня астрагалу регулювати та активізувати імунну систему, особливо у боротьбі з респіраторними інфекціями вірусного й бактеріального походження.

Препарати з козельця мають вагоме значення при онкологічних захворюваннях: астрагала має властивість ослаблювати захисні механізми пухлинних клітин проти імунної системи організму.

Астрагалус діє на імунітет аналогічно до ехінацеї, а у деяких випадках проявляє ще вищу ефективність. Його також цінують за антиоксидантні властивості.

Козлець перетинчастий – це тонізуюча рослина, безпечність якої доведена тисячолітньою традицією використання (понад 4000 років).

Як дієтична добавка, козлець може конкурувати з багатьма мультівітамінними й мінеральними комплексами — він містить амінокислоти, мікроелементи та специфічні сполуки (детальніше див. розділ «Активні речовини»). Також використовується для підвищення стійкості організму до стресів сучасного ритму життя. Завдяки вмісту сполуки (циклоастрагенол) козлець вважають «рослиною майбутнього» — вона, ймовірно, сповільнює старіння клітин через активацію імунних лімфоцитів CD4 і CD8, що посилює загальну опірність організму та покращує стан дихальних шляхів при алергічному або подразливому кашлі.

Екстракти астрагалу часто входять до складу жіночих засобів у постменопаузі, а для чоловіків мають позитивний вплив на репродуктивне здоров’я, зокрема підвищують рухливість і кількість сперматозоїдів.

Козлець містить речовини, близькі до складових женьшеню, які стабілізують артеріальний тиск, підтримують здоров’я судинної системи, зміцнюють органи та судини і запобігають майбутнім захворюванням серцево-судинної системи.

У традиційній китайській медицині астрагалус використовували для лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів, при нічному потовиділенні, хронічній втомі, слабкості, зниженому апетиті, діареї.

У Китаї козлець вважається зміцнюючою рослиною для молоді й ослаблених пацієнтів. За східною філософією, астрагалус підсилює захист організму від хвороб та вирівнює життєву енергію (ци). Найкраще підходить у разі частих застуд чи алергіях.

Активні речовини

До найбільш активних сполук належить 4-гідрокси-3-метоксиізофлавонова кислота, яку ретельно вивчають. У козельці також містяться циклітоли (пітітол), у насінні – піридинові алкалоїди й слабко токсичний канаванін.

Козлець солодколистий має підвищений вміст тритерпенових сапонінів (як і солодка – гліциризин). Корінь козельця перетинчастого багатий на ізофлавоноїди й похідні ізофлавонової кислоти, сапоніни (астрагалозид), а також містить стероїди, амінокислоти, мінерали тощо.

Дозування

Рослинний екстракт з кореня козельця діє як адаптоген, допомагає організму адаптуватися до змін навколишнього середовища та відновлює фізичну й психічну силу, а також регулює рівень цукру в крові. Корінь промити, натерти або подрібнити й настояти у мінімальній кількості водно-спиртового розчину (співвідношення 1:1, 60% спирту) протягом 1–2 діб. Процідити. 6,3 г отриманого екстракту розчинити у 100 мл 60% спиртового розчину (можливо з додатковим розведенням водою).

Дозування такого екстракту: по 15–25 крапель 2 рази на добу. Без рекомендації лікаря не застосовувати у дітей.

Стандартизований екстракт: по 250–500 мг 3–4 рази на добу.

Відвар (міцний чай): по 3–6 г сухого кореня 3 рази на добу.

Рідкий екстракт (25% спиртовий розчин 1:1): по 2–4 мл 3 рази на добу.

Порошок кореня: по 250–500 мг 3–4 рази на день.

Мазь з 10% екстрактом астрагалу не наносити на відкриті рани.

Настоянка з 30% спиртом (1:5): по 20–60 крапель 3 рази на добу.

Продукти з цієї трави