Коріандр посівний – Coriandrum sativum

Загальні назви: Коріандр, кінза, кіндза, кіндзі, кіндзік, кишнець, китайська петрушка, китайський кріп, Coriander, cilantro, Dhanyaka, dhania, Koriander, kustumburi, Persil Arabe, Persil Chinois, Punaise, Chinese Parsley, Echter Koriander, Dhane, kusthumbari, dhanayaka, dhana, dhany

Латинська назва: Coriandrum sativum

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Коріандр з великими плодами зазвичай вирощують у тропічних і субтропічних регіонах світу, наприклад, у Марокко, Індії чи Австралії, де він має менший вміст ефірної олії та використовується переважно як пряність. Рослини, вирощені в помірному кліматі з дрібнішими плодами, містять більше ефірної олії та призначені для її вилучення. У кліматичних умовах України коріандр легко вирощують на сонячному й провітрюваному місці: рослина не витримує морозу, про що варто подбати при вирощуванні. Висівання насіння можливе з весни до осені – коріандр відзначається швидким проростанням.

Детальний опис

Чому б не використовувати коріандр частіше? Наприклад, як це роблять у Південній Америці!

Ботанічна інформація

Коріандр посівний (Coriandrum sativum) — однорічна трав'яниста рослина, яка виростає до 70 см у висоту, має помітний корінь. Листя — ланцетне, шкірясте, зі світло- або темнозеленою барвою; у нижній частині глибше розсічене, ближче до суцвіть — легші та темніші. Квітки білі або світло-рожеві, приблизно 6 мм, зібрані в дрібні нерівномірні зонтики. Плід овальний, сухий, розпадається (мерикарпій) із поздовжніми борознами, діаметром 3–5 мм.

Поширення та походження

Коріандр посівний походить із Південної Європи, Північної Африки та південно-західної Азії, звідки з часом поширився по всьому світу. Особливо популярний у Таїланді та країнах Південної Америки.

Використання / дозування

Плоди коріандру часто використовують у південноазіатській кухні (індійські чатні, китайські й тайські салати), в мексиканській кухні – для приготування сальси, гуакомоле, різних гарнірів, та в європейських стравах. Подрібнений або цілий коріандр посипають на португальський хліб acorda, додають до індійських бобових супів дал. Його входить до складу спеції гарам масала; обсмажені цілі насінини (dhana dal) споживають як закуску.

У гастрономії коріандр (родич анісу, кропу та кмину) поширений як пряність у традиційній кухні: ним маринують огірки, буряк та іншу зелень, додають у хліб для полегшення травлення, до ковбас, м’ясних виробів із свинини, курятини, ягнятини та риби. Також коріандр активно застосовується у лікерах, спиртних напоях і винах.

Листя має яскравіші цитрусові нотки, ніж плоди. Листя вживається лише свіжим, бо після термічної обробки його аромат зникає. У Бельгії коріандр використовують для приготування пива Witbier, а ефірні речовини рослини цінуються в парфумерії та косметиці.

Дослідження виявили, що ефірна олія плодів коріандру пригнічує ріст грам-негативних і грам-позитивних бактерій, як-от Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Bacillus cereus, Enterococcus faecalis, а також ефективно бореться з грибковими інфекціями. Дослідження підтверджують антибактеріальні, антимікотичні та імуномодулюючі властивості — активні речовини діють як природні антиоксиданти, що уповільнюють старіння клітин і продовжують свіжість продуктів. Основні антиоксидантні речовини – поліфеноли, флавоноїди, дубильні сполуки.

Використовують і листя, і плоди рослини. Речовини коріандру стимулюють виділення шлункового соку, сприяють здоровому травленню, особливо жирної їжі. Плоди діють як карминатив — знімають тяжкість, дискомфорт, газоутворення і спазми в шлунку й кишківнику, а також допомагають при паразитах. Регулярне застосування полегшує закреп і може зменшувати симптоми синдрому подразненого кишківника.

Дослідження на тваринах показали, що застосування плодів коріандру сприяє зниженню рівня шкідливого холестерину та тригліцеридів, підвищенню доброго холестерину, активує розпад холестерину до жовчних кислот. Коріандр можна вважати ефективним захисником серця і судин.

Зовнішньо коріандр застосовується у компресах при ревматичних і суглобових болях, при запальних процесах у суглобах; відвар ним рекомендують полоскати рот при зубному болю, а також використовують при шкірних і грибкових інфекціях. Ванни з відвару коріандру можуть заспокоїти біль при геморої та прискорити загоєння шкірних висипань, у тому числі й при кірі.

Народна медицина

У традиційних рецептах коріандр у чаї або разом із кмином рекомендований при болях в животі, втраті апетиту, відчутті здуття, нудоті, блюванні, відчутті переповнення. Деякі жінки використовують коріандр для стимуляції лактації.

Активні речовини

Плоди і листя містять вітаміни С, А (лютеїн, бета-каротин), Е, К, тіамін, рибофлавін, ніацин, піридоксин, пантотенову кислоту, фолати, мінерали (кальцій, селен, залізо, магній, марганець, фосфор, калій, натрій, цинк), поліфенольні дубильні речовини (кислота галова й еллагова), полісахариди (клітковина, цукри), жири (кислоти петроселінова, лінолева, олеїнова, пальмітинова), флавоноїди (кверцетин, кемпферол), білки та воду. До складу ефірної олії входять ліналоол, терпен, цедрен, фарнезен, цимен, лімонен, цитронелал, гераніол, анітол, дигідрокарбон, геранілацетат, нерилацетат, ліналілацетат, феландрен, декеналь, деканал, декенол, ундеценаль, тридеканаль і пінен, що додають яскравий цитрусовий і пряний аромат. Свіже листя має енергетичну цінність 95 кДж на 100 г продукту.

Дозування

Не існує встановленої терапевтичної дози для коріандру. Відомо, що його компоненти малотоксичні, а ризик побічних ефектів низький — це підтверджено лабораторними та фармакогенетичними дослідженнями. Тим не менш, слід контролювати якість спецій на ринку й уникати забруднення мікроорганізмами чи токсичними домішками.