Коноплі – Коноплі посівні

Детальний опис

Коноплі – одна з найвідоміших і найдавніше використовуваних рослин, яка має широкий спектр застосування: від знеболення до полегшення симптомів нудоти.

Ботанічна інформація

Ботанічна класифікація конопель історично була складною – тривалий час рослину відносили до різних родин, аж доки не виокремили її у власну родину Коноплевих (Cannabaceae), разом з хмелем (Humulus lupulus). Існує три основних різновиди конопель: Cannabis sativa (коноплі посівні), Cannabis indica (коноплі індійські) і Cannabis ruderalis (коноплі дикорослі), які відрізняються розміром, формою, складом та концентрацією активних речовин. На їхній основі створювалися нові різновиди із специфічними властивостями, а альтернативна класифікація виділяє лише один вид із двома підвидами – індійські та дикі коноплі.

Коноплі – це однорічна або дворічна трав'яниста рослина, яка може досягати від 30 см до 6 метрів заввишки. Корінь циліндричний, менш розвинений, ніж надземна частина. Стебло прямостояче, може бути голим або слабо опушеним, чотирьох- або шестигранне, більш-менш гіллясте. Листки на довгих черешках, на основі – супротивні, долонеподібно розсічені, вище розміщені – чергові, з трьома–одинадцятьма лопатями. Листкова пластинка видовжена, загострена, по краю зубчаста. Лицьова сторона листків темно- або сіро-зелена, шорстка, нижня – опушена або майже гладка, сірувато-зелена і ніжна.

Рослини конопель посівних є дводомними: жіночі рослини менші й вужчі, мають світліше забарвлення листків і дозрівають швидше. Квіти п’ятипелюсткові, жовті, білі або зеленуваті, можуть пилкуватися без участі комах через велику кількість пилку. Господарське й законодавче значення мають переважно жіночі рослини. Чим більше сонця, тим активніше формуються жіночі суцвіття.

Плід конопель – однонасінна яйцеподібна або куляста, сплюснута й олійна сім'янка: біла, коричнева або чорна, розмірами 2–5 мм у довжину та 2–4 мм у ширину; тисяча насінин важить 10–30 г. При сушінні насіння при температурі до 60°С воно зберігає схожість протягом багатьох років.

Походження і поширення

Батьківщина конопель посівних – Центральна Азія, звідки вони дуже швидко поширилися майже по всьому світу завдяки невибагливості у догляді. Відомо, що коноплі використовували з неоліту в різних цивілізаціях Європи та Азії. Вони теплолюбні, у Центральній і Південній Європі краще розвиваються у теплих районах, хоча можуть зростати і на вільних ділянках по всій Україні. Найякісніші сорти вирощують на Правобережній та Лівобережній Україні.

Використання / дозування

Перші згадки про коноплі як про матеріал для виготовлення будівельних виробів сягають більше 10 тисяч років назад. В Стародавньому Китаї насіння конопель використовували в їжу й у традиційній медицині. Імператор Шень-нун описав коноплі як лікувальний засіб при закрепах, подагрі, ревматизмі та пригніченому настрої. У традиційній китайській медицині коноплі досі займають фундаментальне місце й входять до складу безлічі засобів, а також мають широке застосування у виробництві тканин та паперу.

В "Еберському папірусі" Стародавнього Єгипту (1550 р. до н. е.) конопляні засоби описуються для полегшення геморою (у вигляді супозиторіїв). Індійські лікарі здавна знали про психоактивний ефект конопель і рекомендували їх при розладах сну, головному болі, проблемах травлення та болях, у тому числі при пологах. В античній Греції листя конопель застосовували для лікування ран та подряпин, насіння вживали для видалення кишкових паразитів, сушене листя – при носових кровотечах. В ісламському світі з VIII по XVIII століття Cannabis sativa широко застосовували як діуретик, протиблювотний, знеболюючий, жарознижувальний і протизапальний засіб.

Запровадження конопель до західної медицини відбулося завдяки ірландському лікарю Вільяму Бруку О’Шонессі, який застосовував рослину для лікування м’язових спазмів, шлункових колік, болю. У ХХ столітті були створені перші офіційні медичні препарати на основі екстрактів конопель. Згодом – і синтетичні аналоги основних діючих речовин (THC, CBD), які отримали реєстрацію в багатьох країнах для обмеженого медичного використання.

У багатьох країнах світу медичне використання конопель поступово отримує законодавчу підтримку, зокрема у Великій Британії, США, Канаді, Фінляндії, Ізраїлі, Чехії, Нідерландах, Бельгії та Іспанії – під суворим контролем. У Європі поширені конопляні чаї без вмісту THC, які покращують якість сну.

Коноплі відомі своїми антиоксидантними, нейропротекторними властивостями, і разом з канабіноїдами вивчаються для застосування у пацієнтів із хворобою Гантінгтона, Альцгеймера, Паркінсона та бічним аміотрофічним склерозом. Медичні огляди вказують також на потенційну користь сполук конопель для контролю біполярного розладу, розсіяного склерозу, хвороб ЦНС та гострого болю. Ефекти підтверджуються на тваринних моделях і частково – у клінічних дослідженнях.

Лабораторні тести демонструють потенціал канабіноїдів проти раку, зокрема у клітинах раку молочної залози та легень, проте ефекти у людей залишаються предметом вивчення. Окремі сполуки конопель сприяють сповільненню руйнування клітин при цукровому діабеті 1 типу та пригнічують епілептичні напади.

Білки та олія з насіння конопель підтримують нормальний ріст і розвиток кісток, м’язову масу, здоров’я суглобів і шкіри. Конопляний білок містить до 50% білків, що дозволяє розглядати його як цінну харчову добавку. Конопляна олія – багата на поліненасичені ЖК omega-3 та omega-6 у співвідношенні 3:1, як і в людській шкірі, а також містить вітаміни A, E, D.

Серед головних ефектів – протиблювотний (антиеметичний), в тому числі для полегшення симптомів після хіміотерапії; знеболюючий, протиконвульсивний, стимуляція апетиту. Однак інгаляційне вживання коноплі не рекомендовано – воно може бути шкідливим для здоров’я.

Активні речовини

Багатий склад конопель включає понад 100 сполук, зокрема: летючі сесквітерпени, тритерпени, тетрагідроканабінол (THC), канабідіол (CBD), альфа-пінен, мирцен, ліналоол, лімонен, транс-бета-оцимен, терпінолен, транс-каріофілен, альфа-гумулен тощо. У стеблах і листях – до 25% волокна, у насінні – цінна олія з насиченими та ненасиченими кислотами.

Дозування

Дозування залежить від форми, концентрації та типу конопель. Для виготовлення трав’яного чаю без вмісту THC зазвичай використовують стандартну порцію: 1 чайна ложка сировини на 250 мл окропу, пити до трьох разів на день незалежно від їжі.