Кондуранго – Марсденія кондуранго

Кондуранго – Марсденія кондуранго

Загальні назви: Марсденія, кондуранго, кондурáнго, ліана кондора, bejuco de condor, bejuco de sapo, condor plant, condurango, eagle vine, tucacsillu, common condorvine, condurango blanco, mata-peroo, Marsdenia condurango, міжнародні та англомовні синоніми

Латинська назва: Marsdenia condurango

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

У кліматичних умовах України кондуранго виростити неможливо – рослина має тропічний характер і надає перевагу високогір’ю, висота якого значно перевищує наші гори.

Детальний опис

Кондурнго – традиційна рослина при розладах травлення та шлункових недугах.

Ботанічна інформація

Кондурнго або Марсденія кондуранго (Marsdenia condurango) – це ліановидний чагарник із плетучим, обвиваючим і майже дерев'янистим стеблом, яке може сягати до 10 метрів у довжину й ширитися до 0,75 метра завширшки. Листки кондуранго невеликі, яйцеподібної форми, розташовані навпроти одне одного, черешкові, зеленувато-жовті, з гладким, цільним, шовковистим краєм і розміщені в густих волотистих суцвіттях. Квіти мають форму воронки, коричнювато-зелені. Плід – видовжена коробочка з багатьма насінинами, вкритими пухом, що допомагає поширенню вітром.

Поширення та походження

Природний ареал кондуранго – Анди Південної Америки, зокрема сучасні Перу, Колумбія та Еквадор. Марсденія надає перевагу гірським і передгірським тропічним регіонам. У природі її можна знайти у джунглях і туманних горах на висотах від 2000 до 3000 метрів над рівнем моря.

Використання / дозування

Протягом століть кондуранго використовували місцеві мешканці для лікування різноманітних шлунково-кишкових захворювань та проблем зі шлунком. Особливо ефективно кондуранго проявилося як засіб від виразок, для підтримки функцій печінки і підшлункової залози. У 1871 році її цінність була вперше представлена західному світу президентом Еквадору, який передав кондуранго президенту США разом із медичним висновком щодо її ефективності проти раку шлунка та сифілісу.

У народній медицині кондуранго широко застосовують у терапії захворювань шлунково-кишкового тракту. Лікарі-травники рекомендують вино з кори кондуранго для заспокоєння шлунка, зменшення запаморочення та нудоти. Вважається, що засіб підвищує апетит, сприяє травленню, стимулює виділення жовчі, зменшує шлунковий біль і бореться з метеоризмом. Його рекомендують при шлункових кровотечах і як профілактичний засіб проти утворення виразок. Завдяки в'язким (адстрингентним) властивостям, кондуранго застосовується при діареї, викликаній неякісною або зіпсованою їжею.

У Перу кондуранго високо цінується в народній медицині як знеболювальний (анальгетик), стимулятор апетиту, ветрогінний засіб (кармінатив), стимулятор виділення жовчі (холагогум), гемостатик, засіб для покращення травлення (стомахік) та тонік для загального укріплення організму.

Додатково використовували кондуранго при укусах отруйних змій. У Бразилії її застосовують для покращення апетиту, при гастритах, диспепсії, головному болю, шлунковому болю і ревматизмі. Таке застосування поширене також у Колумбії, Еквадорі, по всій Латинській Америці, а також у Німеччині, Великобританії та США.

У США кондуранго відоме як болезаспокійливий, антисептичний, протипухлинний (цитостатик), засіб при анорексії, бери-бери, гастритах, ревматизмі, укусах змій, виразках і сифілісі.

Доведено, що екстракти з кори кондуранго мають протизапальні та антиоксидантні властивості, а також ефективні в боротьбі з деякими грибковими інфекціями і мікобактеріями (зокрема, збудниками туберкульозу) – ці результати підтверджені в експериментах на тваринах. На жаль, проти вірусних інфекцій ефективність виявилася нижчою.

Активні речовини

Марсденія кондуранго містить біологічно активну речовину кондуритол (або циклітол) – циклічний поліспирт з важливим терапевтичним впливом. Цю сполуку вперше виділив хімік Кюблер у 1908 році з кори кондуранго. Інші важливі компоненти – глікозиди й стероїди, а також гідроксиловані похідні прегнану, кофеїн, циклітоли, флавоноїди і похідні кумаринів. Вміст глікозидів у корі зазвичай становить 1-3%.

Дозування

На ринку представлені різні препарати з кондуранго, основна сировина – екстракт кори. Якщо використовується сушена кора для приготування чаю, рекомендують зробити відвар з 5–10 г сушеної кори: одну чайну ложку помістити у 250 мл холодної води, довести до кипіння, варити 10 хвилин, дати настоятися, перемішати перед проціджуванням. Пити відвар теплим, не гарячим (у гарячій воді активні речовини випадають в осад), по одній чашці 2–3 рази на день.

Якщо застосовуються капсули з кондуранго, доза становить близько 2-грамових капсул двічі на добу. Екстракту – по 3 мл 2 рази на добу. Вина з кондуранго – до 50 мл 3–4 рази на день, але не більше 200 мл на добу.