Комбу – Ламінарія японська

Загальні назви: Комбу, ламінарія японська, ламінарія, морська капуста, японська ламінарія, бурі морські водорості, келп (kelp), хайдай (Hai Dai), кунбу (Kun Bu), Laminaire, Laminaire Digitée, Algue Brune, Brown seaweed, Brown algae, Laminaria japonica, Laminaria digitata, Thallus Laminariae, Laminariae stipites, Limu, Sea girdles, seagirdle Thallus, міжнародні латинські та англійські синоніми

Латинська назва: Laminaria japonica

Походження: Азія

Короткий вступ

Значуща комерційна морська водорість комбу була представлена в Китаї наприкінці 20-х років XIX століття з японського острова Хоккайдо. Майже століття в Японії водорість збирали з дикої природи, однак масове комерційне вирощування розпочалося саме в Китаї у п'ятдесятих роках. Між 60-ми та 80-ми роками минулого століття виробництво збільшилось у понад чотири тисячі разів — з 60 до 250 000 тонн сухої водорості комбу щорічно, що зробило її однією з провідних у світі.

Для ефективного промислового вирощування використовують три основні технології. Одна – це закріплення молодих спорофітів на вирощувальних мотузках, прикріплених до довгих плавучих плотів у прибережних зонах моря. Друга – культивація літніх саджанців у прохолодній воді, температура якої не перевищує 10°C. Третя – внесення азотних добрив у відкритому морі. Хоча ламінарія – комбу вважається видом прохолодних морів, згадані методики дають змогу вирощувати її й у тепліших регіонах. Ці способи підходять також для інших видів водоростей, гребінців, морських молюсків і мушель.

Детальний опис

Комбу – традиційна східноазійська морська водорість, яку цінують за користь для психічного здоров’я, підтримку травної системи та загальне очищення організму.

Ботанічна інформація

Комбу (Ламінарія японська, Laminaria japonica) – це глибоководна морська водорість, котра росте лише у чистих і прохолодних морях. У фазі спорофіту утворює тіло-талом, або стелу без справжніх коренів, стебел чи листя, яка у дорослому віці може досягати до 6 метрів завдовжки та до 50 см завширшки. Сцела водорості іноді порівнюється з віялом (від англ. "frond"), має три морфологічні частини: листова пластинка, прикріплювач та стебло. Пластинка завширшки 10–20 см, подовжена, майже 1 м у довжину, хвиляста по краях, товста посередині та тонка по краях. Прикріплювач біля основи пластинки циліндричний і короткий, близько 5 см.

Тіло у вигляді гаптери утримує водорість на скелястих поверхнях за рахунок мережі розгалужених ризоїдів, схожих на корені. Свіжа рослина зеленого кольору, листова пластинка бурого відтінку; після сушіння водорість темніє і вкривається природним білим нальотом, що складається переважно з глутамінової кислоти і мінералів.

Поширення та походження

Ламінарія японська полюбляє прохолодні моря й зростає переважно в зонах північного помірного клімату. Походить з північно-західного узбережжя Тихого океану аж до 36-ї північної широти. Типові місця зростання – північні береги Японського моря на північ від Хоккайдо, біля узбережжя гір Кінкадзан (Хонсю), острови Курильської гряди, півострів Камчатка, Охотське море, а також корейський Вонсан. Штучне вирощування поширене у провінції Фуцзянь (Китай). Оскільки ламінарія не витримує температур тропіків і субтропіків, її комерційне вирощування зосереджене лише у холодних морських водах.

Використання / дозування

Продукти з морської водорості комбу – ламінарії японської – застосовують у промисловості, медицині, харчовій індустрії та як корм для тварин. Основні цінні компоненти, які видобувають під час промислової обробки комбу: йод, алгінати (алгінова кислота і її солі) та манітол. Йод додають у харчову сіль для профілактики захворювань щитоподібної залози і попередження зоба. Алгінова кислота утворює гідроколоїд, що здатний зв’язувати і втримувати молекули води – утворюючи готельні суспензії і желе.

Гелеподібні форми широко використовують у текстильній промисловості, поліграфії, медицині, здоровому харчуванні та виробництві продуктів. Сам манітол у традиційній східній культурі відомий як антиресант. Використання комбу неухильно зростає – у Китаї й Японії її переробляють у численні харчові вироби. В Китаї цю водорість також застосовують як добавку до корму для худоби та птиці. Здобутий йод переважно використовують на місцевому ринку, а алгінати та манітол активно експортують. Лише мала частина загальної вирощеної комбу спрямована на споживання людиною. В японській та китайській кухнях ламінарія японська – комбу – це звичайна складова з вираженим морським смаком і ароматом, на який потрібно призвичаїтись; згодом цей смак стає улюбленим. В кулінарії використовується подібно до інших овочів, містить безліч корисних речовин.

У народній медицині прибережних країн Східної Азії морська водорість комбу входить до складу трав для підвищення якості крові за рахунок її очищення від тваринних жирів і шкідливих білків. Алгінати у складі комбу сприяють виведенню важких металів (кадмій, стронцій), утворюючи з ними нешкідливі нерозчинні комплекси, які виводяться природним шляхом. Ламінарію-Комбу вважають очищаючою водорістю, яка усуває шлаки і токсини зі стінок товстої кишки.

Засоби з комбу рекомендують для зниження маси тіла, зменшення високого тиску, при закрепах і для лікування післярадіаційної нудоти. Японські традиційні цілителі рекомендують вживати комбу для профілактики раку шлунково-кишкового тракту. Дія комбу пояснює його легкий проносний ефект. Алгінати поглинають воду, набухають, утворюють гель і м’яко просуваються по кишечнику, згладжуючи ворсинки слизової та заспокоюючи перистальтику, що розслабляє спазми та напруження при закрепах. Зміцнюють також м’язи тазового дна, підтримують роботу нирок та сечовидільної системи.

Загалом регулярне вживання комбу вважається корисним для гармонізації здоров'я травної системи. У Японії порошок з ламінарії японської комбу, приготовлений шляхом випікання водорості при низьких температурах, дають при тяжких проносах у дорослих і дітей. Комбу традиційно допомагає зберігати нормальне здоров’я шлунково-кишкового тракту, можливе також підтримання функції печінки і позитивний вплив на обмін речовин.

Фуко-ксантин, одна з ключових речовин комбу, має властивість посилювати процес спалювання жирів. Проте оптимальна дія фуко-ксантину проявляється у поєднанні з іншими компонентами чи за достатньої фізичної активності. Взаємодія йоду сприяє синтезу тироксину, який забезпечує розщеплення підшкірного жиру, а також знижує рівень вільних жирних кислот у крові, що може сприяти зменшенню холестерину.

Ще одне застосування ламінарії японської – підтримка природних захисних сил організму. Протягом століть ця водорість у поєднанні з соєвим соусом використовували як лікувальний засіб при запаленні товстої кишки (виразковий коліт). Полісахарид фукоїдан у складі комбу описаний у десятках наукових робіт щодо його імуномодулюючих, антиалергічних, гепатопротекторних та антиоксидантних властивостей. Діючі речовини комбу позитивно впливають на лімфатичну систему, стимулюють слизові оболонки і, ймовірно, активізують імунітет.

За даними одного японського дослідження, полісахарид фукоїдан, присутній у комбу, може пригнічувати ріст ракових клітин і стимулювати їх природну загибель (апоптоз). Крім цього, речовини, що містяться у водорості, можуть регулювати підвищений артеріальний тиск.

Компоненти водорості комбу також здатні підтримувати роботу мозку й відновлювати нервову тканину за рахунок забезпечення організму мінералами. У народній східній медицині ламінарію японську застосовують для покращення мозкової діяльності, після інсультів і при розладах пам’яті. У традиційній китайській медицині комбу використовують століттями для профілактики захворювань щитоподібної залози, вважаючи, що такий вплив сприяє довголіттю, розвитку інтелекту, ясності мислення і концентрації.

Активні речовини

Ключові мінеральні компоненти комбу – йод, натрій, залізо. Серед основних діючих речовин: фукоїдан, фуко-ксантин, алгінатні солі. Відомо понад 26 сполук, які класифікують на 6 основних груп: алкани, естери, кислоти, спирти, феноли, ангідриди. Серед них аналізувались пентакозани, гептакозани, тетратріаконтан, гентріаконтан, нонокозан, октакозан, гексатріаконтан і докозан. Полісахариди часто зустрічаються у вигляді сульфатованих іонів, а не в чистому вигляді.

Дозування

Дозування комбу суттєво залежить від віку, стану здоров’я та індивідуальних особливостей. Наразі немає строгих наукових рекомендацій по дозах, тому краще починати з невеликої кількості для звикання і поступово підбирати власну добову норму. Ламінарія японська зазвичай продається в сушеному вигляді: промийте водорість, замочіть у воді приблизно на 20 хвилин (або до повного розм’якшення), потім відваріть упродовж 45–60 хвилин; як додаток можете додати соєвий соус, змішати зі стравами з овочів, бобових чи супами.

Щоб приготувати настій для пиття: достатньо взяти 5–8 см довжини, проварити у 1 л води 10 хвилин. Такий відвар вживають поетапно протягом тижня — частіше для профілактики проблем із мозковою діяльністю. За необхідності, використовуйте 2–3 рази на тиждень. Якщо ви не впевнені у схемі вживання, проконсультуйтеся з лікарем чи фармацевтом.