Хвощ польовий – Equisetum arvense

Детальний опис

Хвощ польовий – традиційна діуретична рослина, яку цінують за її мінералізуючий ефект, а також допомогу при ревматизмі та подагрі.

Ботанічна інформація

Хвощ польовий (Equisetum arvense) – це багаторічна споровоносна рослина, поширена у помірному та арктичному поясі Північної півкулі. Відзначається характерним сезонним диморфізмом: утворює два види пагонів – стерильні (без спор) і фертильні (що несуть спори), які виростають із підземного кореневища. Стерильний пагін сягає 90 см заввишки, діаметром 3–5 мм, сегменти по 2–5 см, з кожного сегмента формуються бічні гілки з кільцевим розташуванням. Фертильний пагін – соковитий, блідий, з дрібними спіральними листочками (4–8 шт.), 10–30 см заввишки, які закінчуються бурим спороносним стробілом (шишкою) довжиною 1–4 см, завширшки 4–10 мм.

Поширення та походження

Хвощ польовий росте переважно у прохолодному та помірному кліматі Північної півкулі: у Європі, Азії (окрім тропіків), Північній Америці (особливо у Каліфорнії), а також у Китаї, Гімалаях, Гренландії, на Новій Зеландії та подекуди в Південній Африці. У межах України поширений від низин до гір, найчастіше виступає як бур’ян на полях і луках, уздовж доріг, на пасовищах, насипах, лісах на вологих піщано-глинистих ґрунтах.

Використання / дозування

Хвощ польовий багатий на кремнієві сполуки (кремнієва кислота), калій, кальцій, натрій, а також флавоноїди (кемпферол, еквізетонін, кверцетин, лютеолін), сапоніни, глікозиди, дубильні речовини, смоли, ефірні олії, алкалоїди, органічні кислоти та інші. Молоді пагони є весняним харчовим продуктом у Японії та Кореї. Традиційно застосовується зовнішньо для легких обморожень, поверхневих ран, для зміцнення нігтів, як природний абразив. У сільському господарстві використовували для зменшення надлишку вологи в ґрунті завдяки здатності рослини поглинати воду.

В австрійській та народній медицині хвощ польовий застосовують як внутрішньо (чай), так і зовнішньо (компреси, ванни) для лікування шкірних проблем, захворювань опорно-рухового апарату, органів сечовидільної та травної системи, ревматизму. Народна медицина рекомендує хвощ при загальному виснаженні, туберкульозі, запаленнях нирок, сечового міхура, застудах зі спазмами, рясних менструаціях, кровотечах (легені, матка, геморой), судомах у шлунку, каменях у нирках.

Одна з основних дій хвоща – сечогінна, особливо ефективна при хворобах нирок запального походження, періоді відновлення після інфекцій, у випадку затримки рідини (набряках, асцитах), при отечності ніг, захворюваннях серцевого чи плеврального походження. Як діуретик хвощ використовують для очищення сечовивідних шляхів, для підтримки здоров’я печінки, нирок, а також для легкого розрідження крові.

У народній фітотерапії хвощ застосовують для полегшення симптомів ревматизму, подагри, кишечних поліпів, нейропатичних болях, туберкульозі легень, а також як підтримувальний засіб при деяких онкозахворюваннях. Відомо, що у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями рівень кремнію різко знижений; регулярне вживання чаю з хвоща може сприяти поповненню цього елементу і підтримці регенерації. Внутрішньо та зовнішньо (для полоскань, компресів, ванн) хвощ застосовують при запаленнях мигдалин, ясен, легких формах ангіни, повільнозаживаючих ранах, виразках, грибкових ураженнях шкіри, при оміленні, набряках, свербінні, лупі, носових кровотечах.

Завдяки вмісту кремнію хвощ проявляє виражену загоюючу, регенеруючу, протизапальну дію, покращує міцність і еластичність судин. Використовується для підтримки здоров’я шкіри, волосся, нігтів, кісток. Додають у збори для ванн від болю у спині, ногах, горлі, а також з іншими кремнієвмісними рослинами (горець пташиний, кропива дводомна) як діуретик та мінералізатор.

Дослідження вказують, що регулярне вживання хвоща сприяє підвищенню діурезу, очищенню організму та виведенню надлишкової рідини, а активні речовини хвоща допомагають підтримувати здоров’я судин та оптимальне функціонування серцево-судинної системи.

Дозування

Залежно від форми та мети використання застосовують:

• Відвар/чай: 1–2 чайні ложки висушеної трави на 250 мл води, коротко прокип’ятити, настоювати 15 хвилин. У разі атеросклерозу – кип’ятити 15 хв, процідити, пити по чашці 3 рази на день.
• Ванна/компреси: 100 г трави на 5 л води, настояти ніч, вранці прокип’ятити 15 хв, процідити, додати до ванни, купатися 20 хв. Для компресів на виразки – аналогічний відвар, остудити, прикладати до ран.
• При подагрі: чай з 1–2 чайних ложок трави на 250 мл окропу, настоювати 5 хв, пити тричі на добу.
• При геморої: 2–3 чайних ложки на 250 мл окропу, пити кілька разів на день.
• Для зовнішнього застосування (погано загоювані рани, носові кровотечі): 100 г трави на 0,5 л води, кип’ятити 15 хв, охолодити, прикладати як компреси або закопувати в ніс.
• При ревматизмі: чай із 1 чайної ложки на 250 мл води, настоювати 5 хв, пити щодня; парові обгортання з 2 жмень трави над парою – прикладати на суглоби на ніч.

Перед тривалим використанням рекомендовано консультацію з лікарем, особливо при хронічних захворюваннях нирок чи серцево-судинної системи.