Кавове дерево арабіка – Coffea arabica

Кавове дерево арабіка – Coffea arabica

Загальні назви: Кавове дерево, кава, арабіка, Coffea arabica, кава звичайна, кавові зерна, зелене кавове зерно, зелена кава, чорна кава, еспресо, мокко, мокка, mocha, mocha coffee, cascara, каскара, кавова оболонка, Arabian coffee, Arabica coffee, international synonyms, global synonyms, Coffea, латинська назва, лікарська кава

Латинська назва: Coffea arabica, robusta (výjimečně excelsa, liberica a canephora)

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

На українському ринку найбільш поширеною є арабіка (Coffea arabica), що містить меншу кількість активних пуринових алкалоїдів, проте має широкий спектр смакових та ароматичних нот. Арабіку вирощують на висотах 1000–3000 м у кам’янистих і вулканічних ґрунтах, а також як лісову форму. Кавове дерево культивується практично у всьому світі за належних кліматичних умов. Рослина потребує великої кількості вологи й сонця, ідеальним середовищем є вологі тропіки. Существуют також різновиди, що пристосовані до інших середовищ. Максимальні врожаї кавове дерево дає після 5–6 років росту. У сприятливих умовах може жити десятки років. Культура вимагає регулярного удобрення, обрізки та захисту від несприятливих факторів. Різновиди кавових дерев відрізняються зовнішнім виглядом, способом вирощування, потребами до умов, формою зерна й якістю смаку, що зумовлено наявністю активних речовин. Сьогодні кавове дерево вирощують для комерційних цілей у понад 70 країнах, особливо в регіонах Латинської Америки, Африки й Південно-Східної Азії. Після збору врожаю ягоди сортують, очищують і сушать. Зерна піддаються обсмажуванню з урахуванням смакових вимог.

Кущі кавового дерева часто вирощують у регіонах, де культивують бавовну. Коли рослина досягає 50 см, її пересаджують на плантації, спеціально підготовлені для кави. У домашніх умовах для кавового дерева слід обрати простір, що влітку–весною теплий, вологий і світлий. Грунт краще зволожений, слабокислий, легкопіщаний, важливо уникати застою води. Культура вимагає постійної уваги та догляду.

Детальний опис

Кавове дерево арабіка – одна з найдавніших рослин, яку людство використовувало у суспільному житті.

Ботанічна інформація

У природі Coffea arabica – це дерево, яке нині культивують здебільшого у формі куща чи низького дерева. Воно густо розгалужене, з дугоподібними гілками й щільним темно-зеленим, шкірястим, переважно видовженим листям до 15 см завдовжки (форма листків дещо варіюється залежно від розташування на гілці). Квітне білими квітками з квітня по травень. Плоди – ягоди червоного (рідше жовтого) кольору, за розміром і формою нагадують велику вишню й містять 2–3 плоских насінини. Період дозрівання ягід – 9–14 місяців. Особливістю є те, що квіти та плоди можуть дозрівати одночасно. Перша врожайність можлива вже після 2–3 років росту.

Походження і поширення

Кавове дерево походить із території сучасної Ефіопії (Африка), звідки за посередництва арабського світу культура поширилася у країни мусульманського світу, а пізніше – до Європи, на схід та навколо Індійського океану.

Використання / дозування

Кава – один з найпопулярніших напоїв у світі. За обсягами торгівлі уступає тільки нафті. Суспільству варто знати, що кава чинить діуретичний (сечогінний) ефект – тому її рекомендується вживати разом зі склянкою води для підтримання водного балансу. Даний ефект також використовується у терапії для регуляції артеріального тиску. Кофеїн підвищує короткочасну увагу та фізичну й психічну працездатність. Напій часто стає вибором при значному розумовому або фізичному навантаженні і рекомендований для підвищення витривалості.

Вплив кофеїну на здоров'я залишається дискусійним питанням, однак останні дослідження стверджують, що помірне споживання може мати позитивний вплив на здоров'я. Всі експерти погоджуються, що надлишок кави негативно впливає на самопочуття. 22-річне дослідження не підтвердило ідею, що відмова від кави впливає на тривалість життя.

У багатьох культурах існують власні підходи до терапевтичного використання кави, передані через покоління. Каву інколи рекомендують при хворобі Альцгеймера, Паркінсона, серцевих захворюваннях і діабеті 2 типу; наукові роботи демонструють невеликий позитивний вплив на метаболічні процеси. Обов’язково слід враховувати індивідуальний стан здоров’я при використанні кави як доповнення до основного лікування.

У зернах містяться специфічні антиоксиданти, які захищають клітини від впливу вільних радикалів. Кількість цих речовин залежить від сорту і методу обробки: в обсмаженій каві їх більше, ніж у зеленій.

Нині помірне вживання кави не вважається ризиком для здоров’я. Однак надмірна кількість кофеїну може негативно позначитись на стані серцево-судинної системи.

Зелена кава

Свою популярність зелена кава завдячує насамперед фенолам, головним чином хлорогеновій кислоті, яку знищує обсмаження до 70%. Вона впливає на активність ферменту глюкоза-6-фосфатази, що регулює підтримання стабільного рівня глюкози у крові. Результати досліджень показали, що зелена кава з високим вмістом хлорогенової кислоти значно знижує всмоктування глюкози та інсуліну, що зменшує ризик відкладання жирів і ожиріння, а також потенційно знижує глікемічний індекс і може сприяти профілактиці діабету 2 типу.

Дослідження 2011 року свідчать, що феноли у зеленій каві підтримують енергетичний обмін, зменшують утворення жирових запасів і сприяють зниженню ваги тіла. При гідролізі у травному тракті хлорогенова кислота перетворюється на кавову й хінну кислоти – також потужні антиоксиданти.

Каскара

– сушена оболонка ягід кавового дерева, з якої готують освіжаючий напій

Назва «каскара» бере початок із колоніальних часів (від іспанського слова «cáscara» – луска, шкірка). Однак напій із оболонок і зерен – не єдиний: у традиційних регіонах вирощування кави також готують відвар із висушених гілочок. Історично чаї з каскари з’явились раніше, ніж обсмажена кава, і були поширені в Ефіопії, Сомалі, Ємені, Уганді, Болівії, Бразилії.

Смак кавових шкірок солодкуватий, а напій нагадує ройбуш або шипшиновий відвар залежно від методу підготовки зернят.

Каскара містить велику кількість вітамінів і антиоксидантних речовин, але містить значно менше кофеїну – до 10,7 мг у 100 мл (для порівняння, еспресо – до 175 мг на такий самий об’єм). Це дозволяє використовувати каскару як слабо-тонізуючу альтернативу каві.

Каскара містить поліфеноли, які зміцнюють імунну систему, а деякі сполуки навіть стимулюють центральну нервову систему та можуть підтримувати стресостійкість.

Біоактивні речовини сприяють відновленню організму, мають протизапальну дію, можуть покращувати сон, уповільнювати старіння нервових клітин і пом’якшувати вплив стресу.

Фенольні сполуки каскари мають антиоксидантний, протизапальний і потенційно протираковий ефект, що може допомагати у профілактиці численних хронічних захворювань.

Приготування дуже просте: 20 г каскари заливають півлітра окропу й настоюють 5–10 хвилин, проціджують і вживають гарячою чи охолодженою. За бажанням до напою можна додавати спеції (кориця, імбир, мускатний горіх), мед, лимон. Для холодного настою ті ж 20 г каскари заливають півлітром холодної води й залишають у холодильнику на 24 години.

Активні речовини

Кавовий напій має слабокислу реакцію (pH близько 5,0) та містить низку біологічно-активних речовин, головну роль серед яких відіграють пуринові алкалоїди (зокрема, кофеїн – антагоніст аденозинових рецепторів із вираженим психостимулюючим ефектом). Додатково виділяють карболіни та гармани – інгібітори моноаміноксидази (також психоактивні речовини), а також похідні – теофілін та теобромін (з менш помітною терапевтичною дією). Значну роль відіграють також дитерпени та антиоксиданти.

Традиційне дозування

Вміст кофеїну залежить від сорту (див. пункти вище). Оптимальна добова доза кофеїну для дорослої людини – 200–300 мг (еквівалентно 2–3 «класичним» чашкам кави). Хоч розрахунок орієнтовний, ця кількість є безпечною. Перевищення призводить до прояву побічних ефектів – безсоння, тремору, болю у шлунку, блювання, підвищеної нервозності. Надмірне і часте вживання кофеїну може викликати звикання.