Канталупа – десертний диня

Загальні назви: Канталупа, десертна диня, мускусна диня, мушмелон, рокмелон, солодка диня, медова диня, перська диня, спансбек, канталупський диня, ананасова диня, бородавчаста диня, Шарантська диня, Cantaloupe, cantaloup, muskmelon, mushmelon, rockmelon, sweet melon, honeydew, Persian melon, spanspek, Charentais, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Cucumis melo

Походження: Африка, Азія, Європа

Короткий вступ

Канталупа походить з тропічних і субтропічних регіонів, тому потребує багато сонячного світла, різниці температур між днем та ніччю, періодичних дощів і оптимального повітряного режиму. У нашому кліматі її можна вирощувати у теплицях чи парниках. Найкраще підходить легкий, родючий, пухкий ґрунт. Висівання насіння починають вже з січня. Молодій рослині потрібні світло й тепло.

Насіння висівають у горщики або невеликі посудини на глибину 0,5 см у торф'яні таблетки, поливають водою та, за бажанням, накривають плівкою. Рекомендується підтримувати постійну вологість (найкраще збризкувати). Оптимальна температура для проростання — 18–22°C. Саджанці мають мати 3–4 листки та міцне стебло. При пересадці рослини можна засипати землею до листя. Рекомендована відстань між рослинами — близько 150 см.

Канталупа цвіте на початку травня, а запилення здійснюють бджоли. Зрілий плід має приємний аромат, відповідну вагу, і шкірка біля плодоніжки стає трохи м'якою. Незрілий плід можна залишити дозрівати при кімнатній температурі кілька днів. Свіжа канталупа найчастіше доступна з вересня до травня.

Детальний опис

Відмінний фрукт для щоденного споживання.

Ботанічна інформація

Канталупа – це культурна рослина з виразним плодом кулястої форми, який може важити понад 1 кілограм. Шкірка плоду жовто-зелена, з мапоподібним розгалуженням тріщин по всій поверхні. М'якоть всередині має помаранчевий відтінок, за консистенцією дуже схожа на манго.

Походження та поширення

Канталупа, ймовірно, походить з Ірану, хоча деякі джерела вказують на Індію чи Африку як на можливу батьківщину. Назва походить від італійського міста Канталупа поблизу Тіволі, недалеко від Рима, де диню вперше завезли та виростили в Європі. Насіння привозили з Вірменії. Перший детальний опис вирощування канталупи з'явився у 1739 році в Англії завдяки книзі «Щоденник садівника» Філіпа Міллера.

Використання / дозування

Канталупа є чудовим джерелом клітковини, яка стабілізує роботу кишечника і допомагає зменшувати засвоювання холестерину з їжі. До складу входять вітаміни групи B, які корисно впливають на слизові оболонки, шкіру та внутрішні органи. Диня містить ненасичені омега-3 і омега-6 жирні кислоти, що сприяють нормальній роботі серця та судинної системи. Останні дослідження зазначають позитивний вплив канталупи на регерацію сітківки ока та профілактику певних офтальмологічних захворювань.

Зазвичай диню канталупу вживають у свіжому вигляді – самостійно чи разом з іншими фруктами у салатах, десертах або морозиві. Її часто подають як солодкий делікатес без додаткової обробки. Вміст насичених жирів і холестерину низький. Канталупа може бути чудовою складовою дієтичного харчування, але містить досить багато природного цукру, завдяки чому ідеально підходить для швидкого поповнення енергії. Диню рекомендують вживати як здоровий перекус.

Активні речовини

Харчова цінність на 100 грамів плоду: енергетична цінність — 35 ккал, білки — майже 1 г, жири — приблизно 0,2 г, цукри — 8,2 г, клітковина — близько 0,9 г. Диня містить вітаміни A й C у рекомендованих денних дозах, бета-каротин, а також мінерали: кальцій, залізо, магній, фосфор, калій, натрій, цинк, марганець, мідь, селен і велику кількість води.

Традиційне дозування

Зазвичай канталупа використовується у салатах та різноманітних рецептах. Її можна поєднувати з куркою, готувати крем-супи зі сметаною, салати з курятиною і селерою, фруктові шпажки, м'ятне желе або додавати у бісквітний пиріг, а також у кольорові салати зі шпинатом та часником.