Канчалаґуа – Шкюхрія периста

Детальний опис

Канчалаґуа – перуанська лікарська трава з комплексним очищувальним і широким терапевтичним потенціалом.

Ботанічна інформація

Однорічна прямостояча трав'яниста рослина заввишки близько 50 см з багаточисленними, проте малопомітними дрібними жовтими квітками. Стебло за зовнішнім виглядом нагадує висохлу траву, при дозріванні дерев'яніє, листки прості, до 4 см завдовжки, можуть бути лопатеві або цілісні, розміщені супротивно, на кожному вузлі – пара листків. Краї листя можуть бути вирізані чи зубчасті. Квітки великі жовті, дископодібної форми.

Походження та поширення

Канчалаґуа походить із Південної Америки, найчастіше трапляється в посушливих, гірських районах на висоті 2–3 тисячі метрів над рівнем моря, особливо в Андах (сучасне Перу). В подальшому її почали культивувати в Мексиці, Болівії, південних штатах США (Техас, Аризона), Африці та Латинській Америці.

Рослину можна знайти на гірських схилах, у заростях та поблизу сільськогосподарських будівель. Зустрічається на висотах до 3800 м у Кордильєрах.

Використання / дозування

У народній медицині Перу канчалаґуа застосовують для підтримки печінки, нирок і сечовидільної системи загалом, при малярії, діабеті, алергіях, грибкових інфекціях, запаленні простати, проблемах травлення, здутті живота, ревматизмі, а також при шкірних захворюваннях – акне, дерматитах, екземах.

Лікарі-травники рекомендують використання надземної частини рослини для очищення крові, зовнішньо при висипах, акне, екземах, внутрішньо – як діуретик та природний антибіотик при інфекціях сечових шляхів.

В африканських країнах канчалаґуа цінують як засіб для лікування розладів шлунка, гастритів та малярії; у Кенії застосовують при болях шлунка. У Південній Америці її використовують при малярії, гарячці і як засіб проти спазмів гладкої мускулатури. Аргентинська традиційна медицина рекомендує траву при діареях, респіраторних інфекціях, з метою детоксикації, для схуднення та як антибактеріальний засіб.

У Болівії засіб використовують переважно при запальних процесах сечовидільної системи, а в Парагваї та інших країнах Латинської Америки – як інсектицид для відлякування шкідливих комах.

У Мексиці рослина внесена до третього тому Мексиканської фармакопеї як засіб зі спазмолітичною дією. У місцевій традиції її призначають для регуляції менструального циклу, покращення зору, підтримки печінки та жовчного міхура, при жовтій гарячці та загальному очищенні організму. Зовнішньо використовують для обробки раневих та порізаних поверхонь.

Корінне населення Анд (кетчуа) застосовує рослину переважно для очищення крові. Надземна частина використовується у вигляді свіжого або сухого зілля, відварів для внутрішнього чи зовнішнього застосування. Цілюща дія проявляється особливо при проблемах, спричинених токсинами чи бактеріями, для очищення крові та лікування шкірних хвороб.

З точки зору перуанської народної медицини, канчалаґуа має протизапальні, поліпшує травлення, антитусивні (протикашльові) властивості, використовується як тонік, діуретик та гіпоглікемічний засіб. Допомагає при легких формах діабету, алергіях, дріжджових інфекціях, простатиті, травних розладах, метеоризмі, ревматичних болях і шкірних проблемах.

Наукові дослідження (близько 6 відомих робіт) присвячені вивченню хімічного складу трави Schkuhria pinnata і показують її протизапальний та жарознижувальний ефекти (дія на фактор некрозу пухлини-альфа, інтерлейкін-6 та ін.). При цьому діюча речовина костунолід пригнічує NO та певні цукрові показники крові. Інші складники, такі як пектолінарігенін, проявляють спазмолітичну дію. Дослідження також підтверджують антибактеріальний, протигрибковий та протикандидозний ефекти, а також певні цитотоксичні та протиракові властивості рослини та її компонентів.

Дозування

Найефективнішим вважається класичний настій: 1 чайна (кава) ложка порошку або приблизно пів чайної ложки сухої трави на одну чашку окропу. Залити і настоювати близько 10 хвилин, вживати гарячим. У народній практиці п’ють 1 склянку настою 2–3 рази на добу. Інший спосіб – третина чашки сухої трави на 1 літр води: проварити 5 хвилин, настояти, процідити, пити гарячим; решту настою можна зберігати в холодильнику та пити протягом дня як освіжаючий напій. Дозволяється додавати мед, лимон, апельсин, корицю або підсолоджувати цукром за смаком.