Ісландський мох – Цетрарія ісландська

Детальний опис

Диво з Ісландії для полегшення дихальних шляхів!

Ботанічна інформація

Ісландський мох (цетрарія ісландська, Cetraria islandica) – це повільнорослий лишайник, який виростає у вигляді вертикальних стебел з листоподібними пластинками і нагадує мох (звідси й англійська назва «moss»). По суті, лишайник – це симбіоз водорості та гриба. Вигляд рослини незвичайний: забарвлення блідо-каштанове, складається з плоских і твердих фрагментів, виростає на висоту 10–15 см. Гілочки схожі на трубочки або канали. Верхня поверхня лишайника зеленкувата чи коричнево-зелена, нижня – сірувато-біла або світло-коричнева, з білявими цяточками.

Поширення та походження

Ісландський мох походить із гірських районів північних країн, найчастіше зустрічається на лавових схилах і рівнинах західного та північного узбережжя Ісландії. Окрім Ісландії, також поширений на північних горах Уельсу, у північній Англії, Шотландії та на півночі Ірландії. У Північній Америці росте від арктичного узбережжя, Аляски й Ньюфаундленду до Скелястих гір, штату Колорадо та Нової Англії.

Використання / дозування

У минулому ісландський мох вживався як їжа: ним приправляли м’ясо, додавали в супи й соуси. Згодом він набув популярності у народній медицині. Використовується для полегшення запалень дихальних шляхів, при подразливому кашлі, застудах, а ще – як легкий проносний засіб.

Деякі європейські цілителі розглядають ісландський мох як натуральний антибіотик. Він застосовується при запаленнях верхніх дихальних шляхів, сухому кашлі та покращує стан при травних розладах.

Доведена антимікробна активність стосовно Micrococcus luteus; етанолові екстракти лишайника проявляли активність проти деяких грампозитивних бактерій. Лихенан має широкий противірусний ефект проти різних вірусів. В in vitro тестах лихенан не впливав на безклітинний синтез білка за концентрації до 500 мкг/мл. Кислота протолихестерова – потужний інгібітор ДНК-полімерази вірусу імунодефіциту людини.

Традиційний екстракт лишайника стимулює імунну систему in vivo. Дослідження свідчать: водний екстракт цетрарії має протизапальний ефект за рахунок змін секреції цитокінів. У щурів, що отримували максимальні концентрації водного екстракту, спостерігалося суттєве покращення симптомів артриту порівняно з контрольною групою.

Антиоксидантна активність підвищується з концентрацією екстрактів; це підтверджено різними сучасними методами. Дослідження також показують позитивний вплив isolichenan’у на просторову пам’ять у гризунів. Інші речовини лишайника мають потужну протипухлинну дію на саркому у мишей.

Клінічні дослідження

У подвійно засліпленому дослідженні участь брали 63 дорослі пацієнти із запаленням та сухістю порожнини рота після операцій на носі – їм призначали 0,048 г, 0,3 г або 0,5 г фітопрепарату. Покращення відзначалися у всіх групах. В іншому дослідженні – 100 пацієнтів із запаленнями слизової оболонки рота і глотки (ларингіт, фарингіт), гострими й хронічними респіраторними катарами та важчими захворюваннями – у 86 % пацієнтів відмітили помітне покращення при прийомі 160 мг водного екстракту ісландського моху кожні 2–3 години.

Активні речовини

Містить модифікований хлорофіл (талофлор), кислоти: фумарову, лихеностеарову, лихестеринову, цетрарову. Також багатий на полісахариди, лихенан, β-D-глюкан та isolichenan. Із мінералів у складі: кальцій, магній, залізо, а також сліди свинцю, кадмію, ртуті, арсену та інші мікроелементи.

Традиційне дозування

Для полегшення дихальних симптомів ісландський мох рекомендовано у вигляді порошку по 2–4 г. За даними Європейського агентства з питань рослинних лікарських засобів (HMPC), допускається приготування напою: 1,5 г лишайнику заварюють у 150 мл води до 4 разів на день. Дозволяються й інші форми – настоянки, м’які екстракти.

Тривалість застосування ісландського моху не повинна перевищувати 1 тижня (або до зникнення симптомів). При потребі продовження курсу – лише під наглядом чи з рекомендацією лікаря.

Чай з ісландського моху офіційно не рекомендований дітям до 12 років через відсутність даних про безпечність.