Гуарана – Паулінія купана

Гуарана – Паулінія купана

Загальні назви: Гуарана, паулінія купана, паулінія сорбіліс, гуаранове насіння, екстракт насіння гуарани, гуаранін, паулінія тонізувальна, Zoom, бразильський какао, Paullinia cupana, Paullinia sorbilis, Guarana, Guarana Seed Extract, Guaranine, Brazilian Cocoa, міжнародні, латинські та англійські синоніми

Латинська назва: Paullinia cupana

Походження: Південна Америка

Короткий вступ

Гуарана переважно вирощується у тропічних районах, але її можна культивувати і як кімнатну рослину. Паулінія купана потребує підвищеної вологості, тому найкраще вирощувати її у теплиці. Для пророщування насіння необхідна температура не нижче 20°C. Перед посівом рекомендується замочити насіння у теплій воді, а потім розмістити у субстрат із додаванням піску чи дрібного гравію на глибину близько 2 см.

Детальний опис

Гуарана – Паулінія купана відома як один із найпотужніших природних стимуляторів, вплив якої особливо цінується завдяки підвищенню енергії й стимулюванню метаболізму. Паулінія купана допомагає при регуляції ваги, пришвидшуючи обмін речовин.

Ботанічна інформація

Гуарана, або Паулінія купана (Paullinia cupana), – в’юнкий чагарник, що досягає 10–12 м у висоту. Має дрібні зеленкуваті, білі або жовтуваті квіти, які формують невеликі суцвіття. Яскраво-червоні плоди містять велике чорне насіння, вкутане м’якушем; при дозріванні шкірка тріскається, і темне насіння оголюється. Плодоносить гуарана восени – у жовтні та листопаді. Збір плодів здійснюється безпосередньо з куща. За зовнішністю та способом вирощування гуарана нагадує каштан кінський або виноградну лозу.

Поширення та походження

Гуарана походить з Амазонії, зокрема регіонів Манаус і Парінтінс. Протягом століть південноамериканські племена використовували Паулінію купану за її стимулюючі властивості. Ще задовго до приходу європейців індіанці вирощували гуарану на плантаціях, розмножуючи її живцями. Рослина починає плодоносити на третьому році життя й дає плоди протягом 40 років. У Європі гуарана стала відома з 1669 року, а її перший хімічний аналіз проведено у 1700 році. Сьогодні основними країнами-виробниками є Бразилія, Венесуела й Уругвай, а її заготівля є важливим джерелом доходу місцевого населення.

Використання / дозування

Гуарана найвідоміша своїми енергетичними й тонізувальними властивостями без ризику звикання. В Амазонії традиційно обсмажують або варять насіння для приготування напоїв. Через високу концентрацію активних речовин гуарана вважається приблизно у 2 рази потужнішою за каву або чай і є популярною у складі енергетичних безалкогольних напоїв.

Гуарана підвищує фізичну та спортивну витривалість, активізує нервову систему, зменшує розумову й фізичну втому і загострює відчуття енергії. Світова практика застосування включає підтримку при синдромі хронічної втоми (chronic fatigue syndrome), а також покращення пам’яті, здібностей до навчання й концентрації. Спостерігалося й короткочасне підвищення швидкості мислення після вживання.

Дослідження впливу активних речовин гуарани показали її анксіолітичний потенціал – зниження проявів тривожності при регулярному прийомі курсом до 28 днів. Експерименти на тваринах засвідчили антинеопластичний та антиканцерогенний ефект – сповільнення росту передракових уражень і зниження клітинної проліферації при вживанні екстракту у підвищеній дозі. Гуарана також у багатьох країнах застосовується у дієтичних засобах для схуднення: екстракт пригнічує апетит, пришвидшує ліпідний обмін і полегшує втрату ваги. Комбіновані курси з мате та даміаною демонстрували додатковий ефект у зниженні маси тіла.

Гуарана покращує окиснення жирів, підвищує витрати енергії й може сприяти підвищенню артеріального тиску та діурезу. У лабораторних дослідженнях було підтверджено її антиоксидантні й гастропротекторні властивості, зменшення подразнення шлунка та захист слизової оболонки.

У традиційній медицині гуарану застосовують при головному болю, мігрені та ревматизмі, а також для полегшення стану шлунково-кишкового тракту (особливо при хронічному проносі). Вважається, що гуарана підвищує лібідо, використовується як афродизіак, стимулює сексуальний потяг й має м’яку діуретичну та знеболювальну дію.

Також гуарана проявляє антибіотичний ефект, здатність розріджувати кров та знижувати температуру тіла. Місцеві жінки застосовують її при целюліті. Рекомендована для стимулювання при низькому тиску та з профілактичною метою проти малярії й дизентерії.

Терапевтичний ефект гуарани зумовлений не лише кофеїном, а й присутністю теофіліну та теоброміну. Досвід використання гуарани у Південній Америці засвідчує її безпечність для вагітних та під час лактації, проте Європейське агентство рекомендує вживати її з обережністю через вміст кофеїну, особливо людям із цукровим діабетом 1 типу, приймаючим антикоагулянти, при порушенні згортання крові, серцевих хворобах, гіпертонії, глаукомі.

Оригінальна гуарана діє потужніше за чистий кофеїн, її шанують також як натуральний афродизіак і використовують у складі шоколаду.

Активні речовини

Насіння гуарани містить 4–8% кофеїну, що у 2 рази більше, ніж у каві. Додатково до кофеїну, надає стійкий ефект завдяки наявності теофіліну та теоброміну – дія може тривати до 5 годин. Оскільки гуарану не обсмажують, вона зберігає вітамін C і деякі вітаміни групи B.

Дозування

Для досягнення бажаного ефекту подрібнене насіння гуарани (приблизно чайна ложка) розмішують у йогурті, соку або іншому напої. Енергетичний ефект відчувається досить швидко. Добрим способом також є додавання гуарани у готове какао.

Ціле насіння можна розжовувати, попередньо вимочивши у роті.

Дорослим рекомендується споживати 250–300 мг чистого екстракту на добу. Перевищення цієї дози може викликати побічні симптоми, пов’язані з кофеїном (безсоння, нервозність, подразнення шлунка, нудота, блювання, тахікардія, підвищення тиску тощо).

Увага: Вживання гуарани не рекомендується вагітним та жінкам, які годують грудьми. Не підходить для дітей.

Продукти з цієї трави