Грицики – Капсула пастуша (Capsella burs-pastori

Загальні назви: Грицики, грицики пастуші, грицики звичайні, пастуша сумка, пастуша торбинка, капсула пастуша, бур'ян пастуший, Shepherd’s Purse, Капсула пастуша, Capsella burs-pastoris, caseweed, cocowort, Tabouret, thlaspi, witches Pouches, Boursette, Course, Bolsa, blinde weed, capsella, capselle, Lady’s Purse, Mother’s heart, poor man’s parmacettie, Molette de Berger, Naeng-i (кор.), Zurrón de Pastor (ісп.), Peeper-and-salt, Erva-do-bom (порт.), sanguinary, caseweed, shovelweed, St. James Weed, Hirtentasche (нім.), міжнародні, англійські та латинські синоніми

Латинська назва: Capsella bursa-pastoris

Походження: Африка, Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Грицики можна знайти на полях, городах, пустирях, спортивних майданчиках, дорогах, узбіччях, дворах і в селах. Зростає як у низинах, так і у високогір’ях (у високих широтах більш розсіяно). Рослина невибаглива до ґрунту: росте на глинистих, пухких, піщаних, гумусних і щебенистих землях, які часто залишають занедбаними чи витоптаними. Вирощування із насіння дуже просте, проростає навіть кілька разів за рік – здатна квітнути майже впродовж всього періоду вегетації. Квітучу траву грициків можна збирати у будь-який час вегетації як лікарську сировину.

Детальний опис

Грицики ще за часів Гіппократа використовували при кровотечах.

Ботанічна інформація

Грицики – Капсула пастуша (Capsella burs-pastoris) – непомітна однорічна або дворічна трав'яниста рослина, яка сягає висоти до 50 см. Стебло розгалужене. Базальна розетка складається з глибоко-лопатевих або перисторозсічених листків. Верхні листки – сидячі, цільнокраї, ланцетні, опушені. Квіти дрібні, білі (2,5–5 мм у діаметрі), зібрані у верхівкове гроно, з’являються з лютого по жовтень. В умовах м’яких зим квітне майже безперервно. Плід – коробочка у формі трикутника, містить численні видовжені насінини.

Поширення та походження

Грицики поширені у помірному поясі майже всієї планети. У низинах поширені особливо масово (іноді вважаються бур'яном), а у високогір’ях зустрічаються рідше. Первісно рослина була поширена у Середземномор’ї або, ймовірніше, Європі, звідки розселилась завдяки витривалості та людській діяльності у Європу, Азію, Африку й на американські континенти.

Використання / дозування

Грицики – лікарська трава, яку часто сприймають як бур’ян. Збирають траву дикорослих або культивованих рослин, використовують у їжу, як дієтичну добавку, у косметиці та лікуванні. Особливо популярна рослина у Шанхаї та провінціях Китаю, де її смажать у рисових коржиках чи як начинку для класичних пельменів (вонтонів). У Японії грицики – традиційний інгредієнт весняного свята Nanakusa-no-sekku. У Південній Кореї (де її називають наенгі) коріння додають у страву намуль.

Фітокомпоненти рослини мають згортальну дію (зупинка кровотеч), стимулюють моторику кишечника, сприяють регуляції кровообігу. Внутрішнє застосування допомагає злегка знижувати тиск, полегшує розвиток нейродегенеративних симптомів у підлітковому віці, дає симптоматичне полегшення у клімактерії. Зовнішньо грицики ефективні для зупинки кровотеч (носових, маткових, при рясних менструаціях, ураженнях сечостатевої системи), пришвидшують загоєння ран, ударів, зменшують набряки, запалення сухожиль і висип. Визнаний національними агенціями як рослина для підвищення комфорту при менструаціях і для поліпшення параметрів серцево-судинної системи.

Доведено антиоксидантну, антитромбінову і протиракову дію (затримка росту пухлин). Омега-6 жирні кислоти (наприклад, лінолева кислота), що містяться у рослині, рекомендовані ВООЗ для профілактики коронарних і серцево-судинних захворювань; фітостероли знижують поглинання холестерину із жовчі. З екстрактів доведено бактеріостатичний та антигрибковий ефект, позитивна дія на імунітет — рекомендовано для людей зі зниженим імунітетом та інфекціями сечової системи й ендокардиту.

Народна медицина

В австрійській народній медицині застосовують грицики внутрішньо як чай або настоянку при серцево-судинних хворобах, головному болю, діареї, порушеннях згортання крові, гінекологічних проблемах, а також зовнішньо як мазь, компреси при варикозі, геморої, під час пологів при ускладнених кровотечах, у разі крові в сечі, калі, блюванні.

Традиційно грицики використовують для лікування циститу, діареї, хвороб шлунково-кишкового тракту. У Азії відваром грициків полощуть ротову порожнину при ангінах, приймають при запаленні сечовивідних шляхів. У традиційній китайській медицині грицики застосовують для “охолодження крові”, при дизентерії, гіпертонії, післяпологових кровотечах. У фітокомплексах для покращення зору також використовується ця рослина.

Активні речовини

Трава грициків містить вітамін А, холін, ацетилхолін, тиранин, фумарову, щавлеву, яблучну, глутамінову, лимонну й аскорбінову кислоти, білки, амінокислоти (треонін, ізолейцин, аспарагін, триптофан), лінолеву кислоту, полінасичені жирні кислоти, бетаїн, сапоніни, алкалоїди (калістегін), фенольні сполуки, флавоновий глікозид діосмін, флавоноїди (кемпферол, кверцетин тощо), стероли (бета-ситостерол, кампестерол, стигмастерол, ергостерол, лупеол тощо), сірковмісні глюкозинолати, мінерали.

Дозування

Траву запарюють, варять, готують свіжу або сушену настоянку. При кровотечах вживають 2–4 рази на день по 1 столовій ложці міцного відвару, при інших станах – близько 400 мл відвару на день малими порціями або через день. Чай готують шляхом заливання 2–3 чайних ложок сухої трави 250 мл окропу, настоюють до 10 хв. Екстракти приймають по 2–3 кавові ложки на добу (10–30 крапель) – залежно від виробника.