Грейпфрут – Citrus paradisi

Детальний опис

Популярний фрукт з пікантною гіркуватістю та несподіваними властивостями

Ботанічна інформація

Грейпфрут – це цитрусове дерево, яке зазвичай сягає висоти 5–6 метрів, у окремих випадках до 13–15 метрів. Листя дерева темно-зелене, вузьке, довжиною до 15 см, не опадає упродовж року.

Стовбур, листя й квіти грейпфрута мають багато спільного з апельсиновим деревом. Зрілий плід трохи більший і довший за великий апельсин. Квітка грейпфрута складається з 5 пелюсток і сягає розміру до 5 см. Плід – грейпфрут – має жовту шкірку (екзокарп) і діаметр 10–15 см. М’якоть поділена на часточки, її колір варіюється від білого й рожевого до червоного. Плоди відрізняються також за рівнем солодкості.

Поширення та походження

Грейпфрут походить з острова Барбадос. Сьогодні це глобально поширена культура, яку найбільше вирощують у Китаї, Бразилії, Ізраїлі, В’єтнамі, США (Техас, Каліфорнія, Флорида), Туреччині, Мексиці та Іспанії.

Використання / дозування

Грейпфрут уперше офіційно виявлений на Барбадосі й потрапив до Америки (штат Флорида) завдяки графу Одету Філіппу в 1823 році. Імовірно, це гібрид ямайського апельсина (Citrus sinensis) і азіатського помело (C. maxima). Як окремий фрукт грейпфрут був популяризований лише з XIX століття, хоча декоративно його вирощували й раніше.

Грейпфрут (також відомий як «заборонений фрукт») був описаний у 1750 році валлійським священиком Гріффітом Г’юзом у праці The Natural History of Barbados, а термін «грейпфрут» як опис ямайської цитрусової рослини вперше використано у 1814 році натуралістом Джоном Лунаном. У 1830 році рослина отримала ботанічну назву Citrus paradisi від ботаніка Джеймса Макфад’єна.

У Коста-Ріці грейпфрут варять задля видалення кислинки – так він стає солодшим і з нього готують десерт toronja rellena («фарширований грейпфрут»). На Гаїті використовують для отримання соку (jus de Chadèque) або джему (confiture de Chadèque).

Детоксикація

Плоди грейпфрута містять багато вітамінів (особливо вітаміну C), проте не більше, ніж деякі інші фрукти. Високий вміст клітковини сприяє регуляції травлення й допомагає очищенню шлунково-кишкового тракту від шкідливих часточок.

Серцево-судинна система

Клітковина у складі грейпфрута регулює рівень холестерину й цукру в крові, зміцнює судинні стінки. За даними дослідження 2006 року (Journal of Agricultural and Food Chemistry), вживання грейпфрута сприяє зниженню холестерину до 15,5%.

У дослідженні 57 пацієнтів із підвищеним холестерином після хірургічної операції частина отримувала грейпфрут у повсякденному раціоні, спостерігалось помітне зниження рівня холестерину.

За дослідженням American Heart Association, регулярне споживання флавоноїдів із цитрусів зменшує ризик ішемічної інсульту у жінок на 19%.

Грейпфрут знижує рівень тригліцеридів, які зазвичай закупорюють судини та підвищують холестерин. Через високий вміст калію і низький натрію фрукт особливо цінний для людей із хворобами серця та гіпертонією.

Ще одне дослідження підтвердило незначне зниження ваги, артеріального тиску та суттєве покращення рівнів холестерину і ліпопротеїнів у пацієнтів з надмірною вагою під час регулярного вживання грейпфрута протягом 6 тижнів.

Антиоксиданти

Грейпфрут містить велику кількість антиоксидантів, особливо у червоних сортах завдяки високому вмісту каротиноїдів і лікопенів. Ці сполуки зменшують ризик серцево-судинних захворювань і появу онкології.

У грейпфрутових шкірках визначено як мінімум 13 флавоноїдів із вираженим цитопротекторним потенціалом. Нарингін, ізонарингін та інші сполуки були дієвими на клітини нейробластоми.

Вітамін C та інші антиоксиданти грейпфрута допомагають запобігати утворенню вільних радикалів, що асоціюються з розвитком онкології. Малий грейпфрут забезпечує близько 68,8 мг вітаміну C на порцію (рекомендована доза – 75 мг для жінок і 90 мг для чоловіків). В одному плоді міститься 2 270 мкг лікопену.

За даними великого дослідження 2016 року, високий споживання продуктів із лікопеном, зокрема й грейпфрута, знижує ризик раку простати у чоловіків.

Травлення

Грейпфрут містить багато води й клітковини (в 200 г – до 182 г води і 2,2 г клітковини), що запобігає закрепам та регуляризує травлення. Достатній вміст клітковини, згідно з науковими джерелами, також зменшує ризик раку товстого кишечника та прямої кишки.

Природний антибіотик

Насіння грейпфрута демонструє антибіотичні властивості. Екстракт із насіння використовується як профілактика інфекційних захворювань та грибків, допомагає проти дерматомікозу, акне, герпесу й висипань. Активні речовини плодів суттєво підвищують антиоксидантний статус організму.

Дієта

Характерна гірчинка фрукта пригнічує потяг до солодкого. Завдяки низькому вмісту калорій грейпфрут підходить тим, хто контролює вагу, має низький глікемічний індекс і не значно підвищує рівень цукру в крові.

Дослідження 2013 року підтвердило, що грейпфрут значно знижує ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу. Серед корисних речовин виділяють нарингін.

Косметика

Екстракти грейпфрута використовують у косметиці для очищення шкіри й зміцнення зовнішнього шару епідермісу. Грейпфрутові екстракти покращують колір та життєвий тонус шкіри, корисні людям із лупою, акне, бактеріальними інфекціями й висипками. Вміст вітаміну C стимулює вироблення колагену – основної структурної речовини для пластичності й еластичності шкіри. Лікопен і його поєднання з іншими сполуками діють антиоксидантно й позитивно впливають на здоров’я епідермісу.

Грейпфрутові компоненти мають антисептичні та протизапальні властивості, сприяючи чистоті й свіжості шкіри. Ефірна олія грейпфрута надає косметичним продуктам неповторний, освіжаючий аромат з легкою гірчинкою.

Взаємодія з ліками

Грейпфрути містять фурокумарини, що впливають на роботу печінкових ферментів і метаболізм багатьох лікарських засобів. Вживання грейпфрута може змінювати засвоєння деяких препаратів від алергії, а також ліків від високого тиску (внаслідок високого вмісту калію у плодах), впливати на їхню ефективність.

Сумісний прийом грейпфрутового соку з медикаментами може підвищити або знизити рівні препаратів у крові, що, відповідно, може сприяти побічним реакціям або зниженню терапевтичного ефекту.

Активні речовини

У 200 грамах грейпфрута міститься 64 ккал, 1,3 г білка, 16,2 г вуглеводів, 0,21 г жирів і 2,2 г клітковини. Грейпфрут багатий на вітаміни C, B1, K, а також флавоноїди. У меншій кількості містить магній, залізо, кальцій, фосфор, фолати, холін, вітамін А. Серед інших речовин – лікопен, лютеїн і зеаксантин.

Традиційне дозування

Для підтримки нормальної ваги чи дієти рекомендовано приймати 450–700 мг екстракту грейпфрута двічі на добу протягом 12 тижнів. Аналогічний ефект спостерігався при вживанні половини плоду тричі на день або капсул екстракту по 500 мг три рази на день перед їжею, також упродовж 12 тижнів.