Горіхи макадамія

Загальні назви: Макадамія, горіх макадамія, макадамієвий горіх, макдам, Macadamia, Macadamia nuts, Макадамия, Macadamie, Macadamianuss, Australian nut, Queensland nut, латинська назва: Macadamia integrifolia, Macadamia tetraphylla, макадамія integrifolia, глобальні, міжнародні та англомовні синоніми

Латинська назва: Macadamia

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Перші комерційні сади макадамії були закладені на початку 1880-х років Роузом Міллом поблизу Лісмора в Новому Південному Уельсі (Австралія). Наприкінці XIX – на початку ХХ століття вирощування дерев в Австралії стало поширюватись, але масові насадження макадамії почалися тільки близько 1920 року на Гаваях. До 2006 року ключовим світовим виробником залишалися саме Гаваї, але потім ціни на горіхи різко впали й експорт істотно знизився.

Дерева макадамії найкраще ростуть на родючих, добре зволожених ґрунтах з річною нормою опадів до 2000 мм та оптимальною температурою повітря 25°C (витримують короткочасні заморозки). В умовах України та Центральної Європи їх вирощують здебільшого як декоративні горщики. Горіхи дозрівають на деревах віком 7-10 років, при сприятливих умовах плодоношення може тривати понад 100 років.

Світове виробництво горіхів макадамія становить близько 135 000 тонн щороку. Головними виробниками залишаються Гаваї та Австралія (до 35 000 тонн на рік), а також Бразилія, Південна Африка, Каліфорнія (США), Коста-Рика, Кенія, Болівія, Колумбія, Ізраїль, Нова Зеландія, Малаві та Гватемала.

Детальний опис

Горіхи макадамія – смачний і цінний продукт з потенціалом знижувати рівень холестерину у крові.

Ботанічна інформація

Макадамія – це невеликі вічнозелені дерева, які виростають від 2 до 12 метрів заввишки. Коренева система неглибока, що робить їх чутливими до сильних дощів та вітрів, через що дерева можуть падати. Листки складні, зібрані у кільця по 3–6 штук, овальні або еліптичні, завдовжки 6–25 см, краї листків мають зубці.

Окремі квітки мають розмір 10–20 мм, зібрані у вузькі прості кисті довжиною 5–30 см, від білого до рожевого кольору. Плід – дуже твердий, овальний, з гострою верхівкою, всередині один чи два ядра.

Поширення та походження

Макадамія родом зі східної Австралії, а саме: північно-схід Нового Південного Уельсу та центральний і південно-східний Квінсленд. Також росте на Новій Каледонії, у Квінсленді та на Сулавесі (Індонезія).

Використання / дозування

Європейським науковцям рослина стала відома завдяки опису ботаніком Алланом Каннінгемом у 1828 році на південь від Брісбена. Сьогодні макадамія – одна з небагатьох австралійських культур, які масово експортують у всьому світі.

Дослідники з Гавайського університету довели, що дієта з підвищеним вмістом жирів, зокрема завдяки горіхам макадамія, допомагає знизити рівень плазмового холестерину. Професор Джей Девід Курб зазначає, що макадамія може бути частиною здорової дієти для людей з підвищеним холестерином (схожі дані отримано для волоського горіха, мигдалю, пеканів). Причина оздоровчого ефекту – наявність мононенасичених жирних кислот, які природно знижують холестерин.

Різні наукові дослідження довели, що дієти з горіхами макадамія сприяють зниженню рівня загального та «поганого» холестерину (LDL), а також підвищують рівень «хорошого» холестерину (HDL). Середній рекомендований об’єм для оздоровчої дії вказано як 10–40 горіхів на день або 40–90 грамів ядра.

Жодних шкідливих наслідків щоденного вживання макадамії на регулярній основі не виявлено. Її цінують за високий профіль поживних речовин.

Активні речовини

100 г ядра макадамії містять близько 740 ккал. Це джерело вітамінів B1, B6, містить вільні жирні кислоти (переважно мононенасичені), вуглеводи, клітковину та білки. На відміну від інших горіхів, макадамія має менше білка, але більше омега-жирних кислот (зокрема пальміто-олеїнова кислота).

Мінеральний склад: найбільше марганцю (до 200% добової потреби), заліза, фосфору, магнію, натрію, цинку, фолієвої кислоти, вітаміну E.

Використання та дозування

Для зниження холестерину рекомендовані дози різняться за результатами досліджень: від 10 до 40 горіхів на добу (або 40–90 г ядра). У традиційній кулінарії або дієтичному харчуванні специфічних обмежень щодо добової кількості не зазначають.