Генна біла – Лавсонія неколюча

Детальний опис

Генна біла – природний барвник для тіла та волосся, традиційно використовується для фарбування й татуювань.

Ботанічна інформація

Генна біла або Лавсонія неколюча (Lawsonia inermis) – це високий кущ або невелике дерево, що виростає до 8 метрів. Стебло гладке, рясно розгалужене, з численними колючими гілочками. Листки розташовані супротивно, без опушення, еліптичні або ланцетні, до кінця звужуються, добре виражені жилки, розміром 2–5 см в довжину та 0,5–2 см в ширину. Квіти мають 4 чашолистки з червоним чашечкою (до 4 мм) та частками до 3 мм. Плід – невелика буро-коричнева коробочка діаметром до 8 мм, що містить від 32 до 49 насінин, розкривається в 4 місцях.

Поширення та походження

Природний ареал генни – напівсухі та тропічні райони Північної Африки, Західної та Південної Азії, Північної Океанії. Рослина росте в тропічних саванах між 15° і 25° північної широти. Генну інтенсивно культивують в Індії, Ірані, Афганістані, Пакистані, країнах Середнього Сходу, а також у Північній і Східній Африці (Марокко, Ємен, Сомалі, Судан, Лівія), та на Аравійському півострові.

Використання / дозування

З часів стародавнього Єгипту лавсонія використовувалась для фарбування шкіри, волосся, париків, а також у процесах муміфікації. У Середземноморському регіоні ще з бронзової доби жінки прикрашали тіла орнаментом за допомогою генни. У країнах Близького Сходу генна асоціюється з красою та жіночою привабливістю – нею прикрашають руки, ноги, нігті.

У багатьох народів фарбування генною має священне і ритуальне значення, найпоширеніше – прикрашання наречених та учасників весільної церемонії, а також як елемент багатьох свят і фестивалів, зокрема в Індії, Ізраїлі, Тунісі, Саудівській Аравії. У мусульманських культурах чоловіки фарбують генною бороди, а жінки – нігті й волосся.

Генна відома своїми гіпоалергенними, зміцнюючими та відновлюючими властивостями для волосся, допомагає боротися з лупою. Завдяки антибактеріальним і антисептичним властивостям лавсонію використовують для догляду за шкірою – при мікозах, екземах і різноманітних інфекціях.

Листя генни залишає стійкі сліди на шкірі лише у вигляді пасти. Для нанесення складних візерунків використовують порошок, отриманий шляхом сушіння і подрібнення листя. Порошок змішують з водою, чаєм, соком чи іншими рідинами залежно від традиції. Для пластичності до суміші додають цукор або патоку, а ефірні олії покращують консистенцію, забезпечуючи насиченість барви.

Суміш повинна настоюватися 1–48 годин – точний час залежить від бажаного ефекту. Щоб паста не засихала і не відлущувалась передчасно, її закріплюють лимонним соком або цукром. Після висихання пасти її зчищають, і залишається пляма, що з часом стає темнішою (з помаранчевого до бордового). Тривалість забарвлення залежить від догляду за шкірою та індивідуальних особливостей.

Колір волосся після фарбування генною залежить від вихідного відтінку та кількості використаного барвника — колір може варіювати від світло-оранжевого або жовтуватого до каштанового та бордового. Для отримання світліших тонів генну змішують з Касією (Cassia obovata), для темніших або коричневих — з індиго.

Застереження: Генна може бути небезпечною для людей з дефіцитом глюкоза-6-фосфатдегідрогенази (G6PD), що зустрічається частіше у чоловіків Близького Сходу та Північної Африки. Деякі промислові суміші гени можуть містити домішки, такі як нітрати срібла, піригалол, хром або інші важкі метали, що несуть ризик алергії чи подразнення. FDA рекомендує не наносити такі суміші безпосередньо на шкіру. Особливу обережність слід проявляти з темною генною (іноді містить пара-фенілендіамін, PPD), яка може викликати серйозні алергічні реакції.

Активні речовини

Головна активна речовина лавсонії неколючої – це лавсон (2-гідрокси-1,4-нафтохінон), іноді званий генновою кислотою або lawsone. Це червонувато-оранжевий пігмент, що зв’язується з білками (зокрема з кератином) і слугує для фарбування. Лавсон також здатний поглинати ультрафіолетове випромінювання, що дозволяє використовувати генну як засіб від сонця. Темні відтінки гени можуть містити незначні кількості пара-фенілендіаміну.

Дозування

Універсального рецепту дозування не існує, через різноманіття застосувань і сумішей. Зазвичай радять змішувати порошок гени з лимонним соком чи кислими рідинами для кращого закріплення кольору, та додавати за бажанням ароматичні трави чи інші натуральні добавки.