Гарбуз звичайний – Cucurbita pepo

Загальні назви: Гарбуз звичайний, гарбуз, гарбуз овочевий, гарбуз великий, гарбуз їстівний, тиква обыкновенная, тиква, Cucurbita pepo, Cucurbita, Calabaza, Citrouille, Pumpkin, pumpkin seed, summer squash, marrow, ornamental gourd, Pepo, Graine de Citrouille, міжнародні, англійські та латинські синоніми

Латинська назва: Cucurbita pepo

Походження: Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Гарбуз звичайний — теплолюбна, але добре пристосовується до різного клімату рослина, від тропіків до помірних широт. Насіння рекомендують висівати навесні при температурі ґрунту 15–25°C у вологому субстраті. Після проростання саджанці бажано підрощувати у прохолоднішому місці, остерігаючись заморозків. У відкритий ґрунт пересаджують після останніх заморозків на відстані не менше метра між рослинами. Регулярно прополюють, поливають і видаляють зайві плоди та листя перед дозріванням. Сприятливі умови забезпечують рясний урожай.

Детальний опис

Традиційна рослина із потенційним протиглистним ефектом і підтримкою функції простати.

Ботанічна інформація

Гарбуз звичайний (Cucurbita pepo) — однодомна однорічна рослина, що може мати сланку або кущову форму та виростає до декількох метрів заввишки. Стебло 4–5-гранне на зрізі, жорстко опушене, з розгалуженими вусиками. Листки великі, трикутної форми, черешкові, розсічені на лопаті з зубчастим краєм, розміром 15–45 см. Квітки одностатеві або двостатеві, віночок дзвоникоподібний, близько 10 см, характерного жовто-помаранчевого кольору.

Плід – багатонасінна ягода (гарбуз) різноманітної форми (від овальної до дископодібної), різних розмірів (від кількох сантиметрів до десятків сантиметрів), масою до кількох кілограмів. М'якоть може бути від білого до кремового кольору, на смак від солодкої до гіркуватої, консистенція – волокниста або майже рідка. Шкірка товста, міцна, іноді грубіє, поверхня гладка, може бути рифленою, восковою, оздобленою смужками чи плямами найрізноманітніших відтінків (зелений, жовтий, оранжевий тощо). Насіння плоске, краплеподібне, завдовжки 5–20 мм, біле або кремове.

Походження та поширення

Гарбуз звичайний, ймовірно, походить із Центральної Америки (зокрема сучасної Мексики, де його культивували ще близько 8750 року до н.е.). Поряд із квасолею та кукурудзою гарбуз входив до основних сільськогосподарських культур корінних народів Америки. Вважається однією з найдавніших одомашнених рослин. У помірному кліматі гарбуз звичайний є однією з найбільш поширених та вирощуваних плодово-овочевих культур.

Використання / дозування

Плоди гарбуза вживають у сирому вигляді, як гарнір або компонент овочевих страв. Гарбуз можна тушкувати на вершковому маслі, використовувати для приготування супів, соусів, консервів і варення.

Насіння придатне до споживання сирим (зазвичай рекомендується замочити у підсоленій воді на добу), також його можна обсмажити на сковороді чи запекти у духовці при 150°C близько 30 хвилин. Додають гарбузове насіння до крем-супів, салатів (зі шпинатом, латукем) та м’ясних страв. Популярним є також солодке насіння з цукром і гострим перцем чилі.

Гарбузове насіння містить фітостероли, які сприяють зниженню рівня холестерину в крові. Завдяки вмісту цинку його регулярне споживання може допомагати у профілактиці остеопенії (особливо до менопаузи), а також підтримувати здоров’я шкіри, волосся і нігтів.

Екстракти насіння гарбуза довели антигельмінтний, гіпотензивний і гіпоглікемічний ефекти у клінічних і лабораторних дослідженнях. Доведено помірне зниження рівня глюкози в крові у тваринних дослідах і деяких пацієнтів із діабетом II типу. Також гарбузове насіння показує потенціал у підтримці здоров’я передміхурової залози: полегшує перебіг доброякісної гіперплазії простати та зменшує симптоми сечовивідної системи — ці властивості підтверджено у порівняльних клінічних дослідженнях серед чоловіків.

У лабораторії та в народній медицині гарбузове насіння використовують при боротьбі з паразитами, зокрема аскаридозом, шистосомами і малярійними паразитами. Традиційне дозування для дорослих становить близько 23 г насіння (екстракту) на 100 мл води.

Завдяки високому вмісту заліза гарбузове насіння використовують як натуральну добавку при дефіциті заліза (30 г насіння містить близько 4 мг цього елементу).

Дослідження також вказують на антиоксидантну дію, підтримку серцево-судинної системи і захист печінки, а також на позитивний вплив на емоційний стан — у дослідженнях триптофан з гарбузового насіння допомагав при безсонні та соціальній тривожності.

Народна медицина

З давніх-давен гарбузове насіння застосовували як сечогінний та протипаразитарний засіб. В аюрведі насіння гарбуза використовують як охолоджувальний і терпкий продукт для очищення крові, зниження спраги та втоми. Іноді рекомендоване при бронхіті, застудах, повторних інфекціях нирок і сечового міхура.

Активні речовини

Насіння гарбуза містить унікальний комплекс біоактивних речовин: полісахариди, пектини, тритерпеноїди, кукурбітанові глікозиди, каротиноїди (лютеїн, бета-каротин), фітостероли (спінастерол, стигмастерол, бета-ситостерол), кукурмосін, токофероли, кукурбітин (потужна протиглистна дія), сквален, ненасичені жирні кислоти (загалом 25–50%), рибосомальні інгібітори та інгібітори серинових протеаз, що мають потенціал у боротьбі з патогенами. Багатий склад білків (30–40%): лейцин, валін, фенілаланін, триптофан, аспарагінова кислота. Високий вміст заліза і натрію.

Дозування

Задокументовані безпечні терапевтичні дози — для дорослих 30 г насіння (приблизно 4 мг заліза) на добу при дефіциті заліза, 480 мг екстракту при симптомах доброякісної гіперплазії простати. Токсичних випадків або серйозних побічних ефектів при рекомендованих дозах не виявлено.