Галган лікарський – Альпінія лікарська

Детальний опис

Галган лікарський – цікава рослина з багатогранним застосуванням із родини імбирних.

Ботанічна інформація

Галган лікарський (Alpinia officinarum) — багаторічна тропічна трава, що завдяки високій стеблині здатна досягати до 2 метрів у висоту. Листки рослини ланцетні, сидячі, довгі та тонкі. Квіти мають біле або блідо-зелене забарвлення з червоними смужками та зібрані у грона на верхівках пагонів. Плід — м’ясиста коробочка червоного кольору із твердими, гіркуватими на смак насінинами.

Підземний кореневищний пагін (кореневище) рослини сильногіллястий, тонкий і жорсткий — саме його здебільшого й цінують у культурі. Внутрішня частина кореневища яскраво-оранжева, вкривка коричнева, має сильний приємний аромат і солодкуватий смак.

Поширення та походження

Батьківщиною галгану є Китай, де й досі зустрічається переважно на південному сході країни, включаючи острів Хайнань. З плином часу рослина поширилась і нині культивується також у Японії, Таїланді, В’єтнамі, а також Індії. В Гонконзі галган служить товарним продуктом і активно експортується у світі.

Використання / дозування

Кореневища галгану були широко відомі та використовувались у стародавній і середньовічній Європі як запашна добавка до рідких сумішей і ласощів з пряним смаком. Згодом популярність у Європі знизилась, втім, у країнах Азії сушене кореневище подрібнюють на порошок, який додають у карі, напої, желе. В Індії екстракт використовують у парфумерії, а татари готують із кореня цілющий чай.

Традиційна медицина

Галган лікарський широко згадується у традиційній медицині при порушеннях травлення, для зменшення газоутворення та як засіб від спазмів шлунка і кишечника. Лікарі-травники призначають галган при розладах кровообігу — зокрема, для покращення циркуляції в периферичних судинах.

Поліпшуючи кровообіг, галган позитивно впливає й на роботу нервової системи. Вважається, що стимулювання кровотоку в мозкових судинах сприяє покращенню пам’яті та гостроти відчуттів. Деякі народні джерела радять додавати галган у лікувальні збори при стенокардії та навіть злоякісних пухлинах.

Особливо поширене використання галгану в індійській аюрведі. Травники рекомендують рослину при гарячці, болях у ділянці легень, застудах із підвищеним виділенням слизу, ослабленому серці, а також для покращення травлення. Традиційно галган застосовують при втраті апетиту, метеоризмі, нудоті, діареї, хворобах печінки й жовчного міхура, кашлі та бронхіті.

Ця рослина входить до складу Шведських крапель, які приймають при розладах травлення. Зовнішньо галган використовують при ревматизмі й артриті — засіб стимулює й зігріває.

Протизапальні властивості

Біоактивні сполуки у A. officinarum проявляють антипроліферативну активність, зокрема і протипухлинну дію щодо ряду ракових клітинних ліній.

Сушене кореневище, мацероване в метанолі, показало протизапальну дію in vivo та антиоксидантні властивості in vitro. Екстракт пригнічував набряк у щурів і ефективно нейтралізував вільні радикали залежно від концентрації.

Етилацетатна фракція екстракту містила 5-гідрокси-7-(4'-гідрокси-3'-метоксифеніл)-1-фенілгептан-3-он, що проявила виражену протизапальну ефективність на тваринних моделях гострого запалення, подібно до дії клінічно застосовуваного нестероїдного протизапального засобу диклофенаку. Компоненти рослини суттєво пригнічували набряк, індукований карагенаном.

Водна фракція метанольного екстракту кореневища містила p-кумариловий спирт і 1,5-біс-(4-гідроксифеніл)-2-гідроксиметил-4-пентен-1-ол, які проявляли значну антиоксидантну дію.

Антипроліферативний і протираковий ефект

У дослідженнях встановлено, що метанольний екстракт кореневища A. officinarum індукує апоптоз і пригнічує розмноження клітин людської раку грудей (MCF-7). В інших дослідженнях було показано антипроліферативну дію екстрактів листя та кореневища галгану відносно лімфоїдної клітинної лінії THP-1.

Етилацетатна фракція містить сполуки з цитотоксичною активністю in vitro щодо кількох ліній пухлинних клітин. 1,7-дифенілгепт-4-ен-3-он виявив цитотоксичний ефект проти клітин гліобластоми людини (T98G). Альпінін C проявив селективну токсичність до клітин раку грудей людини (MCF-7) і гліобластоми (T98G), а 5-гідрокси-1-(4-гідрокси-3-метоксифеніл)-7-фенілгепта-4,6-дієн-3-он значну цитотоксичність по відношенню до клітин гепатоми (HepG2), раку грудей (MCF-7), гліобластоми (T98G) та меланоми (B16-F10).

Антибактеріальні властивості

Етаноловий екстракт галгану показав антибактеріальну активність проти Bacillus cereus, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa та Escherichia coli, переважаючи ефект екстракту, отриманого холодною мацерацією. Також екстракт проявляв потужну антиоксидантну активність шляхом нейтралізації вільних радикалів у порівнянні з аскорбіновою кислотою.

Кореневища, мацеровані у 40% етиловому спирті протягом 2 годин, пригнічували активність бактеріальної синтази жирних кислот, що виявляло суттєву ефективність проти грампозитивних бактерій — S. aureus, α-гемолітичного та β-гемолітичного стрептокока, Streptococcus pneumoniae.

Активні речовини

Головними компонентами галгану є ефірна олія з високим вмістом піненів, цинеолу, кадінену та інших сполук. Також містить флавоноїди, крохмаль, смоли та флавонол галангін. Кореневище також багате на ефірні олії, смоли, флавоноїди, таніни, алкалоїди, білки, вуглеводи, амінокислоти, природні стероли та інші цінні речовини. В інших частинах рослини виявлено потужний антиоксидант — ресвератрол.

Хімічний аналіз визначив 16 сполук, з яких 12 — флавоноїди та 4 – діарилгептаноїди в метанольному екстракті листків A. officinarum. До флавоноїдів належать хризин, пінокембрин, текторихризин, апігенін, галангін, 3-O-метилгалангін, ацецетин, кемпферол, кемпферід, кверцетин, ізорамнетин, рутин. Діарилгептаноїди — якухинон A, оксифілацинол, гексагідрокуркумін, ганнокінол. В іншому дослідженні описано 17 сполук у трирічному кореневищі, зокрема нооткатон, діарилгептаноїди, лютеолін та ізальпінін.

Дозування

Дозування галгану залежить від форми застосування.

Стандартизований екстракт у співвідношенні 10:1 вживають у дозі 0,3–0,6 г на добу. Його розчиняють у воді чи напоях. Також галган додають до страв — смузі, йогуртів, коктейлів тощо.

Сушений порошок кореневища готують у дозі 0,5–1 г шляхом заливання 150 мл окропу, настоюють 10 хвилин і проціджують. Відвар вживають тричі на день за півгодини до їжі (натще).