Флор-де-Арена – Тіквілія пароніхієподібна

Детальний опис

Флор-де-Арена – одна з найпопулярніших перуанських рослин для очищення й підтримки організму.

Ботанічна інформація

Флор-де-Арена, або Тіквілія пароніхієподібна (Tiquilia paronychioides), – це дуже маленька трав'яниста рослина. Листя зеленувато-сіре, овальне, пагони й листочки вкриті ніжним опушенням. Квіти зібрані у китицеподібні суцвіття, плоди непомітні й містять дрібне насіння. У фітотерапії використовують усю надземну частину – свіжу або сушену. Ніжна шовковиста надземна частина не має виразного запаху. Збір здійснюють класично, з дикорослих екземплярів.

Поширення та походження

Рослина поширена у гірських та передгірних районах перуанських Анд. Існують різновиди, які дещо відрізняються зовнішнім виглядом залежно від місця зростання: у високогір'ї флор-де-арена дрібніша, темно-зелена, з низин – більше сірувато-зелена та густіше опушена.

Використання / дозування

Флор-де-Арена вважається однією з найрекомендованіших рослин у традиційній перуанській медицині. Її застосовують для загального очищення організму, при підвищеній кислотності шлунка, травних розладах, ожирінні, безсонні, депресіях та різних неврозах. У гострих випадках використовується при запаленнях нирок, простати, сечовивідних шляхів і слизових оболонок.

Досвід народної медицини підтверджує ефективність флор-де-арена для детоксикації організму (особливо при харчових отруєннях), порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, захворюваннях печінки. У Болівії рослину застосовують як засіб проти подагри (стимулює виведення сечової кислоти) і для нормалізації нервової системи, зокрема для заспокоєння та покращення якості сну.

Відвари з флор-де-арена широко використовують для освіження та відновлення шкіри, сприяють зволоженню, підвищенню пружності, допомагають при втомленій та сухій шкірі. Уряді гірських районів Анд настої використовують при гарячках, проблемах із судинною стінкою та порушеннях ліпідного обміну.

Попит на флор-де-арена зростає і в Європі. Проведено дослідження щодо визначення якісного й кількісного складу рослини, фракцій жирних кислот, стероїдних сполук, аналізу на флавоноїди, алкалоїди, мінерали й потенційну токсичність як у сухому, так і у свіжому вигляді. Результати вказують на цінний комплекс біоактивних речовин.

Деякі компоненти рослини мають діуретичний ефект (сприяють виведенню рідини), зміцнюють судинну стінку та очищають травний тракт.

Активні речовини

Дослідження методом ТШХ підтвердили наявність флавоноїдів (кверцетин, рутозид, гіперозид), поліфенольних кислот (розмаринова, кавова кислоти), стеролів (бета-ситостерол, кампестерол, стигмастерол), а також мінералів: кальцій, калій, магній, натрій, мідь, хром, залізо, цинк, марганець, селен.

Також містить есенціальні жирні кислоти (лінолева, олеїнова, олеопальмітова, лаурова, міристинова, альфа-ліноленова, ігноцерова, пентадеканокарбонова тощо). Рідинна та газова хроматографія підтвердила склад та кількість цих речовин.

Дозування

Одну неповну чайну ложку трави залити склянкою окропу, настояти близько 15 хвилин, процідити. Рекомендовано пити по 2–3 склянки на день. За іншими джерелами: 5 г сухої трави на 1 літр води, випити протягом дня, розділивши на 3 прийоми. ВАЖЛИВО: надземну частину флор-де-арена НЕ можна кип’ятити!

Фітотерапевти Південної Америки рекомендують добову терапевтичну дозу: близько 3,5 г свіжої трави на день. За лабораторними даними, токсичні ефекти можливі тільки при споживанні понад 215 г свіжої рослини на день. Таким чином, рослина вважається безпечною при розсудливому застосуванні в рекомендованих кількостях.