Фізаліс перуанський

Загальні назви: Фізаліс перуанський, фізаліс, Перуанська міхурниця, золотиста ягода, інківська ягода, ацтекська ягода, капська смородина, перуанський фізаліс, перуанська вишня, гігантська земляна вишня, африканський фізаліс, пок пок, рас бхарі, увіла, учува, поха, любов у ліхтарику, physalis, golden berries, goldenberry, cape gooseberry, inca berry, aztec berry, peruvian groundcherry, peruvian cherry, giant ground cherry, african ground cherry, uchuva, uvila, amour en cage, harankash, poha
Латинська назва: Physalis peruviana
Походження: Африка, Азія, Південна Америка
Короткий вступ
Фізаліс перуанський – теплолюбна рослина, яку можна вирощувати майже скрізь на території України в теплих регіонах. Для оптимального росту фізаліс потребує температурного режиму у межах 16–25°C, легких ґрунтів із високим вмістом поживних речовин. Рекомендується вибирати для посадки добре освітлене місце, захищене від вітру. Садять фізаліс за аналогією з томатами, удобрюють компостом або перегноєм.
Висаджування проводять у середині травня зі схемою 80х100 см або наприкінці квітня у холодних парниках для пришвидшення врожаю. Для укриття можна використовувати агроволокно, а для стимулювання росту – скляний дах, який після появи сходів знімають. Збір урожаю відбувається з серпня до перших осінніх приморозків. Мульчування дозволяє прискорити дозрівання плодів до трьох тижнів, а з однієї рослини можна отримати приблизно 2 кг плодів.
У природних умовах часто росте біля лісів, дичавіє уздовж шляхів та річок. Полюбляє райони на висоті 500–2000 метрів над рівнем моря. Може формувати густі зарості, витісняючи місцеву флору.
Детальний опис
Фізаліс перуанський – відома південноамериканська рослина, яку у традиційній медицині використовують для підтримки при онкологічних захворюваннях.
Ботанічна інформація
Фізаліс перуанський – багаторічна трав’яниста рослина з рідко розгалуженим, дерев’янистим біля основи стеблом. На території України вирощується переважно як однорічна культура. Висота рослини може сягати 160 см, стебло пряме й густо вкрите залозистими волосками до 1 мм завдовжки. Листки чергові, черешкові, довжиною 2–4 см, яйцеподібні, загострені. Квітки діаметром приблизно 2 см, дзвіночкоподібні, звислі, розміщені в пазухах листків. Чашечка квітки дзвоникоподібна, до 5 см, охоплює плід у вигляді золотисто-жовтої, еліпсоїдної, липкої ягоди довжиною 1–2 см.
Поширення та походження
Батьківщина фізалісу – тропічні області Південної Америки на території сучасних Перу, Венесуели, Еквадору, Чилі та Колумбії. Вперше цю рослину ввезли на початку XIX століття до Південної Африки й Австралії, після чого вона поширилась до Індії, Тихоокеанського регіону, Карибського басейну та Нової Зеландії. Нині фізаліс часто культивують як сільськогосподарську культуру, проте в окремих країнах він зустрічається і як бур’ян. Також фізаліс вирощують у Китаї, Таїланді та Єгипті.
Використання / дозування
Їстівна частина фізалісу – золотисто-жовті ягоди зі солодко-кислуватим ароматом, що нагадує ананас. Найкраще споживати свіжим – у салатах, випічці, джемах, десертах тощо. Плоди їдять у свіжому, сушеному, консервованому, цукрованому вигляді, додають у компоти. Ягоди фізалісу містять поліфенольні сполуки, каротиноїди і мелатонін: ці речовини забезпечують середню та сильну антиоксидантну дію, що залежить від концентрації та стану організму.
Завдяки поліфенолам та антиоксидантам фізаліс використовується при запальних і вікових дегенеративних хворобах. Мелатонін сприяє відновленню нервових волокон і водночас розглядається як засіб для підтримки при неврологічних захворюваннях і навіть при епілепсії та мігрені. Сучасні дослідження підтверджують антиоксидантний і протизапальний потенціал ягід.
У народній та традиційній медицині фізаліс відомий як засіб для зниження рівня холестерину, покращення травлення (завдяки пектину), очищення організму від токсинів і як допоміжний засіб при схудненні, регуляції тиску та підвищенні активності центральної нервової системи. Вітамінно-мінеральний склад плодів сприяє зниженню потреби в інших продуктах, а завдяки низькій калорійності золотисті ягоди підходять для дієтичного харчування.
Фізаліс перуанський вважається джерелом довголіття й засобом для уповільнення старіння, а також допомагає при порушеннях навчання та концентрації уваги. Завдяки низькому глікемічному індексу плоди використовують для нормалізації рівня цукру в крові, активації метаболізму й спалювання жиру. Ягоди очищають організм і підсилюють роботу нирок, сприяючи швидкому виведенню токсинів.
Активні речовини
За даними USDA, плоди фізалісу містять помірну кількість вітаміну A, C, B1 та B3, поліфеноли, каротиноїди, мелатонін і пектин, але водночас мають низьку калорійність.
Дозування
У якості суперфуду ягоди фізалісу найчастіше сушать для зберігання та транспортування. Вживати можна у будь-якій кількості протягом дня, як звичайний продукт, оскільки він офіційно визнаний харчовим компонентом, що підвищує якість життя. Для досягнення антиоксидантного ефекту рекомендовано 10–40 г плодів на день залежно від віку, маси тіла та індивідуальних особливостей. Передозування практично виключене – організм засвоює лише необхідне, а решта виводиться. Денну норму бажано розділити на 2–3 прийоми.